"Існує безліч нюансів медового етикету, які заслуговують на увагу кожної людини," - зазначила колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк.

Перед нами постає зворушливий образ українського бджоляра, майстерно втілений Валентиною Трегубовою, яка глибоко розуміє національний характер, — зазначає Людмила Карпінська-Романюк. — Дід Панас втілює доброту і трудолюбство. Кожен елемент його образу має своє значення. Вибілена сорочка з дрібним крапом символізує рій бджіл, а спеціальний головний убір-каптур забезпечує захист. Поряд розташовані квіти, з яких бджоли черпають нектар. Образ пасічника, створений Валентиною Трегубовою, — це не лише ремісник, а й охоронець природної гармонії, людина, що живе в злагоді з природою і відчуває її ритми.

Ця статуя говорить спокійно, немов спекотний літній день у саду: аромат липового цвіту наповнює повітря, а медові відтінки мелодійно звучать навколо... У ній втілено все – пристрасть до життя, любов до землі, повага до праці та захоплення красою природного світу.

Яскрава праця!

Образ бджоляра у творчості Валентини Трегубової є втіленням світової гармонії. "Дід Панас" сидить, мов вартовий часу, і в його спокої відчувається глибина мудрості минулих поколінь. У білосніжному вбранні відображається чистота його ремесла. Він прислухається до гудіння бджіл, і разом із ним ми поринаємо у чарівну симфонію природи. А ось портрет українського пасічника, змальований Валентиною Трегубовою у вазі "Медобор", відкриває нам образ добродушного і працьовитого трудівника.

-- У його голові -- бджоли. Про них він думає день і ніч...

-- Справді. Це неначе стилізований вулик. У колірній гамі поєднані теплі медові відтінки з яскравими акцентами червоного й блакитного, що створює відчуття живої енергії. Кожен мазок -- подих літа, аромат луків і гудіння бджіл. Ця ваза -- не просто декоративний витвір, а й алегорія добробуту та гармонії людини з природою. У ній оживає прадавня символіка меду як життєдайної сили.

Читайте також: "Пісня про Гандзю надихнула українських фарфористів на створення справжніх шедеврів", -- колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

-- Серію робіт присвятила бджолам та квітам сучасна мисткиня Юлія Красна. Чим особливі її витвори?

Творіння Юлії Красної пронизані світлом і ніжністю, наповнені ароматами меду та липового цвіту, пронизані духом літнього повітря. Бджола, зображена з неймовірною точністю, виглядає легкою та прозорою, сповненою енергії. Вона, здається, переносить на своїх крилах запах весняного повітря і світло, яке ніжно торкається пелюсток квітів. Це символ життя в русі, безперервного циклу, де навіть найменші істоти мають свій шлях і значення.

А ось чарівна порцелянова чашка -- це також гімн природі, сповненій руху, кольору й життя. На її поверхні розквітає букет польових квітів -- фіалки, братки, дзвіночки, макові пелюстки -- і над ними зависла бджола, мов символ працьовитості та гармонії світу. В її польоті -- відчуття тепла й літа, лагідного дотику сонця до трав. Художниця майстерно поєднала яскраву декоративність із натхненним реалізмом: кожна квітка має власний характер, власний подих кольору -- від глибокого синього до теплих жовтогарячих і пурпурових тонів. Золота облямівка підкреслює урочистість композиції, перетворюючи звичайну чашку на маленький оберіг домашнього затишку. Цей виріб сповнений тієї ніжної поезії, яку несе українська традиція зображення природи -- де навіть у найменшій деталі відчувається любов до землі, праці, краси повсякдення. Чашка з бджолою неначе пахне медом. Мед -- немов сонце, зібране з тисячі квітів, розливається по хаті тихим теплом. Його подають до чаю, домашнього сиру, оладок -- і кожна страва стає неначе святом.

Мед — це не лише продукт, а справжня життєва філософія...

Так, мед — це символ праці та краси природи. Тому невипадково, що торт-медівник асоціюється з домом, медові пряники нагадують про дитинство, а молоко з медом і хлібом стало символом затишку. Мед використовують у приготуванні узвару, печених яблук, гарбуза... Українські художники створили безліч чудового посуду для меду. Ось, наприклад, витончений зразок побутового фарфору 1980-х років — набір для меду "Нектар", що поєднує в собі функціональність і елегантну декоративність. Медівниця у формі діжечки обладнана кришкою з розкішною золотою ручкою. Її опаловий блиск, що переливається різними кольорами, створює ілюзію прозорості — ніби через порцеляну світиться золотистий мед. Декор у вигляді букета червоних маків, волошок і ромашок — класичний мотив українського орнаменту, що символізує літнє тепло, старанність та щедрість природи. Набір включає медівницю з кришкою (основну посудину для зберігання меду), велике блюдце, шість маленьких мисочок для подачі та шість вишуканих ложечок з рослинним візерунком. Кожен елемент цього набору випромінює домашнє тепло і ностальгію за безтурботними дитячими днями.

Мед -- не лише ласощі, а символ добробуту, здоров'я, спокою та Божої благодаті.

Мед, що лежить на столі, символізує, що кожен ранок приносить нові можливості, і в ньому завжди знайдеться місце для радості, навіть якщо день обіцяє бути складним.

Ознайомтеся також з: "Керамічні квіти української скульпторки Фелії Фальчук — витвори мистецтва, які вражають своєю природністю", — зазначила колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк.

Які етикетні норми слід враховувати тим, хто обожнює мед?

Медовий етикет включає в себе безліч нюансів, які важливо враховувати. Використовувати свою ложку для того, щоб брати мед із загальної ємності, є недопустимим. Для намазування меду на хліб рекомендується використовувати десертний ніж.

Запрошуємо всіх шанувальників порцелянової краси завітати до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum, який відкриває свої двері для читачів "ФАКТІВ". У нашій колекції ви знайдете найвідоміші зразки фарфору світових мануфактур. Нещодавно ми додали зал українського фарфору, де представлені унікальні витвори талановитих майстрів-фарфористів з України. Ця захоплююча подорож у світ порцеляни обіцяє подарувати вам море позитивних вражень та залишити незабутні спогади на все життя!

Людмила Карпінська-Романюк вже ділилася із "ФАКТАМИ" своїми ідеями щодо сервіровок та стильних декоративних тарелок, які передають атмосферу осіннього сезону.

Зображення з колекції Людмили Карінської-Романюк.