Концерти та обговорення: у Києві пройде Фестиваль музики Бориса Лятошинського.

На честь видатного класика XX століття, який заклав основи сучасної української музики, у Києві вперше проходитиме Фестиваль музики Бориса Лятошинського - Liatoshynsky Space 2025. Цей захід розпочнеться 3 січня в Національній філармонії, в день, коли відзначається 130-річчя з дня народження композитора.

Фестиваль музики Бориса Лятошинського створений Національною філармонією України разом із Фундацією Лятошинського за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій.

Еспресо виступає інформаційним партнером Фестивалю.

Творчість Бориса Лятошинського (1895-1968) займає особливе місце в класичній музиці. Його найбільш відомі композиції, такі як симфонічна балада "Гражина", Третя симфонія, Слов'янський концерт, Український квінтет та інші, все частіше включаються в репертуар українських і міжнародних концертів, виконуючи важливу роль у розвитку музичної культури як на локальному, так і на глобальному рівні.

Життя і творчість Бориса Лятошинського проходили через буремні часи двох світових війн, більшовицької революції, національно-визвольних змагань, етапу українського мистецького Ренесансу та сталінських репресій. З огляду на це, ще однією метою Фестивалю музики Бориса Лятошинського є глибоке осмислення концепцій, які є критично важливими для нашого самозбереження та подальшого розвитку.

Основними ідеями Фестивалю є ПАМ'ЯТЬ, ІДЕНТИЧНІСТЬ, ГЕНЕЗА, УСВІДОМЛЕННЯ та ДІМ. Цим концептам присвячені ретельно підібрані програми для кожного з концертів, а також дискусійні панелі за участі відомих інтелектуалів.

Програма Фестивалю музики Бориса Лятошинського 2025 включає 5 подій, чотири з яких відбудуться у Національній філармонії України, а заключна - у Меморіальному кабінеті-музеї композитора, який знаходиться у будинку РОЛІТ.

3 січня. Космос Лятошинського. СПОГАД. Камерна композиція.

3 січня 1895 року на світ з'явився Борис Лятошинський. Концерт, який виконавці Національного Будинку Музики підготували для цього значимого дня, включає твори, що звучали на ювілейному концерті композитора 3 січня 1965 року. Ці композиції повертають нас у минуле: від сміливих експериментів 1920-х років, представлених у Скрипковій сонаті, до ностальгії за Києвом і Україною, відчутної в Українському квінтеті під час Другої світової війни. Програма створює можливість для роздумів про концепцію пам'яті з різних точок зору: особистої (спогади людини про своє минуле) та колективної (наше усвідомлення історії, яке говорить з нами голосами тих, хто вже пішов).

Виконавці: камерний ансамбль NotaBene, Валентина Буграк та Тетяна Гомон.

Перед концертом відбудеться обговорення на тему "Українська культура під час глобальної кризи: можливості збереження та відновлення". У цьому заході будуть підняті найважливіші питання щодо розвитку та популяризації української культури як всередині країни, так і за її межами. Учасники дискутуватимуть про виклики, які постають перед нами в умовах війни, а також про перспективи на етапі відновлення.

Учасники панелі: Галина Григоренко, перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій; Михайло Швед, композитор та генеральний директор Національної філармонії України; Олеся Островська-Люта, директорка Мистецького Арсеналу. Модератором виступить журналіст і телеведучий Юрій Макаров.

5 січня. Liatoshynsky Space. ІДЕНТИЧНОСТІ. Симфонічна музика #1.

Радянська епоха в Україні, в яку випало жити та творити Лятошинському, спонукає до роздумів про самоусвідомлення митців того часу. Які естетичні, політичні та ідеологічні парадигми вони обирали, і чи взагалі ставили перед собою ці питання? У програмі представлено один з найвідоміших творів Лятошинського — Другу симфонію, яка під час ідеологічно-політичної кампанії 1948 року зазнала жорсткої критики та була заборонена для виконання.

Як противага Симфонії у цей вечір прозвучать Лірична поема пам'яті Рейнгольда Глієра (вчителя і друга Лятошинського на все життя) та Скрипковий концерт самого Глієра, що після його смерті був дописаний і оркестрований саме Лятошинським.

