Коти, подорожі та роздуми Катерини Грушевської.

21 червня відзначається 125-річчя від дня народження Катерини, єдиної доньки Михайла Грушевського. Українці добре знайомі з життєписом її батька, проте менше відомостей про його родину. Катерина, слідуючи прикладу батька, стала науковицею, активно допомагала йому в його дослідженнях, супроводжувала під час заслань, а після його смерті продовжила завершувати його наукові праці. Вона також зібрала найбільшу колекцію українських народних дум. На жаль, Катерина, як і її батько, зазнала переслідування і загинула на засланні, звинувачена у "ворожості до народу".

Напередодні святкування 125-річного ювілею меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові ініціював новий проєкт під назвою "20 днів із Кулюнею Грушевською - те, що ви про неї (не) знали". Протягом червня на офіційній сторінці музею щодня з’являлися цікаві, маловідомі факти про Катерину Грушевську. Дослідники ділилися інформацією про її захоплення, домашніх тварин, мовні навички, хобі та мандрівки. На день народження Катерини у музеї також була презентована раніше невідома фотографія її особи. Олеся Ванчура, головна зберігачка фондів музею, повідомила, що професор Львівського університету Володимир Швець отримав цю світлину від родини Бальків.

Отець Йосип Балько був присутній на весільній церемонії Михайла та Марії Грушевських. Фото потрапило до музею ще в 2021 році. Проте через відсутність підписів та ідентифікаційних даних, експерти СБУ допомогли підтвердити, що на зображенні дійсно зображена Катерина Грушевська. На цьому знімку її зачіска виглядає дещо інакше, ніж зазвичай. Очевидно, що фото було зроблене не у Львові. Катерині на ньому близько 17-18 років. Цю фотографію музею передав у 2021 році професор Володимир Швець з Львівського університету.

Досі не відома фотографія Катерини Грушевської, яка в даний момент знаходиться у Львівському музеї.

"Катерина - це особистість, що вражає своєю стриманістю та силою, глибоко пов'язана з нашою культурною спадщиною. Багато хто знає її як доньку Грушевського, проте значно менше людей усвідомлюють, що вона була дослідницею, етнологинею, жінкою зі своїм унікальним голосом і життєвим шляхом," - підкреслюють у музеї.

Катруся Грушевська на фоні львівської вілли (фото з колекції музею)

Катерина Грушевська з’явилася на світ у Львові 21 червня 1900 року, у будинку за адресою вул. Домбровського, 6 (сучасна вул. Рутковича). У той час її родина проживала там, поки не збудувала власну віллу, де нині розташований музей. Дівчинку охрестили в церкві святих апостолів Петра і Павла, що на вул. Личаківській. Однак у записі про хрещення не були вказані прізвища хрещених батьків.

Батьки ніжно називали свою донечку Кулюня, Кулюнця, Бобочка та Потішечка. Її найбільшими друзями були котики. Навіть на екслібрисі Катерини, створеному Василем Стеценком, можна побачити зображення кота, а Михайло Грушевський регулярно надсилав їй листівки з милими котиками. У маленької Катрусі також був собака на ім'я Рікі. Її улюбленими ласощами стали горіховий торт, нубат і "шоколадні бомбочки" із сюрпризом.

Катерина Грушевська. Львів, рік 1901 (зображення Давида Мазура)

До початкової школи Катруся не відвідувала заняття через проблеми зі здоров'ям. Вона здобувала освіту вдома під керівництвом мами, яка була вчителькою, а батько знайомив її з історією України. Свої перші слова маленька Катя почала читати у чотири роки: їх зібрав на кубиках тато. Це були слова "море" та "русин" (означаючи "українець"). З раннього віку Катерина вивчала польську, німецьку, англійську, французьку та російську мови. Перші уроки французької мови їй давала Аріадна Труш, донька Михайла Драгоманова та дружина художника. Дівчинка також мала пристрасть до малювання і навіть брала уроки у Михайла Бойчука. Її улюбленими картинами були "Народження Венери" та "Весна" італійського митця Сандро Боттічеллі.

Онлайн-освіта набуває все більшої популярності серед сучасних учнів. Проте, для досягнення максимальних результатів важливо вибрати навчальний заклад, що гарантує гнучкий розклад, персоналізований підхід та інноваційні методи навчання. Саме такі умови пропонує провідна дистанційна школа "Оптіма". Отримайте демонстраційний доступ і забезпечте своїй дитині високоякісну освіту без жодних компромісів.

Перший портрет Катерини Грушевської був створений художником Іваном Трушем у 1903 році. Михайло Грушевський замовив цю роботу як подарунок для своєї доньки на її день народження. У 1905 році репродукцію картини опублікували в журналі "Артистичний вістник". Оригінал портрета знаходився у львівській віллі Грушевських до 1941 року. Сьогодні оригінал зберігається в музеї Михайла Грушевського в Києві, а в львівському музеї представлена копія, виконана художником Анатолієм Сидоренком.

Оригінал портрета Катерини Грушевської, створений Іваном Трушем. Авторство належить художнику Анатолію Сидоренку.

В дитинстві Катруся багато мандрувала з батьками. У 4 роки вона відвідала Венецію, де щодня гуляла по 8 км. У вісім - оглядала пам'ятки Рима, Неаполя та Флоренції, блукала вуличками Помпеїв. Тоді ж на плечах двох провідників Кулюня побувала на гребені кратера Везувію на півдні Італії.

