Мільйон загиблих російських солдатів на фронті: як еволюціонують погляди в Росії та коли варто очікувати на зміни ситуації.

Зупинити Путіна здатні лише Збройні Сили України, ліквідуючи окупантів швидше, ніж їх встигають набирати.

Втрати Збройних Сил Російської Федерації (ЗС РФ) з 24 лютого 2022 року перевищили 1 000 000 військовослужбовців, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ (ГШ ЗСУ).

"Телеграф" розбирався у цифрах втрат росіян, а також у тому, скільки солдатів і як набирає Путін і коли вони вже закінчаться.

1 000 000 втрат - це вражаюча цифра, навіть для Росії, чия історія сповнена жорстоких війн. Кількість загиблих і поранених солдатів Збройних сил РФ в поточному російсько-українському конфлікті можна порівняти з усіма втратами СРСР у війнах та конфліктах за весь період його існування (не враховуючи втрати Другої світової війни).

Протягом трьох років Громадянської війни, що тривала з 1918 по 1920 рік, Червона армія понесла втрати у вигляді понад 940 тисяч загиблих солдатів.

У сороміцькій Фінській війні 1939-1940 років, коли Сталін відправляв маси солдатів на безжальні атаки лінії Маннергейма, загинуло близько 85 тисяч радянських військових.

Протягом чотирьох років війни між СРСР та Німеччиною (в радянській історії відомої як Велика Вітчизняна війна) безповоротні людські втрати Радянської Армії досягли 8 688 000 військових.

Протягом усіх військових дій та конфліктів, в яких СРСР був залучений з 1918 по 1989 рік (не враховуючи втрати під час Другої світової війни), загальна кількість загиблих військових становить 1 098 000 осіб.

Задля справедливості варто зазначити, що наведена ГШ ЗСУ цифра відображає кількість загальних втрат особового складу противника.

Військова наука поділяє втрати, понесені військами під час бойових дій, на безповоротні та санітарні. До безповоротних втрат відносяться вбиті, померлі від ран на етапі евакуації, зниклі безвісти та полонені, а також вибулі внаслідок поранень. До санітарних втрат відносяться поранені та хворі, які були евакуйовані з зони бойових дій. Як правило, понад 70% поранених бійців після лікування повертаються у стрій. Сукупно безповоротні та санітарні втрати становлять загальні втрати.

Російська служба BBC разом із виданням "Медіазона" та командою волонтерів проводить детальний облік загиблих військовослужбовців РФ. На червень 2025 року вони вже ідентифікували понад 110 000 убитих російських солдатів в Україні. Експерти попереджають, що реальна кількість безповоротних втрат Збройних сил Росії значно перевищує дані, що можна отримати з відкритих джерел, і складає від 170 000 до 246 000 осіб. До цього показника слід додати щонайменше 40 000 осіб, які вважаються зниклими безвісти.

Дані багаторічної статистики втрат у збройних конфліктах свідчать, що в середньому на кожного загиблого припадає 3-4 поранених. Наприклад, під час фінської війни співвідношення становило 3,5 поранених на одного загиблого бійця Червоної Армії. У роки Другої світової війни це співвідношення варіювалося від 1 до 2 або 3. Виходячи з інформації ВВС щодо загальної кількості загиблих військовослужбовців Збройних Сил Росії, яка оцінюється в середньому в 208 тисяч, можна припустити, що кількість поранених може становити щонайменше 740 тисяч. Отже, загальна оцінка російських втрат, базуючись на даних про загиблих, складає 208 000 + 40 000 + 740 000 = 988 000 військових.

Ця оцінка загальних втрат збройних сил Російської Федерації відповідає даним, представленим Генеральним штабом Збройних сил України. Вірогідність цифри 740 тисяч санітарних втрат ЗС РФ знаходить підтвердження в досвіді війни в Афганістані 1979-1989 років, коли середні щоденні санітарні втрати радянського контингенту становили 142 солдати.

Згідно з інформацією Генерального штабу Збройних сил України, під час війни між Росією та Україною середньодобові втрати російських військових в чотири рази перевищують попередні показники. Важливо зазначити, що чисельність російського військового контингенту в Україні значно перевищує ту, що була в Афганістані, а також бойові дії відрізняються своєю інтенсивністю та масштабом.

Ефект величезних втрат армії РФ в Україні своєрідно проявляється у російській провінції. 3 червня 2025 року у містечку Добрянка Пермського краю поховали 33-річного Анатолія Шолгіна. Колишній маляр у 2024 році уклав контракт із ЗС РФ та загинув 9 квітня 2025 року в Сумській області. У нього залишилися дружина, син та дві доньки, повідомляє місцева газета у скупій замітці.

