Конспірологічні теорії навколо енергетики та попкорну в контексті Третьої світової війни. Які обговорення відбувалися на YouTube?

Тиждень варто починати з перегляду фільму про Краматорськ, який добре прочищає мозок.

Часто у моєму щотижневому рейтингу не виявляється проєктів-переможців. Всі відео, що потрапляють до огляду, заслуговують на увагу однаково. Тим часом ті, що не заслуговують, потрапляють до списку лише завдяки яскравому контрасту між їхніми претензіями на увагу глядачів і фактичним змістом, або ж його відсутністю. Важливо дбати про оточуючих і попереджати їх, щоб вони не витрачали свій час і нерви на неякісний контент.

Іноді з самого початку видно, хто стане переможцем, оскільки один проєкт явно переважає над рештою — хоча інші також хороші та цікаві, але не мають шансів на перемогу. Тут не завжди йдеться про оригінальність відео, персонажів чи експертних висловлювань. Важливо, що цей проєкт допомагає зосередитися і правильно оцінити всі інші події.

У цьому випуску вперше представлено новий проєкт Ukraїner під назвою "Прифронтові міста", який зосереджується на Краматорську.

З початку масштабної агресії це не перший проект, що висвітлює життя міст, розташованих поблизу лінії фронту — подібні ініціативи вже реалізовували як великі телевізійні канали, так і ютуб-блогери різного рівня популярності. Однак проєкт Ukraїner з'явився на фоні чергового етапу "мирних переговорів", в яких беруть участь Україна, США та Росія. У цих обговореннях знову піднімається питання "віддайте частину Донбасу в обмін на вічний мир".

Саме час ще раз подивитися на "шматок Донбасу", який -- поза військовим, економічним і правовим значенням цієї української території -- для тисяч і тисяч мирних жителів є сенсом життя.

Зйомки фільму проходили у вересні 2025 року, коли залізничне сполучення з Краматорськом ще функціонувало. Проте вже на початку листопада минулого року "Укрзалізниця" зупинила потяги до цього міста. Відтоді до Краматорська можна дістатися лише автомобілем, наражаючись на постійну небезпеку ворожих обстрілів. Таким чином, Краматорськ поступово зник з новинних заголовків, і нині інформації про те, що відбувається там, практично немає.

В минулому вересні, за даними команди Ukraїner та ведучого проєкту, ветерана та морського піхотинця Гліба Стрижка, у місті панувала яскрава сонячна погода, чистота та чимала кількість людей. Гліб спілкувався з місцевими жителями на вулицях, розпитуючи їх про те, як Краматорськ виглядав раніше, чи відчувають вони загрозу з боку фронту та яке значення це місто має для них.

— Це місто стало останнім бастіоном між величною цивілізацією та темрявою зла. Найзапекліші битви розгортаються саме на цій землі, і це має глибокий символічний зміст. Саме звідси все почалось, тому буде логічно, якщо тут же і завершиться, — зазначив один з персонажів фільму, військовий Дмитро Гриниченко.

Протягом доби відео переглянули близько трьох тисяч осіб.

Цього тижня відбулася ще одна цікава прем'єра. 19 січня на каналі Суспільного, а 20 січня на youtube-каналі "Українського радіо" з'явився перший випуск нового проєкту "Що це було?" за участю Тетяни Трощинської. Програма має традиційний формат: ведуча обговорює актуальні теми з експертами в студії. У цьому випуску обговорювали енергетичну кризу, спроби Дональда Трампа щодо Гренландії та їхній вплив на НАТО і Україну, питання безпеки для України, ініціативу створення "європейського НАТО" за участю України та відставку голови СБУ Василя Малюка.

У прем’єрному випуску в якості гостей з'явилися колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко та Надзвичайний і Повноважний посол України в США Валерій Чалий. Хоча їхня присутність на телеекрані не така часта, як у журналіста Віталія Портникова та ще одного дипломата Павла Клімкіна, проте, уважно слухаючи, завжди можна дізнатися щось нове та цікаве.

