Нове наукове дослідження викликає сумніви щодо автентичності Туринської Плащаниці (фото)

Свіже дослідження ставить під сумнів давню віру християн: Плащаниця з Турина не могла бути поховальним саваном Ісуса Христа. На думку вчених, цей артефакт є твором середньовічного християнського мистецтва, що базується на рельєфній скульптурі.

Цю інформацію повідомляє Daily Mail.

Протягом століть християни з усього світу здійснювали паломництва до Турина, аби побачити одну з найзагадковіших святинь -- Плащаницю, яка, за традицією, була покладена на тіло Ісуса Христа після його розп'яття. Але нове дослідження повністю змінює уявлення про цю реліквію.

Бразильський 3D-дизайнер та дослідник історичних облич Чічеро Мораес запевняє, що зображення на Плащаниці не могли виникнути в результаті безпосереднього контакту з тілом. На його думку, тканину було розміщено на плоскому скульптурному рельєфі, що призвело до виникнення характерного зображення.

"На думку автора наукової статті, опублікованої в журналі Archaeometry, зображення на Плащаниці більше нагадує художній низький рельєф, аніж точний відбиток людського тіла."

У рамках свого дослідження Мораес розробив дві цифрові моделі: перша з них представляє собою повноцінне людське тіло, а друга — рельєфну скульптуру. Він віртуально накривав ці моделі тканиною та вивчав, як матеріал взаємодіє з поверхнями. Висновки виявили, що лише рельєфна модель точно відображає контури зображення на Плащаниці.

Натомість, при накриванні людського тіла, зображення спотворювалося -- зокрема, розширювалося в області обличчя. Це явище науковець назвав "ефектом маски Агамемнона" -- спотворенням, яке виникає при проєкції тривимірної форми на площину.

"Уявіть, що ви наносите фарбу на обличчя і притискаєте його до серветки – отриманий зразок навряд чи буде вірним портретом," – зазначає дослідник.

Перші свідчення про Плащаницю відносяться до 1354 року у Франції. У 1989 році науковці здійснили радіовуглецеве датування матеріалу, яке виявило, що тканина була створена в період між 1260 і 1390 роками. Це сталося приблизно через 1300 років після смерті Ісуса Христа.

Чічеро Мораес висловлює думку, що ця реліквія була виготовлена як мистецький витвір у контексті середньовічних поховальних обрядів. У ті часи особливо цінували рельєфні зображення святих та релігійних діячів на надгробках.

Незважаючи на численні наукові дослідження, деякі вчені все ще стоять на позиціях автентичності Плащаниці. У 2022 році італійський професор Ліберато Де Каро оголосив про створення нового методу рентгенівського датування, який, за його словами, підтверджує, що матеріал має походження з епохи Христа.

Проте його метод не визнається у науковому середовищі, і навіть Туринський Центр Сінднології закликав до обережності щодо таких висновків.

Дослідження, проведене в 1978 році, яке вивчало кров'яні плями на тканині, виявило сліди радіації, м'язові розриви та ознаки органної недостатності. Проте навіть ці знахідки не доводять, що тіло перебувало в горизонтальному положенні.

Американський хімік Волтер МакКрон встановив, що зображення на полотні складалося з червоного охру та желатину -- пігментів, а не справжньої крові. Це ще раз підтверджує художній, а не біологічний характер зображення.

Форензик Лоуренс Кобілінскі підкреслив: "Найзручніше пояснити виникнення зображення, вважаючи, що тканину розмістили на скульптурі з пігментами. Відбитки з'явилися лише в тих місцях, де відбувалися дотики."

Католицька церква спершу сумнівалася в справжності Плащаниці, але з часом визнала її як важливий символ віри. У 2015 році Папа Франциск здійснив особистий візит до Туринської Плащаниці.

Незважаючи на численні наукові докази, що ставлять під сумнів її автентичність, мільйони людей все ще вважають Плащаницю священним артефактом. Хоча нові відкриття змінюють наше розуміння цього предмета, суперечки навколо нього, здається, продовжуватимуться ще багато років.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, вчені розповідали, який вигляд насправді мав Ісус Христос. А також про те, що є лише одна дивовижна деталь, яку зображення Ісуса справді передають максимально точно.