Українська національна академія наук

Державний природознавчий музей НАН України в Львові, за підтримки програми Європейського Союзу "House of Europe", реалізував проєкт під назвою "Створення цифрової колекції найцінніших книжкових видань Наукової бібліотеки Державного природознавчого музею НАН України". Основною метою цього проєкту було продовження процесу оцифрування старовинних видань з фондів бібліотеки музею, щоб забезпечити їх збереження, зробити стародруки доступними для широкої аудиторії, а також популяризувати науку та культурну спадщину в онлайн-просторі. Результати проєкту доповнять вже існуючу колекцію оцифрованих стародруків та цінних видань, створених командою музею, і будуть доступні для перегляду та вивчення на сайті бібліотеки без обмежень після завершення проєкту.

Заснована на початку ХІХ століття, Наукова бібліотека Державного природознавчого музею НАН України є однією з найдавніших бібліотек в Україні, що спеціалізується на природничих науках. Після двох століть функціонування, її фонди налічують понад 75 тисяч видань, присвячених природничій тематиці. Особливу цінність бібліотеки становить колекція з 200 видань, що датуються періодом з 1548 по 1830 роки, які мають виняткову наукову, культурну та історичну значущість. Багато з цих видань є єдиними екземплярами не лише в Україні, але й у світовому масштабі. Ця колекція служить важливим джерелом для досліджень у сфері природничої літератури, а також грає ключову роль у верифікації музейних експонатів, складанні бібліографічних довідок про меценатів і видатних громадських діячів.

У контексті повномасштабної війни Росії проти України виникла нагальна потреба у збереженні фондів Наукової бібліотеки Музею, особливо її історичної частини. Одним із найефективніших способів захисту стародруків та цінних видань від потенційного знищення є створення цифрових копій, які зберігаються на надійних носіях та доступні в інтернеті. З огляду на це, спеціалісти Державного природознавчого музею НАН України вирішили не гаяти часу та скористатися можливостями, які надають міжнародні гранти. Процес збереження книжкової спадщини розпочався ще два роки тому, і науковці планують продовжувати цю роботу доти, поки не створять цифрові версії всіх наукових видань бібліотеки. Під час повномасштабного вторгнення Росії Музей вже реалізував два проекти, які суттєво посилили технічні можливості Наукової бібліотеки:

Проєкт "Відновлення старовинних друків з бібліотеки Державної публічної бібліотеки НАН України" (2022-2024 роки, за підтримки Фонду родини Дідушицьких з Польщі) сприяв реставрації 55 неповторних видань.

* проєкт "Розвиток технічних спроможностей бібліотеки ДПМ НАН України з метою збереження стародруків у час війни" (2023 рік, за підтримки Фонду Вітлі для збереження природи (Велика Британія)).

У рамках проєкту "Створення цифрової колекції найцінніших книжкових видань Наукової бібліотеки Державного природознавчого музею НАН України", який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу, науковці Музею обрали близько 70 найважливіших книжкових видань бібліотеки, що мають наукову, культурну та історичну цінність. Серед них можна згадати, наприклад, "Каталог птахів" (1880), створений засновником музею Володимиром Дідушицьким, що містить його особисті коментарі, а також серію книг з географічними описами різних континентів. Особливо варто відзначити німецьке видання Камерона Нервена Ловетта "По всій Африці" (1877) у двох томах та "Словник для пізнання природничої історії" (1783), перекладений з французької Х. Ладовським, також у двох томах.

У рамках проєкту було закуплено два спеціалізовані сканери для книг, що не завдають шкоди старим виданням, а також комп'ютер, мережеве сховище, сервер і джерело безперебійного живлення для нього, зарядну станцію та інше необхідне обладнання. Для стабільного доступу до цифрової бібліотеки було організовано відповідний обсяг хмарного середовища, хостинг і зареєстровано доменне ім'я.

Це дало змогу працівникам Музею перейти до наступного етапу - оцифрувати видання та розмістити цифрову інформацію у вільному доступі. Для її зберігання використано уніфіковані формати файлів: jpg; html.

З огляду на постійну військову загрозу фізичного знищення найцінніших, невідновних фондів бібліотеки, а також неодноразові спроби пошкодження інформаційного поля України, оцифрована частина культурної спадщини зберігатиметься методом трирівневого резервного бекапу всіх матеріалів на хмарній платформі та на фізичних носіях - жорсткому диску й переносних носіях інформації. Цифрові копії опубліковано на двох сайтах - сайті бібліотеки Музею (http://lib.smnh.org), розміщеному на сервері установи (у Львові), та на дзеркальному сервері (https://libsmnh.com.ua/), розташованому в Нідерландах.

Виконуючи проєкт, науковці Державного природознавчого музею НАН України постійно інформували громадськість про цю частину своєї роботи на вебсайті установи й у соціальних мережах. Новини можна знайти за гештеґами:

#СкарбиКнигДПМНАНУ

#LiteraryGemsSMNH

#ДревниеПечатныеИздания

#VintageLiterature

#АнтичніТвори

#VintageReads

Цільова аудиторія проєкту - читачі інтернет-сторінок Державного природознавчого музею НАН України, які цікавляться науковою, освітньою діяльністю. Вони відкриють для себе культурну та природничу спадщину бібліотеки Музею. Окрема група - науковці, які зможуть ознайомитися зі стародруками у сфері своїх досліджень, а також бібліотекарі та музейники, які дізнаються про досвід оцифрування й оприлюднення цінних видань. Опосередковано результати проєкту зацікавлять істориків і дослідників видавничої справи в Україні, мистецтвознавців та колекціонерів, адже оприлюднені стародруки мають і мистецьку цінність.

Склад команди фахівців проєкту:

* заступниця директора з наукової роботи Державного природознавчого музею НАН України кандидат біологічних наук Оксана Вовк;

* головний бібліотекар Наукової бібліотеки Музею Ірина Сусуловська;

* старший науковий співробітник відділу біосистематики та еволюції кандидат біологічних наук Роман Гураль;

Старший науковий співробітник того ж відділу, кандидат біологічних наук Ніна Гураль-Сверлова.

* науковий співробітник відділу прикладної музеології кандидат біологічних наук Катерина Данилюк;

* завідувач відділу ландшафтного та біотичного різноманіття кандидат біологічних наук Богдан Проць;

Старший науковий співробітник даного підрозділу, кандидат біологічних наук, Олег Орлов.

Згідно з даними, наданими Державним природничим музеєм НАН України.