Твори виконуватимуться симфонічним оркестром Національної філармонії України під керівництвом Наталії Стець, а солістом виступить Андрій Павлов.

У дискусії "Радянське чи українське? Українське мистецтво радянського періоду" експерти міркуватимуть над доцільністю постановки такого питання, над проблемами сприйняття нашої історії такою, якою вона була.

Учасники дискусії: композитор та музикознавець Олексій Войтенко, а також письменник і літературознавець Ростислав Семків. Модерацію здійснює журналіст і телеведучий Юрій Макаров.

8 січня. Космос Лятошинського. ГЕНЕЗА. Фортепіанна композиція №1.

Яке наше походження, хто ми, хто були наші предки? Ці питання можуть виникати стосовно приналежності до певної національності, релігійної спільноти, географічної території чи соціального класу. Однак для митців це питання має ще один вимір — їхній творчий зв'язок з різними школами, стилями та вчителями. Серед предків Лятошинського були поляки, і в 1950-60-х роках його стосунки з Польщею лише поглиблювались. Варто згадати про твори, натхненні польським мистецтвом та історією, такі як балада "Гражина", поема "На берегах Вісли" та "Польська сюїта". Одним із найулюбленіших композиторів Лятошинського був Шопен. У фортепіанному рекіталі Максим Шадько виконає твори обох цих великих музикантів. Поряд із драматичною сонатою сі-бемоль мінор Шопена звучатиме не менш емоційна Перша фортепіанна соната Лятошинського, доповнена мініатюрами, що черпають натхнення з шопенівської традиції.

У дискусії "Підземні ріки майбутнього: українське мистецтво 1920-х" йтиметься про тих, хто рухав українське мистецтво вперед, шукав нові сенси і новаційні форми.

Учасниці: композиторка Алла Загайкевич, мистецтвознавиця Тетяна Руденко, літературознавиця Ярина Цимбал, а також журналіст і медіаексперт Андрій Куликов.

Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.

11 січня. Простір Лятошинського. УСВІДОМЛЕННЯ. Симфонічна композиція №2.

Після чергової ідеологічної кампанії 1951 року Лятошинський починає створювати свій Фортепіанний концерт, Слов'янський. Щоб відчути себе живим, він потребував роботи. 1960-ті роки стають періодом підсумування, узагальнення та самоусвідомлення. Саме в цей час народжується Четверта симфонія, яка розвивається з єдиної теми — першої п'єси фортепіанного циклу 1920-х "Відображення".

Виконавці: Національний симфонічний оркестр України під керівництвом художнього керівника та головного диригента Володимира Сіренка, а також соліст Максим Шадько.

Перед концертом відбудеться обговорення на тему "Границя допустимого: російська культура у сучасному українському контексті".

Спікери: журналіст і правозахисник Максим Буткевич, музикознавиця Анна Гадецька, філософ Вахтанг Кебуладзе. Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.

26 січня. Liatoshynsky Space. ДІМ. Фортепіанна музика #2

Що таке Дім? Для кожного з нас це поняття має різні межі і значення. Заключна фестивальна подія відбуватиметься у Меморіальному кабінеті-музеї Бориса Лятошинського, просторі приватної квартири композитора, в якій він мешкав від 1939 року до своєї смерті. Кабінет зберігається в тому вигляді, який він мав за життя Лятошинського. На глядачів чекатиме екскурсія будинком РОЛІТ, спілкування з інтелектуалом і піаністом Євгеном Громовим, занурення у фортепіанну музику Бориса Лятошинського та його учнів Валентина Сильвестрова і Віталія Годзяцького. Вхід на подію за спеціальними запрошеннями.

Вхід на обговорення в Музичному салоні о 17:30 безкоштовний, але необхідна попередня реєстрація:

03/01 СПОГАД https://forms.gle/X9vXgAeKNVBKL9397

05/01 ІДЕНТИЧНІСТІ [Link to the form](https://forms.gle/Cr8Na7rhGMNsWhJS6)

08/01 ГЕНЕЗА https://forms.gle/M9y3GVqQ2LFt63ej9

11/01 ПІДВИЩЕННЯ УСВІДОМЛЕННЯ https://forms.gle/wLiXGY6Sb2damLc49