Такого ще ніколи не траплялося. Міністр культури та стратегічних комунікацій Точицький прагне "пишатися".

Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький дав своє перше значне інтерв'ю "Суспільному", в якому спілкувався з журналістом Вадимом Карп'яком.

Розпочнемо з поради: не варто переглядати інтерв'ю, якщо ви не виспалися. Адже Вадим Карп'як володіє таким спокійним голосом, що ним можна заспокоїти навіть найбільш непосидючих, а міністр цілком міг би записувати казки для малюків на ніч. Слід визнати, що кілька разів ми не втрималися і ніжно задрімали під час прослуховування.

Але причина не лише в голосах. Чотиридцять п'ять хвилин бесіди, і вміння міністра говорити багато, проте не висловлювати нічого суттєвого – дійсно вражає.

Антоніна прокинулась лише тоді, коли в інтерв'ю з'явився іскристий гумор. Тобто, фактично, в самому завершенні бесіди. Хоча міністр зовсім не мав наміру жартувати, для тих, хто вже давно перебуває в культурному середовищі (а Точицький, як відомо, тут новачок), деякі вислови вже давно стали мемами.

Колеги, увага, ми здобули! Нове старе завдання Мінкульту (і стратегічних комунікацій також) -- пишатися. За Порошенка такого не було! А. Ні, чекайте. Було!

Ось, наприклад, Микола Точицький, розмірковує, яким буде завдання українського кінематографу, якщо (коли) його знову повернуть "в лоно" Мінкульту.

Ідеї для головних завдань і культурних стратегій міністр, за його ж словами, черпав зі звернення президента Зеленського до Верховної Ради. Всі сили мають бути направлені на те, щоб кожен українець міг пишатися.

З теоретичної точки зору, ми повинні знайти натхнення і сподіватися на момент, коли зможемо пишатися. Але щось підказує, що це не станеться найближчим часом. Адже міністр культури та стратегічних комунікацій, здається, не має ні часу, ні бажання займатися ані культурними питаннями, ані стратегічними комунікаціями.

Тривала дискусія. Безліч інформаційних приводів та новин. Можна поговорити про те, як важливо для українців показувати себе світові, або про необхідність самоідентифікації. Є й резонансні висловлювання про те, що підтримка культури є важливою, і що її значення не можна ігнорувати.

Словом, не знаємо, як ми жили раніше, без цієї ясності. Щось Аноніні це нагадало похід на обеговорення стратегії від того ж Мінкульту. Коли поважні культурні менеджери в залі регортали, втративши будь-який сором.

Щодо скандалу із Центром стратегічних комунікацій і призначенням зашкварної фігури Сергія Бикова її тимчасовим керівником, Вадим Карп'як не став зупинятися на минулому і давати можливість міністру щось проартикулювати з цього приводу. Питання було про майбутнє. Чи буде конкурс на цю посаду.

Незважаючи на високий професіоналізм Миколи Точицького як дипломата, навіть він не зміг обгорнути свою відповідь у складні й абстрактні формулювання. Він відверто визнав, що конкурс на цю посаду не буде проведено. Наразі вони лише обговорюють ситуацію з колегами. Однак, він висловив занепокоєння через брак охочих очолити цю структуру.

Таким чином, якщо вам необхідно переглянути інтерв'ю відповідного міністра "в робочих цілях" (особливо враховуючи, що, згідно з висловлюванням Точицького, ця бесіда вже є підтримкою для представників культури), Антоніна радить дивитися на подвоєній швидкості та запастися великою кількістю кави.