З 1902 до 1914 родина Грушевських щороку проводила вакації у Карпатах - в селі Криворівня. У липні 1909 року художник Михайло Жук написав там портрет Катерини Грушевської на тлі мальовничого краєвиду Криворівні. Зараз він зберігається у колекції Національного музею імені Андрея Шептицького у Львові.

Михайло Жук. Портрет Катерини Грушевської, 1909 рік (з колекції Нацмузею імені Андрея Шептицького у Львові)

У Львівському музеї Михайла Грушевського зберігається унікальна фотографія Катрусі Грушевської, на якій вона зображена у традиційній вишиванці. Це зображення було зроблене у фотосалоні Давида Мазура в 1907 році. У 2021 році майстриня Любов Шаламай вишила портрет Катерини Грушевської, спираючись на це фото. А в 2023 році Уляна Базюк, майстриня з салону "Мамина світлиця", відтворила вишиванку Кулюні.

"Ця сорочка має класичний крій з додатковими елементами, а обробка горловини та розрізу пазухи виконана без кольорової вишивки. Важливою особливістю є заломи тканини навколо пройми, а також надмірно широкий виріз горловини. Чіткі шви між монохромними та кольоровими візерунками на рукавах вказують на те, що розмір сорочки значно перевищував необхідний, і її намагалися пристосувати для дитини без перешивання," - поділилася думкою Уляна Базюк.

Катерина Грушевська у Львові, 1907 рік (зображення з колекцій львівського музею)

У віці 14 років Катруся вперше зіткнулася з обшуком – це сталося в листопаді 1914 року в родинному домі Грушевських у Києві. Саме тоді вона заповнила свій перший «офіційний» документ для жандармерії. Писала українською, вказуючи, що під час цього обшуку в неї відібрали книги та навчальні матеріали.

Після арешту та вигнання Михайла Грушевського до Симбірська, Катруся разом із мамою вирушила слідом за ним. "Наприкінці лютого 1915 року ми з мамою поїхали до Симбірська. Я все ще була дуже ослаблена після кору, лише тиждень тому встала з ліжка, але той страх і відчуття беззахисності, які нависли над нами за останні три місяці, а також бажання швидше бути разом з татом, не віддалятися від нього, підштовхнули нас в цю подорож. Яке-то величне прагнення підтримати і захистити його спонукало нас до дій...", - писала вона у своєму щоденнику.

Після того, як Михайла Грушевського вислали до Казані, а згодом до Москви, Катерина вирушила туди разом із матір'ю. У новому місці вона активно підтримувала батька у його наукових дослідженнях і займалася роботою в архівах.

Марія і Катерина Грушевські, місто Львів (зображення з колекцій музею)

У 1917 році Катерина стала студенткою першого університету України в Києві, де навчалася на юридичному факультеті в статусі вільної слухачки. Через рік вона також вирішила поглибити свої знання на природничому факультеті, де її прийняли на навчання. У 1918 році Катерина приєдналася до київського товариства "Просвіта".

Перші наукові роботи Катерини Грушевської, що включали політичні нариси та огляди літератури, вона підписувала під криптонімом "К.Г." і псевдонімом "Професорівна". У 1917 році ці матеріали були опубліковані в журналі "Літературно-науковий вісник" і в газеті "Народна воля". Її перша етнографічна робота, яка вийшла друком у Відні в 1923 році, носила назву "Примітивні оповідання, казки і байки Африки і Америки".

Катерина Грушевська у Відні, 1923 рік (фонди музею у Львові)

У 1925 році в Українській академії наук у Києві був заснований Кабінет примітивної культури та народної творчості, який очолила Катерина Грушевська. Наступного року вона стала редактором наукового видання "Первісне громадянство та його пережитки на Україні". Протягом трьох років у світ вийшло вісім випусків цього журналу, в яких Катерина опублікувала 15 своїх статей, 16 рецензій та 3 програми-опитувальники.

Катерина Грушевська опублікувала два томи антології українських народних дум у 1927 і 1931 роках. У першому томі було представлено 13 оригінальних текстів і 117 їхніх варіантів, тоді як у другому томі зібрано 20 дум і 176 варіантів. Через репресії, які зазнала родина Грушевських, другий том був практично повністю знищений, оскільки його вважали носієм націоналістичних і, на думку влади, небезпечних для СРСР ідей.

Ольга Вояковська (Мочульська) та Катерина Грушевська (фото музею у Львові)

У листопаді 1934 року, в Кисловодську, Катерина стала донором крові для Михайла Грушевського, щоб врятувати життя свого батька. Після його смерті вона призупинила свою наукову діяльність і взялася за підготовку до публікації останнього тому батькової "Історії України-Руси", а згодом і його "Історії української літератури".

У липні 1938 року Катерину Грушевську затримали як членкиню антирадянської націоналістичної групи, і вона була увʼязнена в НКВС. В квітні 1939 року військовий трибунал Київського особливого військового округу виніс їй вирок – 8 років позбавлення волі. В своєму останньому виступі Катерина підкреслила: "Я ніколи не була членом жодної антисовєтської організації і не займалася шпигунством. Завдяки підтримці мого батька, я займалася науковими дослідженнями у сфері давньої історії".

Після винесення вироку Катерину Грушевську відправили до найжорстокішого жіночого табору в Магаданській області. Вона померла 30 березня 1943 року в Новосибірську, а місцезнаходження її могили залишається невідомим і досі. Лише у 1959 році Катерина Грушевська була реабілітована.