"Сила міста" Гітлера: загадкові локації нацистів тоді і в сучасності.

Німецьке місто Нюрнберг -- це колишній символ нацизму та місце покарання нацистських злочинців. А також це місце, де відбулося становлення Адольфа Гітлера, як диктатора. Кореспондентка TSN.ua Наталія Ярмола поїхала до Нюрнберга й пройшлася тими місцями, де колись виголошував свої промови Гітлер та де власне відбувся трибунал над злочинцями.

Цепеленфельд, відомий також як "трибуни Гітлера", став ареною масштабних партійних з'їздів націонал-соціалістів, які проходили тут протягом шести років. Саме на цій території зароджувалася імперія зла, що залишила незгладимий слід в історії.

Гід по Нюрнбергу Поліна Дотц зазначає, що диктатор був запеклим прихильником окультизму. Ці трибуни надали можливість низькорослому чоловіку піднестися над оточенням, ставши могутнім маніпулятором масами. Він був переконаний, що саме тут закладені сили, які зможуть сприяти його перемозі у війні.

Нюрнберг — це місто з багатою середньовічною історією. Проте після закінчення Другої світової війни його чекав трагічний спадок: більша частина міста опинилася в руїнах. Вибухи бомб, скинуті союзниками, знищили близько 90% архітектурних споруд.

"Це взагалі єдина добудована будівля на території партз'їзду. Найбільший у світі комплекс нацистських будівель у Нюрнберзі. Така прикра сторінка в історії. І нічого вони майже не встигли добудувати. Тому що почали вони в 33-му і в 39-му почали війну. І тоді вже всі фінанси пішли на війну", -- розповіла Поліна Дотц.

Ця локація, яка є цілим комплексом, носить назву "трибуна Гітлера". На сходах були відведені місця для партійних діячів. Під час з'їздів нацистської партії тут також проводилися паради.

Гід підкреслила, що архітектурний стиль цієї трибуни-стадіону нагадує аналогічні споруди, зведені в часи Радянського Союзу. На сьогоднішній день цей стадіон практично не функціонує. Наразі його використовують лише юнацькі футбольні команди для тренувань, а також час від часу там проводять різні заходи.

"Ця будівля, як і всі інші будівлі, вони були побудовані в естетиці античного світу. Гітлер це дуже любив. В нього була така теорія. Це навіть не його була теорія, але вона йому дуже подобалась. Це була теорія його архітектора Шпеєра. Теорія, як він її називав, гарних руїн", пояснила Поліна Дотц.

За її словами Гітлер обрав це місце не випадково. По-перше, тут було багато вільного місця, а, по-друге, фюрер був упевнений, що у Нюрнберзі зосереджені якісь сили, які його підтримують.

"Гітлер і Шпеєр були на одній хвилі, немов астральні близнюки. Їхня зустріч не була випадковою. Шпеєр навіть згодом зазначав у своїх мемуарах, що якби у Гітлера були справжні друзі, другим на цій посаді був би він," -- поділилася екскурсовод.

Шпеєр побудував цю "трибуну Гітлера" в античному стилі. Кажуть, що він вважав, що навіть руїни будівель мають виглядати красиво, як давньоримські чи давньогрецькі храми. Тепер це місце є історичною спадщиною та туристичним об'єктом, який не дозволили зруйнувати місцевим жителям.

Але дещо все ж таки було знищено. Коли союзні війська увійшли в Нюрнберг 22 квітня 1945 року, вони знищили зображення усіх свастик. Зараз це місце потроху руйнується під впливом часу і заростає бур'янами.

З тих давніх часів залишилася будівля, де Гітлер проводив свої прийоми, проте відвідати її можна лише в рамках екскурсії.

"Ця місцевість має величезні розміри, які вісім разів перевищують площу Старого міста. Згодом ми частково освоїли цю територію, збудувавши сучасні багатоповерхові будівлі. У нацистів були амбіційні плани щодо цього," -- підкреслила екскурсовод.

За її словами, Гітлер постійно стверджував, що їхні будівлі створюються на віки, адже "ми є остання Німеччина". Це означає, що коли Німеччина зникне, зникне і все інше, і світ завершить своє існування.

"Він вірив, що настане тисячолітній рейх", -- зазначила співрозмовниця ТСН.

Відомо, що всього через тиждень після того, як американські війська знищили свастику над "трибуною Нюрнберга", Адольф Гітлер покінчив життя самогубством у своєму бункері в Берліні. Лише через півроку його найближчі соратники були притягнуті до відповідальності в залі №600 Нюрнберзького трибуналу.

Відома зала №600 справляє враження значно меншої, ніж це можна побачити у кінохроніках. Тут було необхідно вмістити 22 підсудних, 8 суддів — по двоє від кожної з країн-переможниць. Також присутніми були синхронні перекладачі та численні журналісти, які прагнули донести до світу інформацію про вирок. Саме з цієї причини було вирішено демонтувати одну зі стін, щоб зробити приміщення більш просторим.

Союзники визначили локацію Міжнародного Трибуналу не стільки через її символічне значення, скільки завдяки збереженій інфраструктурі, зокрема наявності тюремних приміщень та залів для судових засідань.

