Неоновий детектив, злочин і родинні секрети. Брати Литвиненки представили свою нову стрічку "На щастя, мама не в курсі".

Розробка цього фільму стартувала вісім років тому, і між першим та фінальним знімальним днем минуло понад три роки. Команді довелося пройти через численні виклики, включаючи пандемію, повномасштабну агресію та окупацію, а також перебування в полоні в Бучі. Зрештою, вони успішно представили свою роботу глядачам.

27 жовтня в київському кінотеатрі "Оскар" відбувся допрем'єрний показ фільму "Добре, що мама не знає", режисером якого є Саша Литвиненко, а продюсером – Женя Литвиненко. На цей захід зібралася велика кількість глядачів, тому стрічку демонстрували в кількох залах одночасно. Публіка з нетерпінням очікувала можливості ознайомитися з новою українською кримінальною комедією, а команда фільму з радістю готувалася до зустрічі з глядачами після восьми років наполегливої праці над проектом.

Женя Литвиненко, Олесь Маляревич і Саша Литвиненко презентують фільм "Добре, що мама не знає" перед його переглядом

За цей час змінилося майже все: від задуму й сценарію до самої команди. Зйомки розпочалися в жовтні 2020 року, пережили пандемію коронавірусної хвороби, а після початку повномасштабного вторгнення зупинилися. Частина учасників виробництва долучилася до Сил оборони України, інші виїхали за кордон. Повернутися до роботи вдалося у 2023 році. До початку великої війни команда встигла відзняти близько 65% матеріалу, зокрема всі сцени за участю актора Павла Лі, який загинув в Ірпені в березні 2022 року. У червні 2025-го на фронті загинув актор Юрій Феліпенко. Ще однією втратою для команди стала загибель каскадера Костянтина Агапова. Тож допрем'єрний показ був не лише презентацією завершеної роботи, а й нагодою згадати тих, хто вже не зміг побачити фільм на великому екрані, але назавжди залишився в його історії.

Від "Бумеранга" до злочинного комедійного жанру.

Фільм "Добре, що мама не знає" складається з чотирьох новел, які об'єднані історією однієї родини. У центрі сюжету -- двоє братів і сестра, кожен із яких приховує від близьких власні проблеми та їхні секрети перетворюються на небезпечну кримінальну історію. Музичний продюсер Макс (його зіграв актор Костянтин Темляк) через борги починає торгувати наркотиками в нічному клубі, одночасно шукає зниклого друга та намагається втекти від кредиторів, які вже розшукують його самого. Театральна акторка Слава (роль грає акторка Лея Маєвська) опиняється в небезпечній ситуації, коли в її гримерці з'являється озброєний чоловік і пропонує виконати одне секретне завдання. Молодший брат Боря (його зіграв актор Роман Муленко) -- скромний айтівець, переживає смерть коханої, планує помститися винуватцю трагедії. Зрештою їхні історії переплітаються через впливового мафіозі, а сімейні секрети виявляються значно складнішими, ніж здається на перший погляд.

Численна аудиторія кінотеатру "Оскар" зібралася на спеціальний допремʼєрний показ.

Творці фільму визначили його жанр як кримінальну комедію, стилізовану під сучасний неонуар. У стрічці присутня багата атмосфера освітлення, що підкреслює урбаністичний ландшафт, персонажів і ключові сцени. Київські вулиці, нічні клуби, театри та промислові райони стають ареною для розвитку сюжету. У фільмі місто Київ постає як окремий персонаж, наповнений загадками, пригодами та контрастами. У картині "Добре, що мама не знає" звучать 53 музичних треки, які включають як композиції, створені спеціально для проекту, так і пісні українських та міжнародних виконавців. Автором однойменного саундтреку є співак Laud, який брав участь у національному відборі на "Євробачення" минулого року.

На зображенні 4 Laud представив свою пісню, яка стала саундтреком для фільму "Добре, що мама не в курсі".

Візуальний стиль фільму, що відображає темні вулиці міста, неонові вогні та нічну атмосферу Києва, формувався не за один день. Як зазначив режисер Саша Литвиненко в інтерв'ю "Детектору медіа", початкове бачення проекту було кардинально відмінним.

"У мене колись був задум мінісеріалу, який називався "Бумеранг". Це мала бути історія з кількох серій, кожна з яких розповідала б окрему історію. Вони не були пов'язані героями, а лише темою. Я запропонував цей задум продюсерам, він їм сподобався, але потім вони зникли. Таке часто буває. Ідея в мене десь лежала, а потім я знову її знайшов і почав розкручувати на основі однієї із серій майбутній фільм", -- розповів Саша Литвиненко.

