Килим емоцій та спогадів у Нідерландах: українська художниця розробляє пам'ятник, який може потрапити до книги рекордів Гіннеса.

Українська мисткиня Марфа Васильєва здійснює великий арт-проєкт у Нідерландах, що носить назву "Килим любові та Журби". Цей проєкт уже викликав інтерес на міжнародному рівні і має на меті потрапити до Книги рекордів Гіннеса.

За інформацією кореспондента Укрінформу в Гаазі, цей знаковий килим виготовляється колективно українцями, які через військові дії змушені були залишити свою батьківщину і оселитися в іншій країні.

Проєкт є інтерактивним текстильним меморіалом почуттів українців, який росте з кожною особистою історією, вплетеною у нього. Учасники додають чорні стрічки тканини в пам'ять про загиблих і червоні - за живих, хто живе під час війни та окупації в Україні.

"Килим любові та журби" символізує біль, страхіття, несправедливість і жорстокість Росії, а також її історичні цикли, які залишаються поза увагою світової спільноти. Це нагадує сюжет фільму "Не дивіться вгору", - зазначила в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу Марфа Васильєва.

На її думку, цей проєкт символізує прагнення до любові, вираження емоцій і підтримку тих, хто переживає жахи цієї війни. Він підкреслює, наскільки тендітним і цінним є мир у нашому житті. Незалежно від епохи, історія залишається незмінною.

"Цей проект - своєрідне відображення мого внутрішнього світу, в якому панують переживання, що розривають мене зсередини. Всі ці емоції тиснуть на мене, викликаючи панічні атаки, страхи і відчай. У моменти безнадії я намагаюся зайнятися чимось руками: вишивкою або різьбленням. Це дозволяє мені відволіктися і відчути спокій. Цей ритуал приносить мені заспокоєння", - ділиться своїми думками Васильєва.

Вона також розповіла, що від попереднього проєкту "Мотанка", який був реалізований за участю 100 українських жінок, що емігрували до Нідерландів, у неї залишилися довгі червоні стрічки. Одного вечора вона вирішила сплести з них коси. В результаті вийшло 16 довгих і товстих червоних кісок. Вони деякий час лежали на скрині, і щодня вона їх розглядала. І ось одного вечора у неї з'явилася ідея: а що, якби створити килим із червоних і чорних кісок, де кожна коса символізує життя?

Авторка розкрила глибокий символізм кольорів, які були використані в меморіалі: "Для мене мистецтво завжди відображає внутрішній світ через зовнішні форми. Червоні коси символізують тих, хто продовжує жити в Україні в умовах війни, тоді як чорні коси втілюють горе втрати — людей, що загинули в цьому конфлікті. Червоно-чорні коси представляють історії тих, хто пропав безвісти на війні, і в їхніх серцях все ще живе надія".

Порівнюючи свою роботу з легендарним антивоєнним полотном, художниця зазначила: "Для мене ця робота - це моя Герніка, яка народилася завдяки Дорі Маар, вона у свій час підштовхнула Пікассо висловитися проти війни в політичному плані. Цей проєкт - мій внутрішній біль, який є спільним болем кожного українця, в Україні та по світу".

На думку художниці, в останні роки її роботи орієнтовані на створення спільноти через колективні дії.

"Я подумала, що спільне плетіння та розмови про наш спільний біль, втрати та обличчя війни - буде чимось дуже потрібним та дуже чесним. Нерозділений біль руйнує нас -- розділений дає змогу побачити небо. І саме люди, які все це відчувають, мають разом плести цей меморіал", - наголосила авторка проєкту.

Вона додала, що мета такої ініціативи - не лише вшанування пам'яті, а й взаємна підтримка: "Щоб закласти в нього силу духа та думок. Щоб розділити сильні та пекучі почуття, виплакатися і відчути тепло, відчути та побачити, що ти не один".

Проєкт має кілька стратегій участі. Українці в Нідерландах можуть долучитися до групових плетінь. Для тих, кому важко говорити, існує можливість тихої участі, вплетення коси в особистому просторі.

Цей проєкт включає кілька підходів: організацію групових зустрічей з українцями, які проживають у Нідерландах і змушені були залишити свою батьківщину через війну. Окрім того, передбачено збір кіс у визначених місцях, що дозволяє тим, хто не бажає ділитися своїми переживаннями в групі або не хоче бути на виду, знайти спосіб висловити свою любов та смуток. Хоча мовчки, їхні думки та рухи рук відкривають закриті шафи емоцій, випускаючи на волю птахів, - зазначає Марфа.

На даний момент проект отримує підтримку від нідерландської фундації "Ватага" та Українського Дому в Роттердамі. У свою чергу, Марфа має намір презентувати килим у громадському просторі, зокрема на площі Дам в Амстердамі в 2028 році — це символічна локація для вираження солідарності з українським народом.

Окрім самого мистецького об'єкта, команда також працює над створенням книги, яка міститиме особисті історії учасників, карту втрат та рефлексії про внутрішні рани, які часто залишаються невидимими.

"Я займаюся цим проєктом з листопада 2023 року і продовжуватиму плести цей килим до тих пір, поки війна не завершиться. Цей меморіал є необхідним. Про цю війну не можна забувати. Ми також готуємо книгу про цей проєкт, для якої я відбираю історії, пов’язані з мапою втрат у війні. Отже, поки триває війна в Україні, килим залишатиметься у процесі створення," - ділиться мисткиня.

За інформацією Укрінформу, в Амстердамі українські військові провели ходу з закликом до Європи.