На передовій загинула мисткиня Маргарита Половінко.

На війні загинула 31-річна художниця з Кривого Рогу Маргарита Половінко. Жінка займалась евакуацією захисників, а згодом воювала у складі Третьої штурмової бригади.

Про її втрату висловилися друзі-художники Інга Леві та Нікіта Кадан, а також сестра мисткині, повідомляє "Експрес".

31-річна Маргарита раніше працювала парамедикинею, а згодом зайнялася виготовленням дронів.

"Захищаючи всіх нас, загинула художниця Маргарита Половінко. Вона була неймовірно красивою, талановитою і відважною. Спочатку Маргарита вирушила на фронт як медик для евакуації, а згодом опанувала складання дронів і стала частиною Другого механізованого батальйону 3-ї бригади, борючись за свою країну. Її краса, талант і мужність залишаться з нами назавжди. Ніколи не забудемо", - зазначила художниця Інга Леві.

Товаришка Маргарити Половінко, інший художник Нікіта Кадан, поділився публікацією в своєму Instagram, де є тільки одне слово: "Маргарита". Він опублікував кілька фотографій дівчини, на останній з яких вказав, що похорон Маргарити відбудеться 11 квітня у рідному Кривому Розі, на центральному кладовищі, в Алеї Слави.

Маргарита Половінко з'явилася на світ 24 березня 1994 року в Кривому Розі. Спершу вона здобувала освіту в Дніпропетровському театрально-художньому коледжі, обравши факультет образотворчого мистецтва, а згодом завершила навчання в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, спеціалізуючись на станковому живопису.

Маргарита Половінко сприймала росіян як істот, схожих на монстрів.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну мисткиня не залишилася осторонь. Вона багато волонтерила: їздила на Миколаївщину та Херсонщину, допомагала відбудовувати зруйновані будинки. Згодом долучилася до роботи на евакуаційних екіпажах, вивозила поранених бійців з гарячих точок. Згодом жінка вступила до Другого механізованого батальйону 3-ї окремої штурмової бригади.

У період війни її творчість зазнала змін: вона почала вести щоденник і використовувати простий олівець для малювання, а згодом навіть почала експериментувати з кров'ю, як зазначила художниця в інтерв'ю для Secondary Archive.

У своїх роботах Половінко зображала смерть як постійного супутника - не як жах, а як тінь, що присутня поруч і навіть допомагає. "Я хотіла б дати можливість людям стирати кров з цих робіт, так щоб залишився лише слід, який вже не вимивається. Коли я починаю малювати, кров яскраво-червона. Так само і спогад про травму. Потім робота тьмяніє, стає коричневою чи навіть зеленою. Спогад про травму теж залишається, але змінює свою насиченість, свій колір", - говорила мисткиня.

У бесіді з "Суспільним" Маргарита поділилася, що її захоплення живописом значно зросло на початку повномасштабного вторгнення, коли з'явилися перші новини про загибель дітей в Ірпені. "Я створила образ дівчинки, що нагадує янгола, яка летить над зруйнованими будинками. Вона перетинає цю жахливу реальність. У той час моє сприйняття росіян було таким, що я бачила в них монстрів, які прийшли, щоб боротися проти людства," - згадує художниця.