Математика: чому вона є необхідною для тих, хто прагне отримати вищу освіту

"Ми не зможемо отримати вищу творчу освіту, бо не набрали бали з математики на НМТ. Моя донька - художниця. З дитинства вона мріяла малювати мультики і йшла до мети. Наша держава вважає, що для того, аби вступити на живопис, графіку чи ілюстрацію, потрібно знати синуси, алгоритми і функції. Бо хтось у Міносвіти вирішив, що без математики ти не художник", - такий допис лишила у фейсбуку Ольга Матушенко.

"І ось тепер, через цю абсурдну вимогу, талановита дитина змушена шукати освіту за кордоном", - додає вона.

Дискусія про математику як обов'язковий предмет поруч з українською мовою та історією України на ЗНО, а тепер - Національному мультипредметному тесті (НМТ), триває з 2021 року.

У той час математика була додана до списку трьох необхідних дисциплін, які повинен скласти випускник школи, якщо він планує продовжити навчання в інституті або університеті. Четвертий предмет учень має можливість обрати на власний розсуд.

Молода мисткиня - не єдина, хто стикається з невдалими результатами.

За даними Українського центру оцінювання освіти, у 2024 році не склали НМТ майже 41 тисяча випускників із 283,4 тисячі від усіх, хто прийшов на тестування.

З цієї кількості в 41 тисячу понад 36 тисяч осіб не змогли подолати математичний іспит.

Цього року Національний мультипредметний тест відбуватиметься до 25 червня. Кількість випускників, які братимуть участь у тестуванні, зросла — вже зареєстровано понад 312 тисяч осіб.

Проблема, яку підняла Ольга Матушенко, викликає занепокоєння у багатьох користувачів соціальних мереж.

Вони переконані, що математика буде непотрібною не лише для митців, а й для багатьох інших професій.

"Сумно спостерігати за такими повідомленнями від батьків, чиї діти зазнали невдачі в математиці, що зруйнувала їхні мрії та роки навчання. Міністерство освіти і науки України, Оксен Лісовий, вам варто замислитися. Втрата майбутнього для таких обдарованих художниць в Україні є прямим наслідком ваших рішень", - зазначає військова Ярина Чорногуз.

"У школі я добре вивчала математику. Проте, здається, алгебра та геометрія ніколи не знадобилися мені в реальному житті, окрім як для підрахунку решти в магазинах, відсотків та всього подібного. Тож я належу до тих, хто не зовсім розуміє, навіщо дівчинці потрібна математика. Наскільки я пам’ятаю, в Карпенка-Карого жодних математичних дисциплін не викладали. Мабуть, у художніх вишах це теж не є актуальним", - ділиться своїми думками режисерка Ірина Цілик.

Журналістка Христина Коціра піднімає питання: чому математика є обов’язковою для тих, хто обирає фізико-математичний напрям, і для тих, хто прагне стати актором?

"Отже, необхідно запровадити певний розподіл, адже математика повинна мати різні аспекти. Я вважаю, що після 8 класу слід розділяти навчальні програми для "гуманітаріїв" і "технічних спеціалістів". Крім того, тести також повинні бути адаптованими для кожної групи", - висловила свою думку вона.

З Коцірою в дискусію вступив колишній освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Він переконаний, що математика і тести - потрібні.

"Адже навіть актори мають свої заробітки та гонорари, укладають угоди, оформляють кредити і підраховують здачу в магазині, уявляєте?" - зазначає він.

Не лише підсумки тестувань, але й інші дослідження показують, що рівень математики в більшості учнів на низькому рівні.

З 2018 року українські школярі беруть участь у програмі міжнародного оцінювання - PISA (Program for International Student Assessment).

Цю ініціативу було впроваджено Організацією економічного співробітництва та розвитку у 1997 році.

Зокрема, у 2021 році, після того як математика стала обов'язковим предметом для вступу до українських вищих навчальних закладів, приблизно третина учасників зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) виявилася нездатною вирішити задачі, що відповідали базовому рівню середньої освіти, тобто програмі 5-9 класів. Цю інформацію оприлюднив Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО).

