Микола Томенко попереджає, що представники Міністерства культури затримують процес встановлення пам'ятника гетьману Мазепі у Лаврі.

Микола Томенко висловив обурення через "ганебну ситуацію" довкола встановлення пам'ятника гетьману Івану Мазепі в Києво-Печерській лаврі.

Політик підкреслив значний внесок Мазепи у розвиток Лаври, зазначивши, що незважаючи на готовність меценатів покрити всі витрати, чиновники Міністерства культури без зрозумілих причин блокують цю ініціативу, аргументуючи це "несвоєчасністю" та сумнівами щодо "підтримки вірян". Томенко стверджує, що за цими діями стоять особи зі "старими зв'язками", які намагаються зберегти "руський мір" у святині.

25 липня, в день, коли Івана Мазепу було обрано гетьманом України у 1687 році, політик і активіст Микола Томенко привернув увагу до незвичайної, а на його думку, навіть "ганебної" ситуації, що стосується вшанування видатного гетьмана. Мова йде про фактичну заборону, накладену чиновниками Міністерства культури, на встановлення пам'ятника Івану Мазепі в Києво-Печерській лаврі.

"Не можу не підкреслити, що життя та діяльність видатного державного діяча тісно переплетені з Києво-Печерською лаврою. Іван Мазепа, без сумніву, був одним із найщедріших меценатів Української церкви та Печерської обителі за всю її історію", - зазначає Томенко. Завдяки фінансуванню гетьмана були зведені величезні фортечні стіни Лаври, довжина яких перевищує 1 км, з вежами та храмами, серед яких виділяється церква Всіх Святих. Він також вкладав значні кошти в реконструкцію Великої Успенської церкви в бароковому стилі та будівництво нової цегляної друкарні.

"Можна з упевненістю зазначити, що завдяки зусиллям Івана Мазепи та козацької старшини архітектурний комплекс Києво-Печерської лаври в ранньому XVIII столітті набув свого сучасного вигляду, який зберігся до сьогодні", - наголошує політик. Тому, на його думку, питання гідного вшанування такого видатного діяча та мецената в Києво-Печерській лаврі "не викликає жодних сумнівів".

Історія ініціативи встановлення пам'ятника Мазепі у Лаврі, за словами Томенка, довга й терниста. "Зрозуміло, що ця наша мазепинська громадська ініціатива не дуже віталася за часів президента Януковича", - зазначає він.Проте, навіть після Революції Гідності, проблема не зникла. "В період президентства Порошенка активна діяльність із повернення спадщини Мазепи у Лавру була зупинена у 2017 році після несподіваного призначення Міністерством культури далеко від історії та культури Олександра Рудника. Той у спілці з так званим Пашою-Мерседесом ревно оберігав "русскій мір" без "зрадника" Мазепи у Лаврі до кінця 2023 року", - пише Томенко, натякаючи на проросійські впливи.

У 2023 році нова ера надії розпочалася після ухвалення рішення про розірвання угоди з УПЦ московського патріархату на території Верхньої лаври. Генеральним директором Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" було призначено Максима Остапенка. Команда, до складу якої увійшли видатні скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов, а також представники Київського національного університету будівництва і архітектури та Фонду "Залишайся з Україною", вирішила взяти на себе фінансові витрати на створення та встановлення пам'ятника за рахунок меценатських внесків. Ця ініціатива отримала підтримку з боку Міністерства культури на чолі з Олександром Ткаченком та Ростиславом Карандєєвим.

"Таким чином, ми у співпраці з колективом Заповідника на чолі з Максимом Остапенком провели десятки обговорень, презентацій та практично завершили всю організаційну роботу і планували встановлення памʼятника на весну 2025 року", - розповідає Томенко.

Проте, після призначення нового Міністра культури Точицького, обстановка знову зазнала змін. "Державні службовці почали вигадувати нові вимоги та висловлювати сумніви, що врешті-решт призвело до заяви заступника Міністра Бєляєва про те, що це "НЕ на ЧАСІ", і навіть виникає питання, чи підтримають вшанування Мазепи ВІРЯНИ?" - висловлює своє обурення Томенко.

Політик не соромиться висловлювати свою критику, підкреслюючи минуле заступника Міністра культури з питань збереження історико-культурної спадщини Бєляєва: "Щоб краще зрозуміти ситуацію, варто згадати, що Бєляєв раніше займав пост заступника керівника Головного управління протоколу та церемоніалу під час президентства Януковича та здобув популярність завдяки своїй вражаючій колекції, яка включала 55 ікон, 685 графічних, живописних і скульптурних творів, 421 експонатів нумізматики та 6 стародруків, зазначених у його декларації". Його натяк на "стародавні, добрі часи" Табачника, коли "вищі посадовці, прости Господи, Уряду України покладали квіти на могилу сумнозвісного україножера та антисеміта Столипіна, який спочиває в Лаврі", виглядає більш ніж очевидним.

На жаль, до "антимазепинської" позиції чиновника приєдналися також кілька співробітників заповідника, які, згідно з думкою Томенка, "мріють про повернення 'русского міра' та Паші-мерседеса в Лавру".

Микола Томенко висловлює тривожний висновок: "Сьогодні, коли російська агресія, що складається з вбивць, варварів та мародерів, намагається знищити все українське, наше Міністерство залишається без міністра та в очікуванні нових змін. Тим часом колишні прихильники Медведчука та Табачника роблять все можливе, щоб видатний державний діяч, будівничий та меценат Іван Мазепа не повернувся до Києво-Печерської лаври!"

Це не лише тема пам'ятника, а й питання національної пам'яті та захисту української ідентичності. Твердження про "недоречність" вшанування одного з найвидатніших гетьманів у його основній святині під час повномасштабної війни виглядають вкрай цинічно і ставлять під сумнів справжні наміри чиновників.

Чи дійсно в українському Міністерстві культури все ще домінує "руський мір", попри те, що агресор намагається знищити все, що має відношення до України? І коли ж, зрештою, гетьман Іван Мазепа отримає належне вшанування у Києво-Печерській лаврі?