"Мариніст імперії" або український імпресіоніст? Як Москва привласнює мистецтво Михайла Ткаченка.
Центр протидії дезінформації разом із Youtube-каналом "Культуртригер" представили інфографіку, в якій аналізують новий випадок російського "культурного піратства". Український живописець-мариніста Михайло Ткаченко в Росії систематично ідентифікується як "останній мариніст російської імперії". Москва активно рекламує його твори в підручниках і на аукціонах як частину "русского искусства", при цьому ігноруючи той факт, що художник народився в Харкові, здобував освіту в Києві та Парижі, а також фокусувався переважно на українських темах у своїх роботах.
Деталі
Михайло Ткаченко з'явився на світ у 1860 році в Харкові. Він здобував освіту в малярській школі Дмитра Безперчого, а пізніше продовжив навчання в Академії мистецтв Петербурга.
У 1888‑1892 роках стажувався у паризькій Académie Cormon, де перейняв імпресіоністичну манеру та почав виставляти українські сюжети у Салоні.
У 1900 році Орден Почесного Легіону був вручений на Всесвітній виставці, що проходила в Парижі.
З 1902 року він займав позицію головного художника Морського відомства Російської імперії, де працював над створенням батальних картин. Це стало основою для сучасної російської пропагандистської ідеї про "останній мариніст імперії".
Незважаючи на численні замовлення з боку двору, художник постійно звертався до теми українських краєвидів. Його роботи, такі як "Донець", "Сутінки над Чорним морем" та "Весна", нині експонуються у музеях Харкова та Львова, а також у престижних колекціях Лувру та Льєжа.
На міжнародних аукціонах і в російських каталогах Ткаченка все ще представляють як "Mikhail Tkachenko, русский художник". У його біографіях замість "Харківська губернія (Україна)" вказують "российская империя". Використання терміна "останній мариніст імперії" підвищує колекційну цінність, оскільки російський арт-ринок активно цікавиться "дореволюційними брендами".
Не згадується участь митця в українських виставках, кореспонденція з Опанасом Сластіоном, а також рецензії газети La Liberté на твір "ukrainien Tkatchenko".
Отже, росія "нарощує" власний мистецький канон коштом українців, просуваючи міф про "єдиний культурний простір". Картини українського автора продають під чужим брендом, отримуючи мільйонні прибутки та формуючи викривлений дискурс у музеях світу.
В інформаційному центрі боротьби з дезінформацією підкреслюють, що фейки про Ткаченка є ще одним ударом по російському культурному рейдерству.
У попередніх публікаціях ми повідомляли: у Києві відбулася презентація відновленої копії мозаїки Алли Горської "Боривітер", яка була знищена в Маріуполі.