Режисер стрічки Саша Литвиненко.

Під час створення сценарію сюжет зазнавав змін, і разом із цим трансформувалася й його назва. З початкової концепції збереглася лише основна ідея: кожна дія має свої наслідки.

"З того серіалу врешті-решт нічого не залишилося, проте він дав поштовх для нових ідей. Концепція про те, що кожен вчинок має свої наслідки, була перенесена у фільм. Саме тому серіал отримав назву 'Бумеранг': те, що ти робиш, завжди повертається. У фільмі це стало одним з ключових меседжів, тоді як інші елементи, на жаль, втратили свою актуальність під час роботи над сценарієм," – зазначив режисер.

Саша Литвиненко поділився своїм захопленням кінематографом, який поєднує в собі авторську індивідуальність та жанрові елементи, здатний привертати увагу фестивальної аудиторії, водночас залишаючись доступним для широкого глядача.

"Я захоплююсь творчістю Скорсезе, братів Коенів, Гая Річі та Тарантіно. Проте, моя мета не полягала в тому, щоб створити фільм, схожий на роботи Тарантіно або Гая Річі. Я прагну робити кіно, яке поєднує в собі авторський підхід та жанровість: щось, що буде цікаве як на фестивалях, так і широкій аудиторії. У таких режисерів, як ці, персонажі завжди багатогранні, а атмосфера неповторна. Все це, мабуть, певним чином відобразилося у нашому фільмі," -- поділився думками Саша Литвиненко.

Неонуарний стиль теж з'явився вже під час підготовки до зйомок. Спочатку команда планувала працювати з природним світлом, рухомою камерою та більш документальною, брутальною естетикою. Однак режисер, який тривалий час працював артдиректором у рекламних агенціях, вирішив змінити візуальну концепцію.

"У мене виникла думка загорнути нашу історію в неонуарну обгортку. Але тут важливо, щоб цей стиль підходив саме нашому жанру й історії. Якби не підходив, це було б даремно. Я бачив, що з огляду на емоційну складову й жанр фільму неонуар нам пасує. Коли ми зробили перші проби, всі зрозуміли, що це саме те, що потрібно. Так нам вдалося поєднати візуальний стиль, жанр та історію", -- розповів режисер.

Процес відбору акторів перетворився на самостійний етап підготовки: команда розглянула приблизно 800 претендентів на ролі. Як зазначив режисер, ключовим завданням було не лише знайти талановитих виконавців, а й вибрати тих, хто зможе натурально передати суть кожного персонажа. Кожна новела несе в собі унікальний настрій, що вимагає відповідного акторського виконання. Загальний бюджет фільму склав 8,7 мільйона гривень.

Команда, яка працювала над створенням фільму "Добре, що мама не знає"

Над створенням фільму також працювали: оператор-постановник -- Герман Шобухов, продюсер -- Олесь Маляревич. У стрічці знялися Костянтин Темляк, Роман Муленко, Лея Маєвська, Михайло Співаковський, Катя Скрипко, Павло Лі, Олексій Воротніков, Данило Примачов, Єлизавета Любімова й Олена Сікорська.

Вісім років, що трансформували нашу команду.

За словами продюсера Жені Литвиненка, одним із найскладніших етапів стало відновлення зйомок у 2023 році. Потрібно було знову зібрати людей, які за час вимушеної перерви опинилися в різних обставинах і країнах. До цього додалися проблеми з фінансуванням і безпекові обмеження.

"Кожен етап був складним: дві хвилі ковіду, повномасштабне вторгнення, окупація, загибель наших колег, велика частина команди на фронті, багато жінок виїхали за кордон через безпекову ситуацію. Були й проблеми з фінансуванням -- ми вкладали власні кошти, шукали гроші, дякували всім, хто нас підтримував", -- сказав продюсер.

Продюсером даного фільму є Женя Литвиненко.

За його словами, найбільше зусиль знадобилось саме для відновлення роботи над зйомками.

"Необхідно було зібрати команду з фронту, повернути дівчат з-за кордону, забезпечити стабільність і адаптуватися до нових реалій. Дрон перетворився на зброю, а не лише на засіб для зйомки. Це вимагало отримання дозволів на локаціях і відмови від деяких технічних ідей. Люди по-іншому почали реагувати на звук дрона. Тож найбільшим викликом було знову об'єднати всіх і продовжити роботу в умовах повномасштабної війни," — прокоментував Женя Литвиненко.

