Лесь Подерв'янський: профайл "сучасного Шевченка", що присвятив себе східним бойовим мистецтвам - Hochu.ua

Розповідаємо, хто такий Лесь Подерв'янський та чому про цього митця має знати кожен українець

Спеціальність: живописець, автор, театральний сценарист.

Дата народження: 3 листопада 1952 року

Вік: 72 роки

Знак зодіаку: Скорпіон

Місце народження: місто Київ, Україна.

Сімейний стан: розлучений

Найкращі роботи: п'єси "Васіліса Єгоровна", "Гамлєт", "Нотатки подорожнього", "Кацапи", "Павлік Морозов" та інші

Відзнаки: дві премії "Київська пектораль"

Соціальні платформи: Instagram, Facebook

Лесь Подерв'янський — яскрава постать в українській культурі: художник, автор та драматург, чия творчість сповнена іронії та влучної соціальної критики. Його п'єси, написані на суржику з частим використанням ненормативної лексики, відомі багатьом українцям. Леся порівнюють із новим Шевченком, адже він також художник, чия популярність в основному пов'язана з літературною діяльністю. Додаткову інформацію про його особисте життя, захоплення та цікаві факти можна знайти в його досьє на сайті Хочу!

Лесь Подерв'янський, чиє справжнє ім'я Олександр Сергійович Подерв'янський, з'явився на світ 3 листопада 1952 року в столиці України — Києві. Його юність проходила в середовищі, переповненому мистецькими впливами, адже він виховувався в родині, де творчість була не лише захопленням, але й невід'ємною частиною повсякденного життя.

Батько Леся, Сергій Подерв'янський, здобув популярність у мистецькому середовищі як видатний живописець та викладач в Київському художньому інституті. Його мати, Людмила Міляєва, була знаною мистецтвознавицею і колекціонувала антикваріат. Дідусь по материнській лінії, Семен Міляєв, також присвячував своє життя живопису. Всі ці впливи сприяли формуванню Подерв'янського вже в ранньому віці. Мистецтво стало невід'ємною частиною його життя.

Його дитячі роки пройшли в районі Бессарабки, хоча спершу родина мешкала на Липках -- місцях, що відчутно вплинули на його світогляд. Освіту майбутній сатирик здобував спочатку в Республіканській художній школі, а згодом -- у Київському художньому інституті.

Після завершення служби в армії Подерв'янський став працювати художником, але саме в цей період у ньому розкрився новий дар — літературний. Його перші твори з'явилися в кінці 70-х років, коли він проходив строкову службу. Незабаром він почав надсилати друзям листи, в яких описував вигаданих персонажів та неймовірні події. Ці сатиричні оповідання були насичені іронією та оригінальним гумором. Кажуть, що навіть співробітники КДБ знали про його творчість і, на диво, вважали її досить веселою.

Багато людей знають Леся Подерв'янського як видатного драматурга, талановитого сатирика та майстерного оповідача, але його внесок у живопис заслуговує на не менш значну увагу. Виріс у сім'ї художників, він з юних років перебував у середовищі, де мистецтво стало невід'ємною частиною життя. З часом він сам став митцем, здатним передавати складні філософські ідеї через візуальні форми. Хоча його кар'єра в живопису не настільки відома, як літературна, для Подерв'янського живопис є глибоким способом самовираження та комунікації з навколишнім світом.

Першим наставником у світі мистецтва для нього став його батько, Сергій Подерв'янський, відомий художник та педагог. Саме він передав синові пристрасть до українського мистецтва, виховуючи в ньому повагу до традицій, а також спонукаючи до вільного мислення. Продовжуючи цю традицію, Лесь створив свою унікальну мистецьку мову, що вирізняється зухвалістю, філософським підходом та іронічним стилем.

У той час як батько у своїх творах підносив цінність праці, героїзму та патріотизму, Лесь обирає іншу перспективу — іронію інтелектуального характеру, метафори, а іноді й провокаційні елементи.

Серед найзначніших творів Подерв'янського можна виділити "Мусасі", а також серії "Книга Вітру", "Книга Землі", "Книга Води" та "Книга Вогню". Особливою популярністю користується полотно "Воїн, смерть і диявол", яке в 2000 році придбав знаменитий режисер Вуді Аллен. Роботи Подерв'янського експонуються в музеях України, Німеччини та США, а також знаходяться у численних приватних колекціях по всьому світу.

