Монумент "Батьківщина-мати" в Києві: його особливості та історичний контекст

Монумент "Батьківщина-мати" перевищує за висотою статую Свободи. Це перша у світі монолітна металева скульптура, виготовлена шляхом зварювання. Проектування та будівництво київського пам'ятника, який мав втілювати стійкість і дух нації під час Другої світової війни, тривало п'ять років. Урочисте відкриття відбулося 9 травня 1981 року. Навколо цієї скульптури існувало безліч цікавих легенд.

Справжня історія створення -- у матеріалі кореспондентки ТСН Валентини Доброти.

Історик Володимир Третяк відзначає, що концепція Музею війни з величезною скульптурою в центрі була розроблена задовго до її втілення в життя.

"Міф про 'велику вітчизняну' відігравав ключову роль у життєздатності радянської імперії; саме на цій основі зводилася сама імперія, і для цього дійсно вимагалося величезне будівництво, величезна локація", -- зазначає Володимир Третяк.

Монумент задумував московський скульптор українського походження Євген Вучетич. Він створив із бетону "Родіну-мать" у Волгограді та розроблював перші ескізи нашої. Але кінцевий варіант належить київському автору -- Василю Бородаю.

У майстерні онука Василя Бородая, яку він успадкував від діда, стоять тодішні макети статуї. Із немовлям на руках, із чашею з вогнем, уся в золоті та оточена фігурами воїнів. Загалом було з десяток варіантів. Перемогла -- ідеологія.

"Дідусь прагнув уникнути війни і намагався запропонувати мирну альтернативу, символом якої була лаврова гілка. Однак партійні лідери відреагували на це словами, що їм не потрібні жінки з віниками. В результаті, довелося обрати перший варіант: меч і щит," – розповідає Василь Бородай, онук Василя Бородая.

Нашу рідну землю вирішили втілити в металевій формі. Для створення майбутньої скульптури метал безперервно обробляли на заводах у Сумах, Запоріжжі, Києві та Маріуполі. Проектування здійснювалося в стінах київського інституту сталі, фактично, вручну.

"Усе обчислювали за формулами. Це був трудомісткий і тривалий процес на той час," -- зазначає Тетяна Голубова, інженер Київського інституту сталі.

З технічної точки зору, це завдання виявилося вкрай складним. Додаткові труднощі створювала й природа. Величезна скульптура повинна була витримати як землетрус, так і ураган.

"Спочатку була виготовлена пластиковая модель у масштабі 1 до 45. Потім ми звернулися до підприємства Антонова, де розмістили її в аеродинамічній трубі для проведення повітряних тестів, щоб перевірити, як коливання вплинуть на конструкцію. Після цього знайшли технічні рішення, які дозволили уникнути поломок та встановили відповідні системи для контролю коливань," -- розповідає Володимир Третяк.

І ось, через рік після запланованого терміну, настав історичний момент. Великі складові частини монумента перевозять через центр Києва на печерські пагорби для його монтажу. Творців пам'ятника підштовхували партійні чиновники, вимагаючи завершити роботу до 35-річчя перемоги над нацизмом. Проте через складність виконання робіт меморіал відкрили лише через рік.

Сьогодні будь-хто має можливість піднятися на монумент. Це доступно за сприятливих погодних умов і, звісно, в умовах, коли немає повітряної тривоги.

Зміну символіки на щиті спровокувала повномасштабна війна Росії проти України. Тоді були тривалі суперечки -- знести ідеологічний монумент чи переосмислити. За справу знову взялись інженери та зварювальники. Ретельні розрахунки без права на помилку. Цілодобова робота. І Батьківщину матір наповнили іншими сенсами. Недаремно ж вона з мечем у руці дивиться в бік Москви.