Сюжет фільму виявився глибоко переплетеним із особистими труднощами його авторів. У березні 2022 року режисер Саша Литвиненко, продюсер Євген Литвиненко та їхня сім'я стали жертвами російських загарбників у Бучі, де їх захопили в полон разом із частинами знятого матеріалу. Вони змогли вижити, а також зберегти деякі з відзнятих сцен.

Попри все, продюсер переконаний, що досвід створення фільму не відвернув його від кіно, а навпаки -- зміцнив бажання займатися ним.

"Коли ти любиш свою справу, кіно для тебе стає чимось більшим, ніж просто роботою. Знімати рекламу й кліпи -- це одне, а кіно -- величезне мистецтво. Я не шкодую витрачати на нього гроші, навіть власні, зароблені на рекламі, тому що через мистецтво можна популяризувати Україну. І це дуже важливо", -- сказав Женя Литвиненко.

Команда стрічки "Добре, що мама не в курсі" вийшла на сцену після завершення показу.

Він також зазначив, що кожен український фільм створює базу для майбутнього зростання галузі.

"Мене наповнює радістю, що українське кіно активно прогресує. Кожен новий фільм стає важливою частиною основи нашого кіноринку. Саме тому я з нетерпінням планую продовжувати свою діяльність у цій сфері. Коли оглядаєшся на цей тривалий і складний шлях, усвідомлюєш, що отримав безцінний досвід. І з цим досвідом майбутнє має стати трохи простішим," – зазначив продюсер.

Для команди "Добре, що мама не знає" цей досвід став перевіркою не лише професійних навичок, а й здатності триматися разом, коли звичний порядок життя руйнується.

Уперше на публіці після звинувачень у домашньому насильстві та сексуальному домаганні з'явився актор і військовослужбовець Костянтин Темляк. Він разом зі знімальною групою й акторами піднявся на сцену.

Актор не ігнорував обставини, що склалися навколо, і звернувся до глядачів із проханням відокремити особисті питання від діяльності колективу.

"Не буду вдавати, що ми всі не знаємо ситуацію, яка відбувається навколо мене. Було б нерозумно вдавати, що нічого немає. Я зараз не почуваюся абсолютно актором -- і, слава Богу, напевно. Але я хотів би дуже сильно подякувати вам усім. Я хотів би, щоб уся ця чепуха, яка відбувається через мене, не завадила вам сприйняти це кіно як справді українське мистецтво", -- звернувся Костянтин Темляк до присутніх.

Актор та військовий Костянтин Темляк

Костянтин Темляк також згадав про своїх колег, які вже пішли з життя, підкресливши, що можливість знову побачити їх на екрані має для нього особливе значення.

"Мене глибоко засмучує усвідомлення того, скільки зусиль було влито в цю справу, скільки людей, які вже відійшли, можуть бути згадані лише через це кіно. Юрець Феліпенко так яскраво виглядає на екрані. Ті, хто знає Юру, розуміють, наскільки він чудовий. Я щиро вдячний, що завдяки вам, глядачам, мистецтво може існувати. Саме завдяки вам я сьогодні маю можливість побачити своїх друзів. Життя — це складний процес. Але поки ми живі, воно продовжує бути життям," — поділився актор.

У стрічці дійсно можна зустріти Павла Лі та Юрія Феліпенка — акторів, яких забрала війна. Їхня поява на екрані додає фільму особливого виміру: це не просто вигадана кримінальна оповідь, а й важливий момент в історії, де люди працювали, дружили, мріяли про майбутнє та не підозрювали, що чекає на них далі.

Битви, 54 дублі та зусилля на грані можливого.

Однією з ключових складових фільму стали епічні бойові моменти, для яких актори проходили специфічну підготовку з фахівцями з каскадерських трюків та хореографії бою. У створенні вражаючих спецефектів взяв участь Олег Швець, який, зокрема, співпрацював із Жаном-Клодом Ван Даммом під час роботи над фільмом "Останній найманець" для Netflix. До команди проекту також приєднався Сергій Житніковський, майстер східних бойових мистецтв та хореограф, відповідальний за постановку сценічних боїв.

Актриса Екатерина Скрипко, що виконала роль однієї з персонажок фільму "Руру", висловила вдячність команді, з якою співпрацювала над екшн-сценами.

"Я щиро вдячна каскадерам і хореографам бою Сергію та Колі. Це справжні професіонали, які терпляче й наполегливо тренували мене. Ми провели безліч репетицій, займалися в тренажерному залі, а потім відпрацьовували сцени на знімальних майданчиках з камерою та оператором. Усе було організовано на високому рівні, справжній голлівудський підхід", -- поділилася Катерина Скрипко.