Наприклад, можна доповнити інформацію прогнозом Валерія Чалого стосовно термінів, коли Сполучені Штати можуть вийти з Північноатлантичного Альянсу.

-- Скоріш за все у жовтні Трамп буде виходити з НАТО. Це не значить, що він вийде, бо оборонний бюджет забороняє ухвалювати таке рішення президенту одностайно до 1 жовтня. Перед виборами (проміжними до Конгресу в листопаді -- "ДМ") він це зробить, почне процедуру. Конгрес це не підтримає, тому я думаю, що виходом не завершиться. Але він уже самими розмовами про все це... [готує підґрунтя до виходу], -- сказав дипломат.

Пан Огризко вважає, що Україні не потрібна безпека, яку пропонує сучасне НАТО, навіть безкоштовно, тоді як пан Чалий наполягає на важливості збереження зв'язків з Альянсом. Проте обидва експерти погоджуються, що Україна повинна стати ключовою складовою нового європейського оборонного проекту. Було б цікаво почути від дипломатів прогнози щодо термінів та умов формування "європейського НАТО", але, на жаль, гості не надали жодних конкретних відповідей.

Протягом чотирьох днів відео на YouTube набрало 17 тисяч переглядів. Це свідчить про те, що формат "експерти роз'яснюють та заспокоюють" поки що не зміг залучити велику аудиторію, можливо, через насиченість пропозицій. Проте це лише початок — перший епізод.

Тема тижня на YouTube, як не дивно, не стосувалася зовнішньої політики чи нових спроб досягти миру, а зосередилася на енергетичній кризі, викликаній російськими атаками. Це питання обговорювали на всіх платформах, і єдиною проблемою було вирішити, що саме переглядати та слухати.

Я зосередилася на перегляді каналу Liga.net, де було запрошено директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка та журналіста-розслідувача Юрія Ніколова. Також звернула увагу на канал Сергія Стерненка, який провів розмову з Харченком, а ще подивилася канал "УП", де вийшло інтерв'ю з колишнім керівником "Укренерго" Володимиром Кудрицьким. Разом ці три відео можуть надати основне уявлення про поточну ситуацію в енергетичному секторі країни та можливі шляхи подальших дій.

Основною перевагою цих інтерв'ю є чіткість запитань ведучих і змістовні відповіді учасників. Це варто переглянути хоча б для того, щоб відпочити від зайвих слів, якими іноді страждають інші ютуб-експерти загального профілю. Проте навряд чи в Україні знайдеться хтось, кому буде нецікава сама тема розмови.

Отже, ситуація в українській енергетиці, м'яко кажучи, досить складна. Навесні очікується збільшення виробництва електроенергії через природне зменшення попиту, проте влітку ситуація може погіршитися — заплановані ремонти атомних електростанцій призведуть до зменшення обсягів електрики, а використання кондиціонерів і морозильників суттєво перевищить споживання обігрівачів. Крім того, проблеми з електрикою залишаться з нами щонайменше на кілька років, оскільки відновлення інфраструктури займе чимало часу, якщо, звісно, Росія не вирішить знову завдати удару по українським енергетичним об'єктам.

Є приємна новина: контрабандисти не вивозять наше світло відрами до Румунії. А якщо говорити серйозно, то експерти спростували кілька конспірологічних теорій, які стосувалися імпорту електрики за кордон, підключення окремих будинків і вулиць за хабарі, а також впливу ОСББ на розподіл енергоресурсів. І, звичайно, найголовніше – загальний блекаут у країні досі залишається малоймовірним.

Звичайно, фахівці та інтерв'юери окремо розглянули ряд важливих питань, зокрема, які кроки вжила держава для зменшення наслідків російських атак на енергетичний сектор, яку шкоду завдала корупція, як відновити довіру західних партнерів і підтримку в енергетичній сфері, а також чи зможе старий прем'єр і новий міністр енергетики Денис Шмигаль вирішити існуючі проблеми.

