Це насправді караїмська святиня: як вона перетворилася на культове місце для театральної спільноти Києва (фото)

Неповторна споруда в серці Києва, де нині знаходиться Будинок актора, володіє захоплюючою історією.

На перехресті вулиць Ярославів Вал та Олеся Гончара в Києві підноситься елегантна будівля, виконана в мавританському стилі. Наразі тут знаходиться Київський Будинок актора — популярний майданчик для зустрічей театральних діячів столиці.

Однак небагато людей усвідомлюють, що більше ста років тому ця архітектурна шедевр служила місцем поклоніння для невеличкої, але значущої караїмської громади Києва. Про це детальніше розповість "Телеграф".

В кінці XIX століття у Києві проживала велика караїмська громада, що налічувала близько тисячі людей. Караїми, які говорять на тюркомовній мові, дотримуються унікальної інтерпретації юдаїзму, зберігаючи свої неповторні релігійні звичаї та мову. У столиці вони відігравали важливу роль, переважно завдяки успішній діяльності в тютюновій галузі.

Розвиток громади вимагав створення спеціального молитовного закладу – кенаси. Оскільки релігійні практики караїмів мали свої особливості, відмінні від звичайного юдаїзму, їм був потрібен власний духовний центр для здійснення обрядів.

Фінансування будівництва взяв на себе відомий київський підприємець Соломон Коган, якого називали "тютюновим королем". Він виділив на реалізацію проєкту понад 200 тисяч рублів -- колосальну суму для того часу.

Проект був доручений відомому архітектору Владиславу Городецькому, який є автором знакових будівель Києва, зокрема Будинку з химерами. За ініціативою Когана, кенаса повинна була бути створена в мавританському стилі, що передбачало використання яскравих арок, художніх орнаментів та величного купола. Роботу над куполом виконував італійський скульптор Еліо Саля, який був близьким партнером Городецького.

Будівництво було ініційоване в 1898 році, проте Соломон Коган не встиг побачити втілення свого проекту — він помер у 1900 році. Проте його родичі продовжили справу і в 1902 році кенаса урочисто відкрила свої двері для прихожан.

Будівля вражала своєю елегантністю та ретельністю в опрацюванні деталей. Її фасад був оздоблений сталактитоподібними візерунками, а внутрішні приміщення були спроектовані згідно з релігійними традиціями караїмів. Згідно з усталеними звичаями, простір мав чіткий гендерний поділ: чоловіки молилися в основному залі, тоді як жінки розташовувалися на другому поверсі, маючи окремий вхід.

Після революції 1917 року караїмська громада, як і багато релігійних спільнот, зазнала утисків. Кенасу закрили, її величний купол знесли, а саму будівлю перетворили на склад. У наступні десятиліття будівля змінювала своє призначення неодноразово: тут розміщувалися політосвітній центр, будинок народів сходу, ляльковий театр, кінотеатр "Зоря", і навіть римсько-католицький храм.

Переломний момент настав у 1948 році, коли будівлю передали Українському театральному товариству. А в 1981 році тут урочисто відкрили Будинок актора, який функціонує дотепер.

Сьогодні Будинок актора функціонує як камерний концертний зал, вміщуючи до 200 глядачів. Тут регулярно відбуваються театральні постановки, музичні концерти, творчі вечори та різноманітні фестивалі. Незважаючи на численні зміни, в інтер'єрі будівлі збереглися деякі оригінальні елементи: балкон для жінок, автентичні решітки на батареях опалення, а також неперевершений рояль Steinway, який донині прикрашає сцену.

Сьогодні Будинок актора виступає не лише відомим культурним центром, але й ключовим осередком театральної діяльності в столиці. Комфортна атмосфера та відмінна акустика залучають сюди як досвідчених професіоналів, так і молодих обдарованих артистів.

Київський Будинок актора -- яскравий приклад того, як архітектурні споруди переживають епохи, змінюючи своє призначення, але зберігаючи культурну цінність. Колишня караїмська кенаса сьогодні продовжує служити мистецтву, єднаючи минуле й сучасність у своїх стінах.

Під час відвідування вистави або концерту в Будинку актора, не забудьте оцінити його багатий історичний контекст. Ця архітектурна перлина, спроектована Владиславом Городецьким, є справжнім шедевром, що прикрашає Київ протягом більше ста років.

Раніше "Телеграф" ділився інформацією про одну з найзагадковіших та найбільш фотогенічних архітектурних пам'яток Києва, яка притягує мандрівників з різних куточків світу. Проте, цей "замок" був зведений зовсім для інших цілей.