Ми усвідомили, що процес відновлення повинен відбуватися в період перемоги, а не після неї, - зазначив Гудімов.

Культурне відновлення України не слід відкладати до закінчення війни – воно повинно реалізовуватися вже сьогодні, в процесі боротьби, закладаючи фундамент для потужної та сучасної нації.

Цю ідею в ефірі Еспресо висловив музикант, культурний діяч, галерист і куратор Павло Гудімов.

"Слава Богу, у нас держава не така вже і дурнувата, щоб диктувати художнику, що робити. Слава Богу, у нас це закінчилося. І не дай Боже, ми колись скотимося далі в ті радянські, принизливі, для творчих людей, часів, часи, коли їм чітко давали завдання. Тому держава не лізе. Вона, по суті, є одним з таких регуляторів процесів.Був створений, зокрема і є один з авторів законопроєкту Український культурний фонд, який має фінансувати на незалежній експертній основі проєкти без втручання, лише оцінювання. Але є поняття - незалежний культурний сектор, який не бере державні гранти, який елементарно навчився вже навіть в таких важких умовах, як війна чи пандемія, заробляти на свою діяльність, виплачувати зарплату співробітникам, робити власними коштами проєкти", - пояснив Гудімов.

На думку галериста, процес культурного відродження в Україні повинен розпочатися не після здобуття перемоги, а вже під час війни. Він підкреслює, що потужна держава виникає завдяки взаємодії державного і приватного секторів у сфері культури, а також через підтримку незалежних установ, впровадження освітніх ініціатив і створення сучасної мережі культурних центрів.

Ми перебуваємо на межі значних змін, що мають призвести до єдиного формату зростання. Я переконаний, що це зростання необхідне. Не варто чекати, як це було в рамках програми Мінкульту під назвою "Відродження після перемоги". За чотири роки ми усвідомили, що відродження має відбуватися під час перемоги, а не після неї — відкладати не можна. Ми живемо в цей момент, це наше важливе життя. Коли ми говоримо про розвиток незалежного сектору, а також приватного і державного у культурних процесах, я вважаю, що справжня сила держави проявляється тоді, коли приватний і державний сектори співпрацюють. Вони взаємодоповнюють один одного. Це особливо яскраво видно в культурі, де така співпраця має отримати впізнавані та справді необхідні візуалізації. Наприклад, це можуть бути культурні центри, підтримані державою, але незалежні, або освітні програми для молодих фахівців у галузі артменеджменту та культури, і так далі, - підкреслив він.