Олександр Климко з Жовківського району, який виготовляв декорації для кінематографа в Голлівуді.

Олександр Климко народився у Новій Скваряві біля Жовкви

Художник з Львівщини знайшов своє покликання в декоруванні фільмів у Голлівуді. Його участь у одному з проектів принесла стрічці Оскара за найкращі декорації. Олександр Климко оформляв сцени в Метрополітен-опері, працював над бродвейськими шоу в Нью-Йорку та брав участь у масштабних світових виставках, які приваблювали мільйони глядачів. Він народився у 1907 році в селі Нова Скварява, неподалік Жовкви, і став першим українцем, який успішно пройшов конкурс до американської Спілки художників сценічного мистецтва. Крім того, Климко створював батальні полотна, присвячені величним битвам українців різних історичних періодів.

Олександр виріс у родині педагогів, де його батько обіймав посаду директора школи в Новій Скваряві. Друзі і родичі звали його Олесем або Леськом. Він закінчив Жовківську гімназію, а пізніше – Львівську політехніку, де вивчав інженерну архітектуру. Під час навчання Олександр відвідував уроки малювання в знаменитого художника Яна-Генрика Розена. Ще будучи студентом, він створював карикатури для львівських і варшавських видань. Під час Другої світової війни Олександр подорожував Польщею, Австрією та Великою Британією, а згодом емігрував до Америки, спочатку до Аргентини, а потім – до США.

Олександр Климко презентує портрет губернатора Нью-Джерсі (зображення з Львівського історичного музею, опубліковане на сайті ФСЛ).

Олександр мав пристрасть до зображення природи та диких тварин. Його роботи, що включали 12 картин на мисливську тематику, були придбані австрійським урядом для прикрашення замку в Лянґбаді, неподалік від Зальцбурга.

Іншою його великою пристрастю були батальні полотна. У 1930-х роках він зображував грандіозні історичні битви, такі як битва під Хотином, на Маківці, а також "Сагайдачний проти турків".

Одна з найвідоміших його робіт - "Бій під Крутами" довго вважалася втраченою. Адже радянські мистецтвознавці мали свої критерії оцінки талантів. Спершу її помістили у спецфонд як маловартісний твір, а потім вона й поготів зникла з Львівського історичного музею. Лише у 2000-х скручений сувій відшукали у бібліотеці Стефаника. Після реставрації у 2019 році полотно вперше за 80 років показали глядачам.

Олександр Климко створив твір "Бій під Крутами" у 1931 році.

"Я не раз замислювався над тим, наскільки багатою і величною є наша історія, особливо в контексті останніх важливих подій. Мене вразило, що багато з цього залишилося невідомим для нашого народу. Це не знайшло свого відображення у матеріальних формах. Усе це спонукало мене до серйозної роботи", - ділився своїми думками Олександр Климко в інтерв'ю 1936 року.

У Лондоні Климко працював над сценографією для театру Манчестера та декораціями до фільму "Орхідеї міс Бландес" (1948), а також писав ікони для української церкви.

Ще один український майстер створив розпис у храмі в Аргентині. Олександр Климко працював над декораціями для Національного театру імені Сервантеса в Буенос-Айресі, а також оформлював вистави Метрополітен-опери в Нью-Йорку і музичні шоу на Бродвеї. Крім того, він прикрашав сцену для співака Пері Комо та займався оформленням історичного парку "Фрідомленд".

Парк Freedomland, який відтворював історію США (фото Fіnеаrtstоrеhоusе)

Згодом митець починає співпрацювати з кіностудіями Columbia Pictures, Metro Goldwyn Mayer. А кінокомпанія "Двадцяте століття Фокс" запросила Климка проєктувати сценарій для фільму "Привіт, Доллі" (1969). Олесь мав відтворити вигляд нью-йоркського передмістя Йонкерсу 1880 року.

"З метою глибшого вивчення епохи Климко досліджував у бібліотеках давні описи, ілюстрації та гравюри, які стосуються міста та його околиць. Для створення цього фільму, бюджет якого перевищує 15 мільйонів доларів, він спроектував цілий залізничний вокзал зі старовинною залізницею та реконструював будівлі в стилі минулих часів. Крім того, він адаптував фасади будинків у самому Нью-Йорку, надаючи їм вигляд, що нагадує місто до 90-х років," - зазначав Святослав Гординський.

Вокзал, збудований у XIX столітті, був спроектований Олександром Климком для фільму "Привіт, Доллі" (фото Моrеobsсurеtrаіnmоvіеs).

До речі, фільм "Привіт, Доллі" здобув три Оскари, включаючи нагороду за декорації. Однак, українських імен у списку лауреатів не виявилось.

Ще одним значним досягненням художника стала співпраця з найбільшою радіокорпорацією США National Broadcasting Co, де він створював оформлення телепередач, присвячених історичній висадці американського космічного апарату "Аполлон-11" на Місяць у 1969 році.

Телепередача, присвячена висадці на Місяць, привернула увагу мільйонів глядачів (фото BBC).

"Необхідно було продемонструвати момент зльоту космічного апарату та його приземлення. Завдання Климка полягало в тому, щоб відобразити для глядачів різноманітні події, які не підлягали фотографуванню," - зазначив Гординський.

Ще одним космічним обʼєктом, над яким працював Олесь Климко, став макет місяця для Діснейленду на всесвітню виставку New York Worldʼs Fair. Окрім того, на цій виставці він керував оформленням футуристичного павільйону компанії General Motors. За цю роботу митця відзначили кількома нагородами.

Декоративні елементи від Климка для павільйону "Футурама" компанії General Motors на міжнародній виставці в Нью-Йорку (зображення з ФСЛ)

Святослав Гординський зазначає, що Олесь Климко розробив театральну модерністську сценографію для п'єси "Княгиня Камучідзе", яка була поставлена в Жовкві. У співпраці з іншими гімназистами він активно долучався до культурного та громадського життя, хлопці співали і організовували аматорські колективи.

У селі Мервичі, що неподалік Куликова, в 1933 році він створив розписи для каплиці.

Сучасник та співвітчизник Климка, Михайло Гук, підкреслював, що художник неодноразово зображував на своїх картинах Жовківський замок, а також вид на Нову Скваряву з вершини гори Гарай. Після переїзду до США, він малював кузню з Нової Скваряви, спираючись на свою пам'ять. Ці твори, зокрема, були представлені на виставках у Літературно-мистецькому клубі, де їх охоче купували шанувальники мистецтва.

Пейзаж з вершини гори Гарай, що височіє над Жовквою, у напрямку Скваряви (зображення Віктора Заславського).

Митець помер раптово від серцевого нападу у 1970 році, його поховали на українському цвинтарі святого Андрія у Саут-Баунд-Бруку.

Ці спогади взято з історико-мемуарного альманаху "Жовківщина".