Олег Блохін. Пацієнт з Франції.

"Рентгенографія" Олега Блохіна: розбиті вікна, яскраве зображення Кройффа, забіг разом із Борзовим та "Волга" 0001.

Черговий день народження Олега Блохіна - дата не кругла, але присмачена нотками ювілею футбольного: за якихось півтора місяці виповниться рівно пів століття від здобуття динамівським суперфорвардом "Золотого м'яча".

Золотий м'яч 1986 року міг отримати Заваров, але в журналі "Франс Футбол" Бєланова помилково асоціювали з Блохіним.

Ми вирішили скористатися можливістю повернутися на півстоліття назад, в епоху, коли французький журнал ONZE Mondial опублікував відверте та детальне інтерв'ю з найкращим футболістом Європи. У той час, коли France Football традиційно займав лідируючі позиції, "Онз" привабив читачів своїм унікальним матеріалом, який став результатом відрядження спеціальних кореспондентів Жан-Клода Богена та Алена Мартіньяка до Києва (фото).

Інтерес до нашого Динамо, яке в 1975 році утвердилося як трендsetter, а також до його видатного гравця Блохіна, посилювався ще й тим, що в чвертьфіналі Кубка чемпіонів команда Валерія Лобановського зустрілася з Сент-Етьєном. Тому прискіпливі французькі журналісти прагнули ретельно вивчити українських футболістів, піддаючи їх аналізу не лише з футбольного боку...

"На відміну від багатьох хлопчиків, я почав не з футболу, а з плавання, яким займався з семи років. Бутси одягнув лише в 10, чому не дуже зраділа мама. Вона воліла бачити мене на біговій доріжці, адже я успадкував її швидкість", - зізнавався молодший син колишньої чемпіонки України з бігу на 80 метрів із бар'єрами Катерини Адаменко. Й додавав: "Була, вочевидь, іще одна причина невдоволення батьків - після наших футбольних матчів у дворі обов'язково треба було викликати склярів, і найбільше сусідських шибок виносив саме я.

Ви - перші з журналістів, хто про це дізнається..."

Природна швидкість нападника вимагала відповідного технічного оснащення. 23-річний Блохін, який на той час вже став справжнім кошмаром для будь-якого захисника, визнавав, що завжди прагне до вдосконалення. Наприклад, він наводив одну з вправ, що проводилися на тренуваннях у "Динамо": гравець стає навпроти мішені, що зображує ворота, розділені на кілька секцій. Тренери викрикують номер, і гравець має потрапити м'ячем саме в цю зону.

Мабуть, уперше на Заході настільки близько й докладно знайомилися з творчою майстернею Лобановського та Базилевича - репортаж і фотосесія вийшли справді непересічними!

"Щоб зміцнити м'язи, ми практикуємо важку атлетику; для релаксації займаємося баскетболом; для покращення рухливості - тенісом; витривалість тренуємо плаванням; реакцію вдосконалюємо у фут-волеї, - ділився Олег. - Також є гімнастика та спринт разом із моїм другом Валерієм Борзовим. На даний момент я пробігаю 100 метрів за 10,8 секунди. Проте відчуваю, що можу досягти більшого. І це стосується також гри головою."

"Тренування відкривається баскетбольним матчем, у якому бере участь Валерій Лобановський, - "дорозвідують" французи. - Це заняття, безперечно, сприяє налагодженню командних дій: Онищенко, Веремєєв, Буряк і Блохін явно отримують задоволення. Інша група, під керівництвом Олега Базилевича, грає у фут-волей. Оскільки сітка вища, ніж у грі, яку практикує більшість західних клубів, відчутніші й зусилля. За пів години групи змінюють одна одну. Потім кожен гравець працює над своїми недоліками: удари, гра головою, контроль м'яча тощо".

Тренування проводяться на основі наукових методик і охоплюють різноманітні аспекти: техніку, фізичну підготовку та тактику. Весь процес під контролем медичних спеціалістів. В залежності від пори року, футболісти з Києва можуть спробувати себе у тенісі, волейболі, баскетболі та навіть плаванні (відкритий басейн з температурою -15 градусів обігрівається до +29). Крім того, вони можуть займатися силовими тренуваннями, використовуючи важке обладнання.

Вивчаючи меню "Динамо" в Конча-Заспі за словами Блохіна, французи відкрили для себе наш борщ (з великої літери, адже це - суп на основі томатів, капусти та картоплі, подається зі сметаною). Звичайний обід доповнювали осетрина, стейк з овочами та яблучне пюре. Щодо напоїв, то на вибір був лише фруктовий сік, приготований із суміші яблук, слив і винограду.

Спитали репортери нову європейську зірку про тягар популярності.

"Увага з боку вболівальників дуже тішить, хоча й додає певних турбот, - відповів форвард. - Іноді після матчу пробитися крізь юрбу не менш важко, ніж у грі до чужих воріт. Але, гадаю, найбільше проблем зазнають діти, які намагаючись узяти автограф, у штурханині гублять або фотографію, або ручку!"

Для тодішнього Блохіна яскравим футбольним моментом безсумнівно став успіх Динамо у фіналі Кубка кубків. Найбільшим ударом по емоціях стала поразка від Арарата в матчі за Кубок СРСР у 1973 році, коли команда з Єревану зрівняла рахунок на останніх секундах основного часу, а в додатковий час забила вирішальний гол.

