Один з видатних представників українського кіномистецтва та театральної сцени: 84 роки тому на світ з'явився Богдан Ступка.

Сьогодні, 27 серпня, ми відзначаємо 84-ту річницю з дня народження Богдана Сильвестровича Ступки – видатного українського актора театру і кіно, режисера, педагога, народного артиста та Героя України.

Його ім'я асоціюється з високою акторською майстерністю, а його творчий внесок є невід'ємною частиною української кінематографії та театрального мистецтва. Протягом своєї кар'єри він виконав більше ста ролей у кіно та понад п’ятдесят у театрі, здобувши статус одного з найвідоміших акторів сучасної України. Детальніше про нього можна дізнатися на Еспресо.

Богдан Ступка народився 27 серпня 1941 року в селищі Куликів на Львівщині, яке на той час перебувало під німецькою окупацією. У 1948 році його сім'я переїхала до Львова.

Ступка зростав у творчій атмосфері: його батько, Сильвестр Дмитрович, співав у хорі Львівського оперного театру, дядько був солістом, а тітка - головним концертмейстером. З дитинства Богдан проводив багато часу за лаштунками, слухаючи виступи тодішніх видатних артистів, таких як Іван Козловський та Сергій Лемешев.

Перше знайомство зі сценою відбулося в 10 років, коли він зіграв новорічну роль на шкільному концерті. Цей момент залишив у нього теплі спогади і, за його власними словами, пробудив "любов до лицедійства", у сенсі маскування себе на сцені. У 14 років він дебютував у масовці п'єси "Дні Турбіних" у театрі ім. Марії Заньковецької, куди його привів батько.

Цікаво, що незважаючи на творче середовище, мати Богдана не підтримувала його прагнення стати актором. Вона була стурбована невисокими доходами та складними умовами праці, які спостерігала на прикладі свого чоловіка. Тому після закінчення школи Богдан спробував вступити на хімічний факультет Львівського університету імені Івана Франка, але не зміг подолати іспити. В результаті, він працював слюсарем, фотографом в астрономічній лабораторії, лаборантом, а також навчався на заочному відділенні філологічного факультету.

Однак своє істинне призначення він виявив у світі театру.

У період з 1959 по 1961 рік Ступка проходив навчання в акторській майстерні при Львівському театрі імені Марії Заньковецької, яку успішно завершив у 1961-му. В тому ж році він почав свою кар'єру як актор в цьому театрі, де відпрацював 17 років під керівництвом режисера Сергія Данченка, який став для нього важливим творчим вчителем. У 1978 році, за запрошенням Данченка, Ступка переїхав до Київського академічного драматичного театру імені Івана Франка, де згодом, у 2001 році, зайняв посаду художнього керівника.

Освіту він завершив у 1984 році, закінчивши заочне навчання на театрознавчому факультеті Київського театрального інституту імені Івана Карпенка-Карого. Процес навчання затягнувся на 17 років через інтенсивний робочий графік, але Ступка з гумором зазначав, що впродовж цього часу здобував безцінні знання.

На театральній сцені Ступка зіграв понад 50 різнопланових ролей, демонструючи надзвичайну акторську глибину. Серед найвідоміших - Тев'є-молочар у виставі "Тев'є-Тевель" за п'єсою Григорія Горіна, яка стала візитівкою театру ім. Івана Франка. Ця роль принесла йому Шевченківську премію (1993) і міжнародне визнання, зокрема після гастролей у США, де вистава отримала аншлаги. Внучка Шолом-Алейхема, Бел Кауфман, назвала Ступку найкращим виконавцем ролі Тев'є.

Серед інших видатних театральних постановок можна відзначити "Короля Ліра", "Украдене щастя" з Миколою Задорожним, "Царя Едіпа" та "Ярослава Мудрого".

У світі кінематографу Ступка розпочав свою кар'єру досить пізно, у 30 років, у 1971 році, з фільму Юрія Іллєнка "Білий птах з чорною ознакою", де він виконав роль Ореста Дзвонаря. Ця робота принесла йому першу популярність, хоча спочатку цю роль планували віддати Івану Миколайчуку. Цей фільм увійшов до десятки найкращих у рейтингу 100 видатних стрічок українського кіно.

У центрі зображення знаходиться Богдан Ступка, сцена з фільму "Білий птах з чорною ознакою", джерело: takflix.

Загалом Ступка втілив більш ніж 100 персонажів у кіно, співпрацюючи з видатними режисерами, такими як Кшиштоф Зануссі, Єжи Гофман, Кіра Муратова, Сергій Бондарчук та іншими. Серед його найзнаковіших ролей – видатні постаті з історії:

Ступка також зіграв у комедії "Заєць над безоднею" (2006), де втілив образ генсека Брежнєва в романтичному амплуа, та у драмі "Водій для Віри" (2004), за яку отримав премію "Ніка". У 2008 році за роль у фільмі "Серце на долоні" він був нагороджений на Римському міжнародному кінофестивалі.