Перші учасники так званої "Спеціальної військової операції" з 30-тисячної Добрянки почали отримувати останнє вшанування навесні 2022 року. Тоді церемонії проходили з великою урочистістю: збиралися натовпи місцевих жителів, керівники виголошували промови та нагороджували вдов орденами. Проте за три роки війни похорони учасників "СВО" втратили свою велич і стали звичайною практикою. Напередодні похорону Шолгіна в Добрянці віддали шану 26-річному Олександру Закоптєлову, який загинув у Кураховому.

У цьому маленькому містечку на Уралі близько 50 чоловіків були призвані на службу, а понад 60 учасників "Спеціальної військової операції" знайшли свій спочинок. Це становить приблизно 1% від усіх чоловіків призовного віку, що мешкають у цій місцевості. Кількість загиблих виявилася більшою за кількість мобілізованих, оскільки багато чоловіків з Добрянки вирушають на фронт в Україну з власної волі, отримуючи за це фінансову винагороду.

Ця ситуація не обмежується лише Росією. Наприклад, у бурятському селі Мухоршибір, принаймні 8,1% чоловіків, які підпадають під призов, загинули в Україні.

А рекордсменами за кількістю "200-х" є поволзькі республіки Башкортостан і Татарстан -- 5 369 і 5 081 відповідно.

За інформацією Генерального штабу Збройних Сил України, у 2025 році середньодобові втрати російських військ становлять 1293 особи. Це означає, що для відновлення сил, які зазнали втрат в боях з українською армією, а також для підтримки наявної активності атак, Путіну потрібно залучати не менше 1200 нових рекрутів щодня, зазначають військові аналітики. "У першому кварталі 2025 року Росія змогла набрати близько 90 тисяч новобранців", – повідомив Яніс Клюге, науковий співробітник Інституту міжнародної безпеки (SWP).

Це значно менше рекордного набору у четвертому кварталі 2025 року, але все ще на 22% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, додає він. За розрахунками аналітиків, за 2024 рік Росія змогла завербувати на війну з Україною близько 407 тис. росіян. Тобто середньодобовий темп набору складав 1115 рекрутів. У першому кварталі 2025 року середньодобовий темп набору впав до 1000 рекрутів (згідно з наведеними Клюге даними, у першому кварталі 2025 року МО РФ уклало контракт з 89 601 особою, за 90 днів це 995 осіб на добу).

За словами Дмитра Трещаніна, редактора видання Медіазона, який веде підрахунок загиблих росіян, наразі вербування рекрутів на фронт є "головним обов'язком губернаторів". "Їм (керівникам російських регіонів. - Ред.) спускається з Кремля KPI (рознарядка - скільки регіон має набрати новобранців. - Ред.) і вони повинні його відпрацьовувати. Відповідно, губернатори вже на рівень нижче спускають вказівки: ви маєте стільки людей завербувати", -- пояснює він.

Від кількості направлених у війська новобранців багато в чому залежить кар'єра чиновників, тому вони йдуть на будь-які хитрощі, щоб виконати план набору.

"Мотивація завжди, від самого початку (широкомасштабного вторгнення. - Ред.), якщо говорити про вербування на контракт (добровільний контракт з МО РФ для участі в "СВО". - Ред.) <...> -- це гроші, тільки гроші і жодного патріотизму", -- розповів російський правозахисник, колишній член ради при президенті РФ з прав людини Сергій Кривенко.

"Можливо, десь зустрічаються окремі агресивні патріоти, але в широкому масштабі, безумовно, все зводиться до фінансів, а якщо йдеться не про гроші, то це, мабуть, тиск з боку адміністрації," -- зазначив правозахисник.

Згідно з оцінками Яніса Клюге, у 2024 році середня сума одноразової виплати за підписання контракту на військову службу в 37 регіонах Російської Федерації становитиме 1,1 мільйона рублів. Для порівняння: середня заробітна плата в країні виявляється в 12 разів нижчою і складає 87 952 рублі.

Саме за допомогою підвищення грошової винагороди до надхмарних висот та надання безпрецедентних фінансових преференцій учасникам т.зв. "СВО" Путіну поки що вдається зберігати темп набору резервістів, який компенсує величезні втрати.

Наприклад, для залучення нових військових для весняно-літньої кампанії 2025 року, російський лідер підписав закон, що передбачає анулювання боргів по кредитах до 10 мільйонів рублів для тих, хто підпише контракт на участь у спеціальній військовій операції з 1 грудня 2024 року.

