Лія Ахеджакова з'явилася на світ у Дніпрі, не маючи змоги познайомитися з батьком, і в дитинстві написала листа Сталіну: якою була її юність.

Мало хто знає, що зірка "Службового роману" має українське коріння

Відома актриса Лія Ахеджакова у свої 86 років продовжує критикувати путінську владу. У Росії вона зуміла збудувати успішну кар'єру і не відмовилася від людяності та підтримки України навіть після звільнення з рідного театру "Сучасник" у Москві, де прослужила майже 50 років.

Зірка "Службового роману" та "Небеса обітовані" народилася у Дніпропетровську (нині Дніпро) 9 липня 1938 року. "Телеграф" розповідає, що відомо про дитинство Лії Ахеджакової і як вона виглядала у молоді роки.

Майбутня актриса з'явилася на світ в актриси Юлії Олександрівни, яка до початку війни працювала у Дніпропетровському театрі імені Горького, а про свого рідного батька дівчинка нічого не знала.

Повноцінною батьківською фігурою для Лії став її вітчим -- Меджид Ахеджаков, з яким її мати познайомилася під час евакуації до Красноярського краю. Після закінчення війни сім'я перебралася на батьківщину вітчима -- у Майкоп (столиця Республіки Адигея).

Ахеджаков офіційно став опікуном Лії, надавши їй своє прізвище та по-батькові. Він займав пост головного режисера Адигейського театру, де також працевлаштувалася мама молодої актриси.

У десятирічному віці Ахеджакова стала рятівницею для своєї матері та тітки, які важко захворіли на туберкульоз. Вона написала листа до Сталіна, просячи про допомогу. Хоча цей лист так і не потрапив до адресата, його дивним чином переадресували на Ризький фармацевтичний завод. Незабаром родина отримала посилку з медикаментами, які виявилися порятунком для жінок. Юлія Олександрівна прожила довге життя і померла від раку у 1990 році, досягнувши 74-річного віку.

Ахеджакова завершила навчання в школі з золотою медаллю і продовжила освіту в Інституті кольорових металів та золота. Проте, через півтора року навчання, вона вирішила подати документи до Адигейської студії "ГІТІСу". Акторський диплом вона отримала в 1962 році. Її дебют відбувся на сцені Московського театру юного глядача.

Спочатку Лія виступала в амплуа травесті, а однією з її перших вагомих робіт стала вистава "Квартира Коломбіни", яку поставив львів'янин Роман Віктюк. Він доручив їй виконання відразу чотирьох головних ролей. Протягом 1977-2023 років вона активно працювала в театрі "Сучасник". Її кінодебют відбувся у фільмі "Шукаю людину" (1973), де вона зіграла роль Аллочки Кузнєцової.

Потім відбулася вистава в комедійній стрічці Ельдара Рязанова "Іронія долі, або З легкою парою" (1975), а також фільм "Службовий роман" (1977), трагікомедія "Гараж" (1980) та ще багато інших кінокартин.

Лія була одружена з актором Валерієм Носиком та художником Борисом Кочейшвілі. У липні 2001 року вона вийшла заміж за московського фотографа Володимира Персіянова. У неї немає дітей.

З 2014 року актриса підтримує українців. Зараз проживає в Ізраїлі та лише іноді навідується до РФ. "Нехай ображають, нехай кидають у мене каміння, але я особисто Україну не зраджу! Ні в якому разі, навіть якщо мене так жорстоко ображатимуть і принижуватимуть", -- каже актриса. Через свою любов до України та критику Кремля росіяни захотіли вирізати Ахеджакову з "Іронії долі".