У 2022 році, згідно з оцінюванням PISA, що використовує шкалу від 1 до 6, 58% українських учнів віком 15 років здобули 2 бали, що відповідає базовому рівню знань. Це свідчить про те, що ці учні можуть виконувати завдання, які вимагають лише елементарних навичок, але стикаються з труднощами у розв'язанні задач, пов'язаних із відсотками та дробами.

Ірина Єгорченко, науковець у галузі математики та працівниця Інституту математики НАН України, стверджує, що складність тестів НМТ з математики є досить низькою.

Якщо учень не досягнув навіть мінімального балу, це свідчить про рівень знань, який відповідає початковій школі, підкреслює вона в інтерв'ю для ВВС Україна.

Батьки, чиї діти здавали тести, вважають, що вони насправді складні. Багато з них відзначають, що для більшості учнів важко отримати навіть мінімально необхідну кількість балів.

НМТ з математики складається з 22 питань. Максимальна кількість балів, яку можна отримати за цей тест, становить 32. Для успішної здачі предмета та можливості вступу до вищого навчального закладу необхідно набрати принаймні 5 балів.

Для порівняння - інші обов'язкові предмети: українська мова - 7 тестових балів, історія України - 8. Необов'язкові, з яких можна вибирати: іноземна мова, фізика - по 5, хімія - 6, українська література, географія, біологія - по 7 тестових балів.

Цей тестовий бал конвертується в рейтингові значення в діапазоні від 100 до 200. Це свідчить про те, що для успішного проходження тесту необхідно набрати не менше 100 балів.

Право вступу до вишів вступник отримає лише тоді, коли усі чотири предмети НМТ складе на мінімально можливий "пороговий" бал. Навіть якщо за іншими предметами учень набирає найвищі бали, а з математики, наприклад, 4 - він не має права подавати документи до вишів.

Але може готуватися до НМТ через рік або ж вступати до коледжу чи професійно-технічного училища за співбесідою.

"Якщо ми скасуємо тести з математики, то збережемо п'ять художників, але втратимо 10 тисяч інженерів. Не вчити математику - це загроза національній безпеці. Дозвіл не вчити одній творчій дитині означає, що не вчитимуть математику тисячі. У нас і так катастрофа з інженерною освітою", - наголошує вчена-математик Ірина Єгорченко.

Костянтин Блюсс, випускник Дніпропетровського державного університету та нинішній професор прикладної математики в Сассекському університеті, підкреслює, що багато батьків не усвідомлюють: "математика - це не лише про виконання обчислень", а значно більше про логічне мислення та вміння знаходити рішення різними способами.

"Найважливіша навичка - навіть якщо ти не можеш розв'язати задачу - уміння звести її до тієї, яку ти знаєш, як вирішувати. І всі ці навички корисні незалежно від того, чим дитина (або дорослий) займатиметься далі", - пише він у фейсбуку.

Проте, чи всі українські навчальні заклади готові забезпечити навчання тим навичкам, про які згадує Костянтин Блюсс?

Власне, тести PISA, які українські школярі проходять слабко, також про те саме: оцінюються не теоретичні знання, а здатність учнів логічно мислити і застосовувати на практиці те, що вчили у школі.

Однак спосіб навчання в школах, надмірна кількість предметів, а також тривале дистанційне чи змішане навчання через війну – усе це чинники, які впливають на можливості дітей успішно пройти НМТ.

Викладачі та представники державних органів також відзначають, що складання чотирьох тестових дисциплін під час одного іспиту (три з яких є обов'язковими, а одна – на вибір) створює значне навантаження і може стати джерелом стресу, з яким не кожен випускник здатний впоратися успішно.

У цей час уряд висловлює готовність фінансувати з державного бюджету насамперед тих студентів, які оберуть спеціальності, важливі для відновлення країни після конфлікту. Міністерство освіти і науки повідомило, що у 2025 році планується збільшити кількість місць, що фінансуються з бюджету.

Це науки, що охоплюють математику, фізику, хімію та біологію, а також кілька інженерних напрямків, таких як механічна інженерія, агроінженерія і хімічні технології.

"Хоча ці спеціальності ще не користуються великою популярністю серед абітурієнтів, фахівці в цих галузях є вкрай важливими для прогресу країни", - підкреслив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.