Олега засмутила відсутність збірної СРСР на чемпіонаті світу 1974 року. Відповідаючи на запитання про відмову їхати до Чилі на стиковий матч, Блохін, звісно, не заглиблювався в деталі політично-футбольного скандалу. Він висловився обережно: "Для кожного футболіста зіграти на чемпіонаті світу хоча б один раз - це справжня мрія..."

Враження про Мундіаль-1974 стали таким собі містком до футбольного "бліцу".

Які національні команди тобі найбільше цікаві?

- Нідерландів та Польщі. Раніше - Бразилії.

Який захисник викликає у тебе найбільше страху?

Я ще не мав можливості з ним зіграти, але його репутація широко відома: Берті Фогтс з Менхенгладбаха.

Хто твій найулюбленіший спортсмен?

Я завжди вражався Кройффом. Його стиль гри надихав мене на нові ідеї. У своїй кімнаті я мав кольорову фотографію з його зображенням. Також мені імпонували гра Пеле, Яшин та Воронін.

Як можна оцінити позицію Блохіна в порівнянні з такими видатними футболістами, як Кройфф чи Пеле?

Звичайно, важко ставити себе в один ряд з іншими, особливо коли мова йде про великих футболістів... Але сподіваюся, що я не так вже й відрізняюся від їхнього рівня.

Отже, враховуючи підсумки голосування за "Золотий м'яч" у 1975 році, киянину не варто було проявляти зайву скромність: його вражаючі 122 бали перевищували загальний результат чотирьох головних суперників - Беккенбауера, а також Кройффа, Фогтса і Маєра!

Проте, французи все ж змусили співрозмовника "досліджувати" тему, що для всіх радянських знаменитостей вважалася, м'яко кажучи, делікатною.

- У СРСР, на відміну від інших країн Східної Європи, таких як Польща чи Югославія, футболісти не мають можливості виїжджати грати за іноземні колективи. Якби це було можливо, якому клубу ви віддали б перевагу?

- Я б ніколи не залишив Київ. Навіть якби така нагода трапилася... Щодо бажання, то хотів би зіграти за амстердамський Аякс у його найкращі роки, з Кройффом і Неєскенсом у складі.

- Чи вважаєте нормальним, що такі гравці, як Кройфф і Беккенбауер, заробляють набагато більше за вас? При цьому ви робите те саме, що й вони, з тим самим успіхом.

Гроші не є моїм пріоритетом. Футбол для мене — не просто професія, а справжнє захоплення!

Атмосфера спілкування була дуже невимушеною — гості з Франції, окрім відвідування динамівської тренувальної бази, отримали можливість побачити і дім Блохіна. Це дало нагоду ближче познайомитися з головним героєм у неформальному оточенні. Виявилося, що гравець не має сімейних зв'язків, навчається в інституті фізичної культури і готується до отримання диплому. Як він сам зазначив, без великого спорту міг би стати викладачем фізкультури в школі. Олег вразив гостей своїми знаннями французького кінематографа, згадавши таких легенд, як Жан-Поль Бельмондо, Ален Делон та Жан Габен. Також він поділився своїми музичними смаками, згадавши Деміса Руссоса, Мірей Матьє та ритми циганської музики, підкресливши:

"У моєму автомобілі встановлено якісне аудіообладнання."

До речі, динамівський автопарк привернув особливу увагу західних журналістів.

Гравці добираються до Конча-Заспи на клубному автобусі або на власних автомобілях. Усі транспортні засоби мають державні номери 0002, 0003, 0004 і так далі — це свого роду символ київських "майстрів". Це велика честь. "Волга" Блохіна, оснащена стереокасетним магнітофоном, має номер 0001.

Цю деталь французи опублікують у наступному числі "Онз Мондіаль", де презентуватимуть опонента Сент-Етьєна. Лейтмотив:

"Київське Динамо сіє страх по всій Європі!"

Порівнюючи шанси "біло-синіх" і "зелених", автори нагадали, що в минулому турнірі їхній чемпіон поступився в півфіналі Баварії. Цю команду "Динамо" згодом обіграло в обох зустрічах за Суперкубок. Це змусило Олега Блохіна зробити реверанс:

Виходячи з успіхів Сент-Етьєна, можна з упевненістю стверджувати, що французький футбол вже незабаром знову потрапить в центр уваги. Репортаж завершився на оптимістичній ноті: "Чи не символізує зелений колір надію?"

Березневе побачення двох європейських грандів позначиться неабиякою інтригою. Кияни виграють "домашню" зустріч у Сімферополі - 2:0. За нульового рахунку на виїзді Блохін змарнує вбивчу нагоду, з тих, що зазвичай вирішував буквально однією лівою. Назва його автобіографії - "Гол, який я не забив" - ідеальне резюме епізоду, котрий завершився миттєвою контратакою та взяттям динамівських воріт.

Пів століття тому Динамо обіграло Баварію, представляючи... Українську Народну Республіку

Гості врешті-решт програли в овертаймі з рахунком 0:3, залишивши позаду свої мрії про вихід у півфінал.

Утім, то - тема для окремої розповіді, відтермінуємо її до наступної весни, аби не затьмарювати іменинний настрій...