Лесь Подерв'янський здобув велику популярність завдяки своїм сатиричним п'єсам, які викликають змішані емоції: одні глибоко захоплюються, інші — відчувають обурення. Проте байдужих до його творчості не залишилося. Його роботи давно стали культурним феноменом, а сам Подерв'янський — улюбленцем тих, хто цінує іронічний підхід, нестандартне мислення та абсурд як особливу форму істини.

Його неповторний стиль стає очевидним вже з перших слів. У творах Леся суржик гармонійно переплітається з ненормативною лексикою, виявляючи недоліки радянської та пострадянської свідомості, іронізуючи над мовними кліше, пропагандистськими висловами та ідеологічними догмами.

Головні теми п'єс Леся Подерв'янського -- глибоко соціальні. Він знущально цитує радянських класиків, переосмислює фрази Пушкіна, Лермонтова, Островського, додаючи в них нотки вульгарності, що розкривають справжню суть тогочасного офіціозу.

16 квітня 2011 року у столичному кінотеатрі "Кінопанорама" відбулася знакова прем'єра – провокаційна трагедія "Павлік Морозов", створена Лесем Подерв'янським ще в 1993 році. Режисер Андрій Крітенко, який на той момент працював у Штутгарті (Німеччина), здійснив цю постановку.

У 2012 році, з 16 по 20 квітня, в київському клубі "Crystal Hall" відбулася чергова значна театральна подія – прем'єра вистави "Сни Васіліси Єгоровни". Цей театральний проект зібрав разом сім відомих п'єс письменника Подерв'янського.

Творчість Леся Подерв'янського завжди відзначалася яскравістю, провокаційністю та відкритістю до різних інтерпретацій. Проте сам автор вважав за краще тримати своє особисте життя поза увагою публіки. В його житті, як і в його п'єсах, також є місце для несподіваних поворотів і драматичних моментів.

Лесь Подерв'янський укладав шлюб тричі. Його першою обраницею та дружиною була Світлана Лопухова, з якою він прожив до 1987 року. У цьому союзі з'явилася на світ їхня донька Анастасія. Як і її батько, вона обрала мистецтво за своє покликання та стала художницею.

Невдовзі після розставання з першою дружиною, Подерв'янський вступив у другий шлюб з Марією Скирдою. Їхнє спільне життя тривало 15 років і закінчилося у 2002 році. Марія з любов'ю згадувала про доньку Леся, сприймаючи її як свою молодшу сестру.

Згодом у житті Леся з'явилася інша жінка на ім'я Марія -- Ганженко, яка була молодшою від нього майже на стільки ж років, скільки і його донька. Чутки свідчили, що в цій жінці він знаходив риси своєї матері в молодості. Саме з нею, як стверджувала його колишня дружина, Лесь нарешті зміг відчути справжній душевний спокій. Проте, як це часто буває в історіях Подерв'янського, ця ідилія також виявилася недовговічною -- їхній зв'язок зрештою завершився.

На сьогоднішній день відомості про особисте життя художника є обмеженими. Чи має він нові романтичні почуття, чи насолоджується самотністю в світі творчості — це залишається таємницею.

Високий та небезпечний. Подерв'янський вирізняється значним зростом і активно практикує східні бойові мистецтва.

Соціальні мережі — це не його територія. Він не є фанатом Facebook чи Instagram. За його сторінку на Facebook піклуються друзі.

Другий Шевченко. Подібно до Кобзаря, він також отримав освіту в художній школі, але в суспільній свідомості він, перш за все, запам'ятався як творець яскравих і скандально-genialних п'єс, а не як живописець.

Самвидав і касетна популярність. У період, коли його роботи не отримували офіційного друку, вони циркулювали в суспільстві у формі магнітофонних записів, передаючись з одного слухача до іншого. Це таємне поширення стало основою його культового статусу.

Він міг стати голосом столичного метро, проте... У 2010 році жителі Києва обрали саме Леся для оголошення станцій у метрополітені. Проте Подерв'янський вирішив відкинути цю можливість.

Щодо політичних подій. Під час президентських виборів 2019 року він відкрито висловив свою підтримку Петру Порошенку. Реакція на перемогу Володимира Зеленського була характерною для нього — він охарактеризував це як "жарт долі".