"Мене запросили до кабінету, де мені продемонстрували 'чудовий диван', - розповіла акторка про інцидент у Молодому театрі."
Катерина Вишня на інтерв'ю в Аліни Доротюк / Фото: instagram.com/viviwenka
Українська актриса Катерина Вишня, відома своїми ролями в таких серіалах, як "Моя улюблена Страшко", "Просто Надія" та "Голова", а також виступами в театрі "Золоті ворота", дала відверте інтерв'ю на YouTube-каналі Аліни Доротюк. Під час бесіди вона відкрила свої особисті переживання, обговорила тему війни, мовні питання та власні труднощі, а також поділилася інформацією про свою п'єсу, присвячену дружинам військовослужбовців.
Елементи
Катерина розповіла, що театр для неї -- це "кисень", без якого вона не уявляє свого життя. Розпочавши акторську кар'єру у Кривому Розі завдяки парі з мамою, вона вступила до театрального інституту й відтоді не уявляє себе поза сценою.
"Театр — це свіжий погляд, нові враження, нові режисери, які сприймають тебе в іншому світлі. Кіно вимагає витривалості і точності, але театр — це те, що живе в моїй душі", — підкреслила акторка.
Вона також високо оцінила виставу "Кортез" у театрі "Золоті ворота", назвавши її епічною комедією, що тонко відображає сучасність.
З початком широкомасштабної агресії Катерина разом із дочкою вирушила до Литви, де знайшла роботу в теплиці, але зіткнулася з приниженнями та неповагою з боку місцевих жителів.
"Це було як на зоні, справжня дідівщина", -- згадує вона.
Повернувшись на батьківщину, вона знову зайнялася акторською кар'єрою, під час того як її чоловік, актор Олег Москаленко, вирішив приєднатися до Збройних Сил України. Катерина також поділилася занаками про втрату свого двоюрідного брата, актора Володимира Ковбаля, який зник безвісти, що стало для неї болючим випробуванням.
Акторка емоційно висловила свою думку про мовну ситуацію, акцентуючи на значущості української мови:
Коли я чую фразу "а яка різниця", у мене виникає бажання вжити заходів. Через цю мову нас знищують, і моя дитина виховується без батька.
Вона зазначила, що сама перейшла на українську після повернення до України у 2022 році, хоча раніше говорила російською через виховання в Кривому Розі. Катерина закликала публічних осіб відповідально ставитися до мови, якою вони спілкуються у суспільстві.
Катерина створила драматичний твір "Дружини", присвячений жінкам, які чекають на повернення своїх чоловіків з фронту. У своїй п'єсі вона акцентує увагу на тому, як у суспільстві нерідко недооцінюється значення дружин військовослужбовців.
"Він - справжній герой, якому все пробачають, тоді як ти, що несе на своїх плечах дітей, домашні турботи та переживання від обстрілів, ніби не існуєш. Ця п'єса, яка була поставлена на різних сценах України, стала для багатьох жінок джерелом тепла і підтримки, допомагаючи їм відчути, що їхні переживання не залишилися непоміченими."
Катерина поділилася своїм досвідом звільнення з Молодого театру, яке сталося через домагання з боку колишнього художнього керівника Андрія Білоуса.
"Мене запросили до кабінету, де демонстрували 'елегантний диван' і натякали на близькість. Я відмовилася, після чого почали виключати з вистав, а зрештою і звільнили," -- розповіла акторка.
Вона висловила незадоволення легким покаранням Білоуса і закликала до його повної ізоляції від театрального співтовариства.
Катерина поділилася своїми переживаннями щодо непростих стосунків з першим чоловіком, а також аб'юзивного шлюбу і двох шлюбів з Олегом Москаленком. Після того, як чоловік пережив зіркову хворобу, їхнє розлучення призвело до того, що вони знову зустрілися під час війни, відкриваючи новий розділ у своєму житті. Акторка також торкнулася теми своєї боротьби з підозрами на онкологію: за останні кілька років вона пройшла три операції через пухлину в грудях, але продовжує уважно стежити за своїм здоров'ям.
Катерина закликала підтримувати ЗСУ, донатити на перевірені збори та цінувати українську культуру.
"Я не маю наміру відкладати своє життя на майбутнє. Бажаю бути щирою, відчувати себе живою та насолоджуватися моментом, що є тепер і тут," - зазначила вона, акцентуючи на значущості чесності та відстоювання власних переконань.