Богдан Ступка став втіленням української культури завдяки своєму неперевершеному таланту, відданості справі та яскравій харизмі. Його акторська майстерність вирізнялася глибиною, емоційною автентичністю та здатністю перевтілюватися у різноманітні образи — від легендарних історичних особистостей до звичайних людей. Він не обмежувався лише виконанням ролей, а справді проживав їх, завдяки чому його персонажі набували життя і залишалися в пам'яті. Польський режисер Єжи Гофман вважав його одним із найобдарованіших драматичних акторів Європи.

Ступка також відіграв важливу роль у популяризації української культури за межами країни. Його виступи на міжнародних сценах, зокрема у знаменитому лондонському театрі "Глобус", де він блискуче виконав роль Короля Ліра англійською мовою, а також гастролі з виставою "Тев'є-Тевель" у США, зробили його справжнім послом українського мистецтва. Володіючи українською, російською, польською та англійською мовами, він мав можливість брати участь у численних міжнародних проектах.

Його діяльність у світі театру та кінематографу була відзначена багатьма престижними нагородами, такими як Шевченківська премія, Державна премія СРСР, премії "Ніка", "Золотий орел" і "Кришталева Турандот". У 2011 році він отримав звання Героя України, а також був нагороджений орденами Ярослава Мудрого та "За заслуги", а його талант неодноразово визнавали на міжнародному рівні.

Для українців 90-х і початку 2000-х років Богдан Ступка був не лише відомим актором театру та кіно, але й знайомим обличчям на телевізійних екранах завдяки своїй участі в рекламних роликах. Його харизматична зовнішність, яскравий голос і природна акторська майстерність робили його ідеальним кандидатом для рекламних кампаній, які привертали увагу великої аудиторії. Зокрема, він з’являвся в рекламних роликах пива та мобільних операторів. Окрім цього, Богдан Ступка брав участь в українській версії шоу "Форт Бояр", виконуючи роль мудрого Мольфара, що додавало йому ще більше харизми та гумору. Його знамените висловлювання: "Ну що поробиш, фортуна повернулася до нього іншим боком" стало справжнім мемом.

Богдан Ступка не лише був видатним актором, але й активно займався громадською діяльністю. Сьогодні мало хто згадує, що з 1999 по 2001 рік він обіймав посаду міністра культури і мистецтв України в уряді Віктора Ющенка, при цьому жартуючи, що є "міністром оборони культури". Завдяки його зусиллям Україна отримала статус постійного учасника Венеціанського бієнале - одного з найвідоміших арт-форумів у світі. Проте сам актор визнавав, що державна служба була для нього тягарем, і врешті-решт повернувся до своєї справжньої пристрасті - творчості.

Ступка акцентував на необхідності поширення української культури на міжнародній арені. У ході церемонії нагородження на Римському кінофестивалі він зазначив:

"Мрією мого життя було, щоб українська культура стала відома в цілому світі. Мрії повинні збуватися, і я щасливий, що маю можливість сприяти цьому".

Ступка намагався уникати політичних спекуляцій, зосереджуючись на мистецтві як способі єднання людей. Та все ж йому не вдалося уникнути скандалів.

Богдан Ступка в образі Тараса Бульби, світлина: з публічних ресурсів.

Найвідоміший випадок, який спричинив значний резонанс, - це участь Богдана Ступки у російсько-українському фільмі "Тарас Бульба" режисера Володимира Бортка, який підтримав російське вторгнення в Україну у 2022 році. Ступка зіграв головну роль - Тараса Бульбу. Фільм, знятий за мотивами повісті Миколи Гоголя, викликав шквал критики в Україні, оскільки його звинуватили в антиукраїнській ідеології та просуванні російського імперіалізму. Зокрема, режисер використав пізнішу редакцію повісті 1842 року, яка містила узагальнення про "Руську землю" та "руський народ", що сприймалося як спроба применшити українську національну ідентичність. У 2014 році Держкіно України заборонило показ цього фільму в Україні, назвавши його таким, що "знецінює українську національну ідею" та "ставить під сумнів існування українського народу".

З іншого боку, акторка Римма Зюбіна зазначила, що Ступка залишився враженим фінальною версією монтажу фільму. Його уявлення про роль і сценарій, який він отримав для ознайомлення, суттєво різнилися від того, що вийшло в підсумку. Вона акцентувала увагу на тому, що актор був стурбований цією ситуацією, оскільки його наміри не відповідали ідеологічній спрямованості стрічки.

Богдан Ступка був одружений з Ларисою Корнієнко, балериною і хореографом, з якою прожив усе життя. Їхній син Остап та онук Дмитро також обрали акторську професію, продовжуючи мистецьку династію. Ступка цінував родинне тепло і часто казав, що його успіхи багато в чому завдячують підтримці дружини.

22 липня 2012 року в київській лікарні "Феофанія" відійшов у вічність Богдан Ступка, який помер від серцевого нападу на фоні боротьби з раком кісток. Остання церемонія прощання, що відбулася в театрі ім. Івана Франка, зібрала тисячі людей, які прийшли вшанувати пам'ять видатного актора. Його поховали на Байковому кладовищі в Києві.

Спадок Богдана Ступки продовжує жити через його численні ролі, театральні вистави та фільми, які надихають нові покоління. На його честь названо кілька вулиць у різних містах України, а також астероїд (269252 Богданступка). Він закарбувався в пам'яті суспільства як актор, який не лише втілював персонажів, а й залишив незабутній слід в українській культурі.