Давні дахові скульптури палацу Корнякта у Львові будуть замінені на їхні копії.

Фігури перебували в неналежному стані, що створювало небезпеку для проходячих на площі Ринок.

450-літні скульптури короля і шістьох лицарів, які стояли на аттику палацу Корнякта на площі Ринок, 6 у центрі Львова, не повернуть на дах, адже це може загрожувати безпеці перехожих. Їх на даху замінять репліками, а відновлені фігури експонуватимуть в історичному музеї, який працює в цій кам'яниці. Про це ZAXID.NET розповіли фахівці інституту Polonika, що фінансує проєкт.

У жовтні статуї, виготовлені з пісковика, демонтували з аттика (декоративне оздоблення над карнизом на межі даху і фасаду) та перевезли на Львівську скульптурну фабрику на реставрацію. Головна спеціалістка програми охорони культурної спадщини Інституту Polonika Марта Кручинська розповіла, що у минулому скульптури лицарів багато разів нефахово реставрували, заліплювали цементом (що категорично не можна робити з каменем), відповідно, самої авторської різьби під численними нашаруваннями всередині збереглося не дуже багато, а скульптурні форми затерті. Коли реставратори взялися їх відчищати, вони почали розсипалися.

"Ми не можемо з’єднати їх таким чином, щоб це не ставило під загрозу безпеку проходячих людей. Тому на аттику будуть розміщені копії, в той час як відновлені оригінали знайдуть своє місце в історичному музеї - ймовірно, в італійському дворі", - зазначила Марта Кручинська.

Головний архітектор проєкту з української сторони Остап Василина додав, що скульптури лицарів всі різні, схожі на витвори народного мистецтва: не завжди збережені пропорції фігур, складається враження, що їх робили різні майстри.

Замість цього, статуї дельфінів перебувають у задовільному стані. Їх планують повернути на своє місце після реставраційних робіт уже навесні.

Дельфіни у задовільному стані, їх навесні повернуть на місце

Експерти також удосконалили аварійний мур аттика, провели потинькування частини фризу над третім поверхом, очистили кам'яні окантовки вікон та видалили відшаровані шари тиньку. В результаті роботи вдалося виявити деякі елементи, які залишилися з попередніх реконструкцій фасаду.

"Цей будинок має майже 500 років, його неодноразово перебудовували. Ми задумались над тим, що робити з нововиявленими елементами, частиною карнизу, старого вікна, поліхромії. Ми дійшли до висновку, що після ретельного огляду, вивчення і документування їх закриємо. За винятком єдиного елемента - фрагмента віконної оправи на 1 поверсі. Інакше воно все буде виглядати дуже негармонійно", - зазначила Марта Кручинська.

Фрагмент попереднього вікна, який заекспонують (фото ZAXID.NET)

Від 2019 року дослідники та мистецтвознавці займаються вивченням історії цієї кам'яниці. Міхал Вітковскі, експерт Інституту Polonika та представник музею-палацу короля Яна III у Вілянові, зазначив, що перші спроби дослідження будівлі розпочалися ще на початку XX століття, коли її адаптували для музейних потреб.

Згідно з його словами, до рівня другого поверху будівля має характерні риси пізньої готики: тут можна побачити глазуровану цеглу, готичні шви та кам'яні елементи. Хоча не всі з цих деталей зараз видно, виникає унікальна можливість їх детального вивчення. Фахівці виявили міжповерховий та міжвіконний карниз, що відноситься до XVII-XVIII століть. У той період ця кам'яниця мала багато спільного з іншими ринковими будівлями, такими як кам'яниця Гепнерів.

"Цей аттик вважається найстарішим у Львові та одним з найбільш унікальних не лише в західній Україні, а й на всій території колишньої Речі Посполитої. Його, ймовірно, було встановлено у 1580 році, коли завершили будівництво кам'яниці, або наприкінці 1570-х років. На щитах лицарів можна побачити літери КОК, що є першою версією гербу родини Корняктів - перших власників цієї кам'яниці", - зазначив Міхал Вітковскі.

Герб роду Корняків, зображений на щиті вершника.

Головний архітектор проєкту Остап Василина додав, що найскладніше було відчищати ті елементи, які зазнали пізніших втручань. Звичайний бруд легко відчистили лазаром. Але там, куди втрутилися люди, покрили поверхню олійною фарбою, їх відчищають майстри вручну.

З настанням зимового періоду роботи з реставрації фасаду будуть призупинені. Згідно з планом, завершення реставраційних робіт заплановано на жовтень 2025 року. Для відновлення палацу Корнякта, також відомого як королівська кам'яниця, фонд Polonika виділив 2,8 мільйона злотих. Це є найдорожчим проектом реставрації в історії Інституту. Проте, під час складання бюджету не врахували витрати на відновлення скульптур аттика та виготовлення їхніх копій, тому знадобиться додаткове фінансування для цих робіт.