Олеський замок: казка Галичини, що воскресла з руїн і вразить вас з першого погляду.

Олеський замок височить на пагорбі заввишки 50 метрів, і його силует помітний з далекого відстані. Здається, що він уже понад шість століть спостерігає за навколишнім світом.

Сьогодні ми говоримо про замок як про музей, кінолокацію та туристичну перлину, але ще зовсім недавно він був зруйнованою пам'яткою, яка балансувала між забуттям і відродженням. Його історія -- драматична, велична та сповнена легенд і саме тому вона така цікава сучасним українцям.

Локація, де зароджувалася європейська політика.

Перше згадування про Олеський замок датується 1327 роком, проте укріплення на цьому пагорбі існували задовго до цього – на межі Галицько-Волинського князівства з Польщею та Литвою. Замок став свідком татарських набігів, витримав численні руйнування та пожежі, а також змінював своїх власників не раз.

У XV-XVI століттях це місце перетворюється не лише на фортецю, а й на резиденцію значущих родин.

Даниловичів, Собєських, Жевуських. Саме тут, у 1629 році, народився майбутній король Польщі Ян III Собеський -- полководець, який зупинив турецьке військо під Віднем. Поруч з ним в Олеську народився ще один король -- Михайло Корибут Вишневецький.

Існує одна з легенд, що розповідає про появу на світ Собеського: у буремну ніч, коли гриміла гроза і спалахували татарські напади, немовля поклали на стіл із чорного мармуру. Раптово спалахнула блискавка, стіл розколовся, а повитуха втратила слух. Люди вважали це явище знаковим і, можливо, вони мали рацію.

Архітектурні рішення, що стали попереду своєї епохи.

Олеський замок вирізняється своєю унікальністю, адже був зведений повністю з каменю, на відміну від багатьох інших, які спочатку будувалися на основі дерев'яних укріплень. Його овальна форма є досить незвичною для фортифікаційних архітектурних традицій того часу.

Під час правління Яна Собеського до реконструкції залучили архітектора з Італії, який надав будівлі риси ренесансного стилю, з'єднав оборонні стіни з житловими приміщеннями та створив гармонійну резиденцію, що відповідала європейським стандартам.

Скарби в стінах

Практично кожен давній замок приховує свою власну легенду про скарби, але в Олеському вона справжня. Всередині замку дійсно виявили закриту кімнату, повну коштовностей. Коли ця новина поширилася, до замку почали стікатися шукачі пригод. Вони розламували каміни, підривали підлогу та псували настінні розписи, прагнучи знайти "додаткову частину" скарбу.

Замок Олесько у кінематографі

Олеський замок називають найкінематографічним замком України. Тут знімали понад 20 фільмів, серед яких:

"Козаки на шляху"

* "Час збирати каміння"

"С shepherd Янко"

"Полювання короля Стаха на дикого звіра"

"Царица Бона"

"Богдан Хмельницький" can be uniquely expressed as "Гетьман Богдан Хмельницький".

* завершення польського мегахіта "Вогнем і мечем"

Завдяки цьому, дане місце стало частиною культурної спадщини як України, так і Польщі.

Драматичний поворот XX-го століття

Пожежі, війни та навіть землетрус 1838 року майже знищили замок. Наприкінці XIX століття він мав вигляд як одне велике згарище, де навіть дахів не залишилося. І тільки у 1970-х роках почалась грандіозна реставрація, яку називають однією з найуспішніших у радянський період. Саме завдяки цій роботі Олеський замок зберігся.

Сучасність

Сьогодні Олесько є складовою частиною Львівської національної галереї мистецтв і відіграє важливу роль як культурний центр України. Внутрішнє оздоблення вражає гобеленами XVII століття, колекцією ікон, що походять з XIV-XVII століть, а також іконостасами стародавніх церков. Тут також представлені меблі шляхетного походження, величезна батальна картина Мартіна Альтомонте "Битва під Віднем" — найбільша в Європі, а також унікальна колекція дерев'яних скульптур, що датується XIV-XIX століттями.

Перебуваючи у його залах, ви відчуваєте себе ніби героєм історичного роману, адже кожен камін, кожна статуя та навіть найменша тінь на стіні розповідають свою унікальну історію.

Спадщина Собеського

Неподалік Олеська розташоване місто Жовква, яке має глибокі зв'язки з родиною Собеських та видатним художником Мартином Альтомонте. Саме в цих місцях король задумував створити "ідеальне місто" за взірцем італійських міст, включаючи замок, костел святого Лаврентія, школу гравюри та художню галерею.

У цьому храмі раніше були представлені сім великих батальних картин Альтомонте, що відображали тріумфи Собеського над Османською імперією. На сьогодні збереглося лише дві з них, які можна побачити в Олеському та Золочівському замках.

Крім скарбів, Олесько має й свою містичну історію. За переказами, у замку блукає дух чеського монаха Яна Каспера, який під час служби кинувся у колодязь. Цей випадок навіть зафіксовано у літописах. Чи правда це? Ніхто не знає. Але легенди роблять замок живішим.

Щоб досягти Олеська, найкраще вирушити зі Львова. Від автостанції на вулиці Б. Хмельницького регулярно відправляються маршрутки до Бродів, і всі вони проходять через Олесько.

Це неймовірне місце, де народжувалися монархи, де спалахували вогні, руйнувалися й відновлювалися стіни, де створювалися фільми, шукали безцінні скарби, малювали шедеври та виникали дивовижні легенди.

Сьогодні, коли ви піднімаєтеся по його звивистих сходах і милуєтеся зеленими пагорбами навколо, стає очевидним, що українська історія є багатою, драматичною та вражаюче красивою, а Олеський замок виступає її живим втіленням.