Найскладніший пазл у всьому світі: Як археологи відновили фреску, що датується 2000 роками - BBC News Україна.

Археологи зібрали докупи тисячі фрагментів настінної штукатурки віком 2000 років, щоб відтворити вражаючі фрески, які прикрашали розкішну римську віллу.

Пошкоджену штукатурку знайшли ще в 2021 році на території, що розташована в самому серці Лондона, де активно ведуться будівельні роботи. Проте лише тепер вдалося скласти цей величезний "пазл".

Фрески охоплюють принаймні двадцять стін будівлі та демонструють вишукано зображені елементи музичних інструментів, птахів, квітів і фруктів.

Це мистецтво розкриває більше інформації про розкішний район, в якому знайшли фрески - команда дослідників називає його "Беверлі-Гіллз давньоримського Лондона".

Є також підказки щодо ідентичності художників: на одному з фрагментів можна побачити вигравійоване латинське слово *Fecit*, що перекладається як "він/вона створив(ла) це", - проте частина, де мало б бути ім'я творця, відсутня.

Команда Музею археології Лондона (MOLA) все ще сподівається знайти цю ключову частину під час подальшого аналізу фрагментів.

"Це одна з найзначніших, якщо не найзначніша, колекція римської настінної штукатурки та живопису, яку ми коли-небудь виявляли в стародавньому Лондоні," - підкреслив Хан Лі з MOLA.

Найбільша з фресок, яка має приблизні розміри 5 на 3 метри, характеризується нижньою частиною блідо-рожевого відтінку, на якій розташовані цяточки фарби, що нагадують мармур. У верхній частині розміщені яскраво-жовті панелі з зеленими обрамленнями.

Стіни оздоблені художніми композиціями, що містять канделябри, ліри, білосніжних журавлів та ніжні ромашки.

Також на зображеннях є, на перший погляд, гроно винограду, але археоботаніки вважають, що це насправді місцева рослина - омела.

"Це дійсно привертає мою увагу, оскільки видно, як римські митці інтерпретують класичні концепції, надаючи їм північно-західноєвропейського, місцевого колориту. Я вважаю це вражаючим," - зауважив Хан Лі.

Він провів багато місяців з купою штукатурки, ретельно досліджуючи кожен шматочок, щоб зібрати, як він каже, "найскладніший пазл у світі".

Ломкість давніх залишків ще більше ускладнювала це завдання.

"Необхідно діяти з великою обережністю, оскільки частини можна зібрати тільки кілька разів, перш ніж штукатурка почне руйнуватися і відшаровуватися," - зазначає він.

"Отже, перед тим як з'єднувати фрагменти, важливо бути цілковито впевненим, що саме цей елемент є підходящим," - підкреслює археолог.

Римляни заснували Лондон у 43 році нашої ери, а вже в першому чи другому столітті, коли місто активно розвивалося, з'явилася вілла, збудована невдовзі після цього.

Археологи вважають, що ця велична будівля могла бути домівкою заможної родини або готелем для багатих мандрівників, які проїжджали через Лондиніум.

Вони порівнюють ці фрески з іншими, знайденими по всій Британії та Європі, і вважають, що їх створила група висококласних художників, які подорожували Римською імперією.

"Вони прибули до римського Лондона, де відбувався справжній будівельний бум, і зводилося безліч нових будинків, які вимагали художнього оформлення. За словами Хана Лі, вони фактично подорожували, виконуючи великі замовлення."

"Це вражає - усвідомити, що їхня праця знову з'явилася перед нами після двох тисяч років," - зазначає він.

Хто саме ці митці, ймовірно, залишиться невідомим, поки не буде виявлено недосяжний фрагмент з їхніми іменами.

Штукатурку знайшли в Саутварку, на південь від Темзи. На цьому ж місці археологи також виявили приголомшливу мозаїку та римське кладовище - розкопки проводили напередодні нового будівельного проєкту.

Ця місцевість, що знаходиться поза межами центрального району римського Лондона, відкриває нові аспекти його розвитку та розширення.

"Уже на ранньому етапі Римської доби тут існувало жваве, квітуче поселення - це майже як багате передмістя, своєрідний Беверлі-Гіллз давньоримського Лондона", - каже Ендрю Гендерсон-Шварц із MOLA.

"Це свідчить про те, що римляни дійсно вважали Лондон важливим. Вони вклали значні ресурси в його розвиток і розглядали його як потенційне місце для постійного життя, а не лише як тимчасову військову базу," - зазначає він.

Попереду чекає безліч нових знахідок - частини фресок сприяють археологам у відновленні історії багатої римської спадщини Великої Британії.