Як наслідок, потік охочих повоювати в Україні наприкінці 2024 року досяг максимуму.

В Пермському краї 211 боржників, які підписали угоду з Міністерством оборони Російської Федерації, скористалися цією пільгою.

Експерти зазначають, що російській регіональній владі у 2025 році важче підтримувати високий темп вербування новобранців, достатній для поповнення величезних втрат.

По-перше, елементарно не вистачає грошей на підвищення бонусів новобранцям. Підвищення регіональних грошових надбавок за підписання контракту на "СВО" серйозно напружили місцеві бюджети. Наприклад, влада Пермського краю (там знаходиться вище згадана Добрянка) у 2025 році змушена була скоротити витрати на виплату допомоги у зв'язку з народженням дитини, щоб збільшити витрати на підтримку учасників війни.

Однак скорочення витрат на вагітних жінок не змогло стабілізувати фінансову ситуацію в регіоні. За результатами першого кварталу 2025 року, бюджетний дефіцит Пермського краю збільшився до 43,6 мільярда рублів.

На третій рік війни в Росії важко знайти регіон з бездефіцитним бюджетом. Наприклад, у Ханти-Мансійському автономному окрузі, який є ключовим нафтогазовим регіоном країни, за перші п’ять місяців 2025 року витрати бюджету зросли на 29 мільярдів рублів, а дефіцит збільшився на третину, до рекордних 78,3 мільярда рублів. Загалом по Росії витрати федерального бюджету за цей же період зросли на 20,7%, а дефіцит сягнув 3,39 трильйона рублів.

Саме з фінансових причин регіональна влада у травні 2025 року почала знижувати розмір грошової винагороди під час укладання контракту на участь у "СВО".

Фінансові труднощі змушують російське керівництво звертатися до адміністративних заходів для залучення нових військовослужбовців. Одним із таких заходів став закон, що позбавляє набутого російського громадянства осіб, які відмовляються ставати на військовий облік. Цей закон, підписаний Володимиром Путіним 8 серпня 2024 року, активізував кампанію проти мігрантів, які можуть бути призвані на фронт. Наприклад, 10 грудня 2024 року в Солнечногорську, підмосковному районі, правоохоронці "під час обшуку в селі Погорєлове" виявили понад 64 мігрантів у гуртожитку та покинутій будівлі. "Громадян, які нещодавно отримали російське громадянство і не стали на військовий облік, передали до військкомату," - повідомили в мерії Солнечногорська.

У 2025 році в Пермському краї спостерігається дворазове зростання кількості колишніх мігрантів, які стали на військовий облік. У Краснодарському краї завдяки поліцейським операціям понад 2800 мігрантів отримали військовий статус, з яких 250 осіб підписали контракти на проходження служби у збройних силах.

У деяких областях для підтримання темпів набору до армії передають процес вербування на аутсорсинг стороннім особам. Посередники отримують винагороду за кожного громадянина, який укладає контракт на "СВО". З метою підвищення своїх доходів вербувальники використовують різноманітні методи, щоб залучити росіян до фронту. Через такі дії їх в Росії часто називають "трупоїдами".

Наприклад, багатодітним батькам та аліментникам контракт на участь у "СВО" подається як гарний спосіб забезпечити майбутнє їхніх дітей.

"На передовій списку боржників за аліментами з Кунгура виявилося 38 осіб. Вісім з них успішно погасили свої борги, сплативши в загальному 4 млн рублів," -- з оптимізмом повідомляє місцева газета.

Результат "батьківського призову" -- величезна кількість сиріт у російській глибинці. У списку загиблих, який веде видання "Люди Байкалу", 44 батьки п'ятьох дітей, у 21 загиблого залишилося по шестеро дітей, троє загиблих мали по семеро дітей, двоє -- по вісім дітей, у трьох -- по десять. Серед загиблих в Україні є чоловік, який має 12 дітей.

"Витрати, які Росія несе через війну, сягнули неймовірних масштабів, але Путін продовжує свою політику. Це пояснюється тим, що він не може знайти жодного успіху, який би міг представити росіянам як підтвердження того, що їхні жертви — в людських, матеріальних, фінансових та моральних аспектах — не були даремними," — висловив думку російський політолог Аббас Галямов.

На справді, досягнувши певних успіхів, Путін не має наміру зупинятися. Його дії припиняться лише тоді, коли він усвідомить, що російська армія набирає нових солдатів повільніше, ніж Збройні Сили України їх знищують. Як свідчать розрахунки експертів, цей процес вже почався.