Актриса Екатерина Скрипко

За її словами, зйомки вимагали значної фізичної витривалості, а команда працювала в умовах обмеженого часу, нічних змін і холоду. Особливо складною виявилася одна з великих сцен, яку намагалися зняти одним кадром.

"Ми працювали всю ніч без сну, оскільки до цього були зайняті іншими справами. Зробили 54 дублі, намагаючись зняти цю сцену в одному безперервному кадрі. Мені підклали м'який каремат, але я все ще працювала на підборах. Кожен з нас вкладав усі сили в цю роботу, використовуючи кожну хвилину, яку мали," – поділилася спогадами актриса.

Акторка з гумором зауважила, що знімальна група терпіла не лише складні умови, а і її втому й емоції.

"Завдяки дуже крутій команді всі разом працювали, терпіли обмеження в часі, холод, нічні зміни. Ніхто не зривався -- ну, крім мене деколи. Я вдячна, що терпіли й мої істерики. Але ми зняли максимум із того, що могли. Вважаю, що це крутіше, ніж у Голлівуді, бо там такі сцени можуть знімати місяць, два чи три, а ми мусили вкластися в набагато коротший час. Я вдячна всім за таку спільну роботу", -- сказала Катерина Скрипко.

Розважальний фільм, що розповідає про важливість відповідальності.

Незважаючи на кримінальні інтриги, дотепний гумор, динамічні сцени та неонову естетику, автори "Добре, що мама не знає" підкреслюють, що в основі фільму лежать людські взаємини та відповідальність за свої вибори. Четверта новела об'єднує раніше розказані сюжети і відкриває сімейні секрети, про які мати персонажів навіть не має уявлення.

Женя Литвиненко пояснив, що команда не хотіла перетворювати фільм на повчальну історію, де глядачеві прямо пояснюють, що правильно, а що ні.

"Хоча це фільм для розваги, його тематика глибоко торкається людських та сімейних цінностей. Він досліджує концепцію карми та підкреслює, що кожен наш вчинок має свої наслідки. Перед тим як діяти, варто сто разів зважити свої рішення, адже бумеранг долі завжди повертається. Кожен повинен роздумувати над своїми вчинками," -- зазначив продюсер.

Водночас, за його словами, ця думка не лежить на поверхні: команда хотіла, щоб глядач міг самостійно знайти сенси й помітити деталі, які не обов'язково відкриваються з першого перегляду.

"Ми свідомо не виводили все на поверхню, оскільки знаємо, що люди не люблять, коли їм вказують, як жити. Проте навіть розважальне кіно повинно мати певну основу. Ми прагнемо зацікавити глядача так, щоб він помітив ті приховані деталі, які ми інтегрували в сюжет," — зазначив Женя Литвиненко.

Відповідаючи на запитання "Детектора медіа", чи взявся б він за створення фільму, знаючи про всі труднощі, які чекають попереду, Саша Литвиненко висловив свою позитивну відповідь.

"Я не маю жодних жалів. Єдине, що справді вражає в цій історії, - це втрата наших друзів, військових. Поглядаючи на акторів, яких більше немає серед нас, ти бачиш їх тільки на екрані. Проте я вірю, що вони десь там також радуються за нас і спостерігають. Це кіно створювалося і для них", - поділився думками Саша Литвиненко.

Глядачі висловлюють свою вдячність аплодисментами авторам стрічки.

Він зазначив, що процес створення фільму навчив команду не відмовлятися від амбіційних ідей лише через необхідність витратити більше часу або ресурсів.

"Ми не накладали на себе жодних заборон. Спочатку ми обмірковували певну сцену, а потім з'являлася ідея, як її візуально реалізувати. Інші часто зауважували, що це обійдеться вдвічі чи втричі дорожче, і що завдання є надто складним. Але ми завжди відповідали: спробуємо. Зрештою, всі об'єднували свої зусилля, працювали, і в результаті нам вдавалося досягати успіху. Після завершення цього проєкту ми усвідомили, що здатні знімати фільми будь-якої складності. Отже, тільки вперед!" -- підсумував режисер.

Фільм "Добре, що мама не знає" з'явиться на українських екранах 29 жовтня. Для команди проекту ця прем'єра стала не лише підсумком тривалого творчого процесу, а й яскравим нагадуванням про тих, хто залишив свій слід в історії стрічки. Їхня присутність відчувається у кадрах, у голосах, а також у спільних зусиллях, які вдалось реалізувати незважаючи на всі труднощі.