Серед обвинувачених фігурував Юліус Штрайхер, творець найбільш популярного нацистського пропагандистського видання "Штурмовик", редакція якого дотепер збереглася.

Екскурсовод зазначила, що відомий "Штурмовик" публікував значну кількість антисемітських матеріалів.

"Це був такий центр пропаганди в усій Німеччині, бо "Штурмовик" читали всі. І це підігрівало настрої, які були вигідні нацистам", -- зазначила Поліна Дотц.

Головний редактор журналу став єдиним підсудним на Нюрнберзькому процесі, якого стратили не за військові злочини, адже він сам не вбивав людей. Проте під час суду Штрайхер, подібно до військових злочинців, намагався зберегти свою гідність і навіть охарактеризував трибунал як "єврейське свято перемоги".

"Ми прямуємо до таємного дворику прямо зараз. На перший погляд, нічого особливого, але тут зберігся барельєф — єдиний нацистський символ, що залишився в Нюрнберзі. Усі інші свастики та герби були знищені. Німці переживають цю історію з гіркотою. Для них це важливо: з одного боку, вони намагаються тримати дистанцію, а з іншого — не забувають про минуле," — зазначила журналістка ТСН Наталія Ярмола.

Цей барельєф був створений під час редакції "Штурмовика". Він ілюструє знаменитий міф про другий подвиг Геракла, коли герой здолав Лернейську гідру, відсікаючи її численні голови. Поліна Дотц зазначила, що для нацистів Геракл уособлював "арійський дух", тоді як переможена гідра символізувала єврейський народ, який, на їхню думку, намагався знищити Гітлера.

"У цей зміст було закладено чимало, однак сьогодні більшість людей цього не усвідомлює, залишивши лише барельєф. Проте це всього лише один символ. Наразі відбувається нове осмислення цієї історії. Нацисти також мали свою прихильність до певних символів та імперських знаків," – зазначила Поліна Дотц.

За її словами, ця історія мала величезне значення для Гітлера. Здавалося б, доросла людина, відповідальна за розв'язання жахливої війни, але він дійсно вірив у подібні речі і мав схильність до містики.

У Нюрнберзі залишилися два готелі, "Гранд-готель" і "Плаза", де зупинялася верхівка партії під час їхніх візитів на партійні з'їзди. У 1933 році, коли нацисти взяли владу, вони, відповідно до задуму Гітлера, почали активно реалізовувати різноманітні урочисті заходи в Нюрнберзі. Ці партз'їзди стали справжнім святом, яке супроводжувалося розкішними парадами.

Ці два готелі вціліли під час Другої світової війни, хоча Нюрнберг зазнав значних руйнувань. Проте ці заклади залишилися недоторканими. Обидва готелі слугували притулком для високопосадовців, а Гітлер часто зупинявся у своєму власному готелі "Дойчахов", відомому як "Німецький двір".

Екскурсовод зауважує, що Гітлер відрізнявся незвичайною харизмою і вважався своєрідним секс-символом, який завоював симпатії багатьох жінок. Коли він приїжджав, люди викладали з ліхтариків його ім'я під вікнами його номера. Жінки щиро захоплювалися ним, а люди приносили квіти та виготовляли транспаранти на його честь. Нині ж замість готелю в цій будівлі розміщується архітектурне бюро.

"У нас є величезний комплекс Німецького національного музею, в якому я також працюю. Він настільки обширний, що за день чи два його неможливо повністю обійти," -- поділилася Поліна Дотц.

Одна з експозицій музею — Алея прав людини. Цю унікальну інсталяцію створив у 1993 році ізраїльський скульптор Дані Караван. Він вирізав на кожній колоні одну зі статей, що стосуються прав людини. Скульптор висловлював занепокоєння, що в цьому просторі недостатньо місця, щоб розмістити всі статті на різних мовах. В результаті архітектор вирішив посадити дерево, яке своїми гілками символізує те, що не змогло знайти місце в інсталяції. Тут можна знайти написання на китайській, арабській, а також російській мовах, проте, на жаль, української мови немає.

Ставлення німців до нацистських руїн заслуговує окремої уваги. Сучасна Німеччина нічого не руйнує, але й не особливо береже. Проте, це дуже важлива частина історії Нюрнберга.

Тут завжди люди катаються на чомусь -- на роликах, на самокатах, гуляють з дітьми. Тут дуже великий парк. Всі з собачками гуляють, все, що завгодно. І це було зроблено навмисно.

Наприклад, раніше там стояли величезні вогняні чаші, що являли собою частину естетики Стародавнього Світу.

Тепер одну з чаш розмістили на стадіоні, де також є відкритий басейн, ковзанка та безліч інших атракцій. З цієї чаші створили маленький басейн для дітей, справжній куточок для малечі. Іншу ж чашу пофарбували в яскраво-оранжевий колір і розмістили позаду. Це рішення було прийняте свідомо, щоб зменшити урочистість атмосфери цього місця.

На трибунах, де колись виступав Гітлер, тепер грають діти, а бур'яни заполонили територію. Це місце часто відвідують туристи, які знову і знову підкреслюють: доля диктаторів завжди однакова, незалежно від того, наскільки велично виглядає їхній постамент.