— На що ми витратили цей час з 2022 по 2025 роки? — запитала ведуча Тетяна Даниленко у Володимира Кудрицького.

-- На розслаблення. На протискування через парламент болгарських реакторів..., -- відповів гість.

— Що ми встигли реалізувати за ці чотири роки? Як я розумію, у 2023 році вже було прийнято політичне рішення про наш рух у напрямку розподіленої генерації, — продовжила журналістка.

-- Воно було ухвалене, а потім відкладене в довгий ящик. Ми вирішили, що на лондонську конференцію з відновлення у 2023 році ми повеземо план залучення 400 млрд євро в українську енергетику. Коли ти в дурдомі презентуєш цей план або на гумористичному шоу, то воно може і зайде. Але коли ти розповідаєш, що українська енергетика, яка залучила за всі останні 20 років 10 млрд доларів, хотіла би залучити 400, результат буквально нуль. Через півтора року, коли росіяни почали атакувати енергосистему знову, тоді вже схаменулися та побігли будувати децентралізовану генерацію. Доручили це державним компаніям, які через власні бюрократичні процедури не змогли розгорнути цей "президентський гігават" до кінця 2024 року. І зараз сукупно державні та приватні компанії його не розгорнули.

Який термін був би потрібен для виконання цього завдання?

-- Думаю, за рік-півтора можливо б було, якби ми не смикалися, -- сказав Володимир Кудрицький.

Перегляди у цих відео різні: за шість днів розмова на Liga.net отримала лише близько 30,5 тисячі, у Стерненка -- 230 тисяч, а на каналі "УП" -- близько 110 тисяч, але показники, звісно, залежить від віку каналу та кількості підписників, а не якості відео. Цікаво, що у Стерненка перші сім хвилин етеру пішли на пошуки звуку, який кудись подівся у гостя, але аудиторію це не відштовхнуло.

На завершення для підняття настрою – лекція артменеджера "Планети Кіно" Станіслава Тарасенка, яка була опублікована на каналі Skvot. У ній обговорювалися новинки кіно та серіалів минулого року, плани індустрії на 2026 рік, а також, що найважливіше, актуальні кінотренди.

Виходячи з інформації, наданої лектором, ми продовжимо аналізувати сиквели, приквели, спін-offs, рімейки, ребути та інші способи адаптації вже відомих історій. Щоб підкреслити цю тенденцію, варто зазначити, що серед двадцяти найбільш касових фільмів 2025 року лише три мають оригінальний сюжет: "F1", "Зброя" та "Грішники". Остання стрічка, до речі, встановила новий рекорд за кількістю номінацій на "Оскар" — 16, перевершивши попередній рекорд у 14 номінацій, які мали "Все про Єву", "Титанік" і "Ла-ла-ленд". Проте, як вже зазначалося, унікальних фільмів у цьому списку всього три. А лідером світового прокату цього року стала сиквел китайської анімації "Нечжа-2", яка зібрала вражаючі 2,1 мільярда доларів.

Отже, світ очевидно хоче дивитися винятково на знайомих героїв, бажано мультяшних, тобто максимально відірватися від реальності. Такі собі перспективи з урахуванням того, куди цей світ котиться. Так і зустріне Третю світову з попкорном на якомусь черговому продовженні "Зверополіса". До речі, сиквел цього мультфільму за результатами прокату 2025 року посів друге місце за зборами, отримавши понад 1,4 млрд доларів.

Проте Україна стане рятівником, адже серед лідерів кінопрокату знаходяться оригінальні фільми "Антарктида" та "Ти — космос". Ці роботи, як і згаданий раніше проєкт Ukraїner про Краматорськ, сприяють формуванню нової перспективи та дозволяють глибше усвідомити справжнє місце людства на нашій планеті.

Лекцію Тарасенка переглянули лише 1500 глядачів, але я вірю, що це лише короткочасне явище.