Відомий японський автор і "бунтівний геній" Рю Муракамі пішов з життя на 74-му році свого життя.

Відомий японський автор і кінематографіст Рю Муракамі пішов з життя 17 жовтня у своєму домі. За свою кар'єру він створив більше 40 творів.

Рю Муракамі, культовий японський письменник і кінематографіст, чиї провокаційні романи, сповнені чорного гумору, знайшли мільйони читачів, помер у віці 74 років. Як повідомило японське видавництво Gentosha, він пішов із життя 17 жовтня у власному домі, передає УНН із посиланням на The Guardian.

Деталі

Муракамі, відомий як "enfant terrible" (бунтівний геній) сучасної японської літератури, вміло інтегрував у свої твори елементи насильства, відверті сцени вживання наркотиків і сексуальні мотиви, застосовуючи їх для жорсткої критики як японської, так і американської культур.

"Для нас це стало великою честю представити англомовній спільноті безліч незвичайних, оригінальних та кінематографічних романів Рю Муракамі," - підкреслив Адам Фройденгайм, видавець і генеральний директор Pushkin Press, який у партнерстві з Bloomsbury випускає переклади творів Муракамі у Великій Британії.

Рю Муракамі народився 1952 року в місті Сасебо (префектура Нагасакі) у родині вчителів. У старших класах він грав на барабанах у рок-гурті, а після участі в протесті на даху будівлі був поміщений під домашній арешт на три місяці. Свій перший роман, "Майже прозорий синій", він опублікував у 1976 році. Книга, написана ще в студентські роки, ведеться від імені персонажа на ім'я Рю і змальовує гедоністичний спосіб життя групи розчарованих молодих людей, охоплених нігілізмом. Твір здобув премію журналу "Гундзо" для нових авторів, а також премію імені Акутаґави -- найпрестижнішу літературну нагороду Японії.

Рю Муракамі не мав родинного зв'язку з відомішим однофамільцем, Харукі Муракамі. У 2013 році журналіст Девід Піллінг зазначив, що твори Рю Муракамі є "більш гострими і агресивними". Він також порівняв їх, стверджуючи: "Якщо Харукі — це японські «Бітлз», то Рю — це їхні «Роллінг Стоунз»".

Протягом свого творчого шляху Муракамі створив більше 40 романів і колекцій оповідань, серед яких можна виділити "Діти з камери схову", "У місо-супі", "Кінопроба", "Пірсинг" та "Популярні хіти епохи Сьова". Варто зазначити, що більшість його творів досі не мають англійського перекладу.

Багато творів цього автора стали основою для кінематографічних адаптацій, виконаних як за його участю, так і іншими режисерами. Найбільш відомим твором є "Кінопроба" (Audition) — повнометражний фільм 1999 року, знятий Такаші Міїке. Сюжет розгортається навколо вдівця, який організовує фіктивні кастинги, щоб знайти нову партнерку. У 2009 році в публікації газети The Guardian Ірвін Велш описав цей роман, охарактеризувавши його стиль як "елегійний і зворушливий, водночас пронизливий і відчутний на фізичному рівні — немов дотик м'ясницького ножа чи хірургічного скальпеля".

Третій роман Харукі Муракамі, "Діти з камер схову" (Coin Locker Babies), розповідає про дітей, залишених у камерах схову, і отримав літературну премію "Нома" в категорії "Нове ім'я". У 2020 році Рассел Томас, обираючи цю книгу для списку найкращих творів, що відбуваються в Японії, зазначив у The Guardian: "Це сюрреалістичний роман про дорослішання в гороровому жанрі, який швидко переносить читача від вершин кохання й слави до глибоких прірв божевілля та насильства". Він також підкреслив, що "у своїх творах Муракамі завжди прагне висвітлити найтемніші аспекти суспільства".

"Видавництво Pushkin Press щиро вражене новиною про його втрату і хочемо висловити наші співчуття безлічі шанувальників письменника по всьому світу," - підкреслив Фройденгайм.