Ольга Птаха: "Суспільство часто критикує жінок, які продовжують своє життя після розлучення, але я намагаюся донести іншу точку зору."

Ольга Птаха, раніше Ольга Андріяшко, - відома в Івано-Франківську як дитяча письменниця, засновниця жіночої студії "Натхнення". А ще - як та, що об'єднує жінок у спільноту, де панує взаємопідтримка. Зараз Ольга транслює свій досвід з розлученням та пригоди на сайтах знайомств у соцмережах. Її жартівливі сміливі пости привертають увагу як жінок, так і чоловіків. Жінки зазвичай дякують за натхнення, чоловіки часто пишуть обурливі коментарі.

"Репортер" мав можливість поговорити з Ольгою Птахою про те, як допомагати жінкам, які пройшли через розлучення в зрілому віці, а також про її творчість в умовах складних часів.

Пані Олю, ви нещодавно змінили своє прізвище. Чи виявилося це рішення складним, зважаючи на вашу діяльність як письменниці?

Ця думка одразу виникла після розлучення, напевно, у зв'язку з якимись внутрішніми процесами, переживаннями. Я написала заяву в РАЦС за два-три місяці після розлучення. Вирішила не повертатися до дівочого прізвища, а обрати нове. Тож вибрала Птаха - це слово, яке одразу прийшло на думку. Зараз я вже понад пів року з цим прізвищем, і вважаю, що це одне з найкращих моїх рішень, я відчуваю себе по-новому.

Адже через прізвище чоловіка жінка приєднується до всієї його сім'ї і стає її частиною. Після розлучення я не відчувала бажання залишатися в цій системі. І зараз я раджу практично кожній жінці, яка розлучається, змінювати прізвище. Це якась самопідтримка і можливість ідентифікувати себе іншою.

Щодо моєї творчої діяльності, нові твори я планую випускати під новим прізвищем, тоді як старі залишаться з попереднім. Що стосується юридичних аспектів, то процес виявився досить простим і без напруги. Єдине, що потрібно було зробити – це оновити український та закордонний паспорти, а також водійське посвідчення.

Ось варіант тексту з унікальним стилем: "Зверніть увагу: Уляна Маляр висловлює думку: 'Старша жінка завжди говорила, розмірковуй про своє життя, адже наслідки твоїх дій будуть слідувати за тобою.'"

Можливо, змінився і стиль письма?

У всякому разі, нове прізвище дало можливість почуватися такою, як я є зараз. Воно мені дуже органічне і я думаю, що стала в цьому прізвищі наче сміливіша, вільніша, розкутіша. Адже це "птаха", вона про політ, про свободу, про легкість.

Коли я розробляла лого для свого бренду, думала, яка я птаха. Обрала фенікса чи жар-птицю - щось магічне.

А що допомогло після розлучення - крім зміни прізвища?

Розлучення – це завжди складна і болісна тема, особливо якщо ви провели в шлюбі більше двадцяти років, як це сталося у моєму випадку. В останні роки все частіше можна побачити так звані «срібні розлучення», які трапляються в зрілому віці. Існує безліч причин для цього явища. Серед них – зростаюча кількість успішних жінок, які здатні самостійно забезпечувати себе. Коли жінка досягає успіху в кар'єрі і виховує дітей, вона починає замислюватися про те, з ким їй залишатися у стосунках. Що насправді збереглося між партнерами? Якщо у відносинах виникає відчуття самотності, багато хто вважає за краще піти.

Звичайно, мені допомагають писання. Коли я пишу, то виписую це, тому що письмо - це терапія, без сумніву. Також дуже допомагає робота з психологом, мені з цим пощастило, моя найкраща подруга - психологиня.

Ознайомтесь: Не пригнічувати емоції. Як пережити День святого Валентина тим, хто втратив близьку людину.

Мені здається, що після розлучення дуже непросто усвідомлювати, як все, над чим працювала, що цінувала і які мрії мала на старість, – раптом стало недосяжним. Важливо знайти в собі сили і звернутися до нових життєвих шляхів, замість того, щоб застрягати в стані жалю до себе. Адже позиція жертви є вкрай тяжкою, і щойно я помічаю в собі такі почуття, намагаюся швидко взяти себе в руки.

Ви активно ділилися своїм досвідом у соціальних мережах. Що спонукало вас до такої відкритості?

Одного дня я просто почала ділитися проживанням, бо дійсно дуже було боляче. Я не не відкриваю речі інтимного характеру, не говорю нічого поганого про колишнього чоловіка. Я просто розповідаю про свій досвід, як жінка, якій під 50 і яка розлучилась.

Мені багато жінок пишуть у приват, навіть телефонують деколи, щоб порадити мені, підтримати, самим спитати поради. Тому я відчуваю відповідальність показати, що ми можемо жити інше життя, і навіть якщо ми виходимо з тривалих стосунків, маємо право на щастя.

Тим більше, я зараз активно використовую додатки для знайомств і теж це транслюю. Це взагалі окрема тема - наскільки наше суспільство взагалі забороняє жінці у зрілих роках мати якесь особисте життя, одразу починає засуджувати.

Наприклад: "Як це ти ходиш на побачення з молодшими?". Ніби вважається - була заміжня, дитину виховивала, то можна й помирати. Мені хочеться це якось розвінчувати.

Ознайомтеся з історією: "Силянка в пошуках власника": як франківка Наталя Вашкевич створює плетені та в'язані вироби для підтримки фронту.

Ви згадували, що отримували чимало критичних відгуків від чоловіків. Це вас якось турбує?

Якщо ти не готовий до критики, то краще утриматися від написання будь-яких матеріалів. Раніше, кілька років тому, коментарі такого роду могли б мене дуже засмутити. Сьогодні ж я до цього ставлюся значно спокійніше.

Я усвідомлюю, що кожна особистість сприймає інформацію, виходячи з власного емоційного стану, життєвого досвіду, страхів і комплексів. Це означає, що те, що я пишу, може викликати різні реакції у різних людей. Я не можу контролювати всі можливі відповіді, адже навіть найнейтральніший допис може мати безліч трактувань.

Тому я відмовилася від думки, що повинна всім угодити або пояснювати свої дії.

Читайте: Леся Максімко з Надвірнянщини визнана найкращим вчителем математики за версією премії Global Teacher Prize.

А книжку написати про свій досвід не хотіли б?

Це цікаво, бо поки я писала прозу тільки для дітей. Але вже неодноразово чула від жінок, що книжка про такий досвід у житті - проживання розлучення, знайомства з чоловіками - була б дуже цікава. Бо у мене багато історій, але поки ще щось не зійшлося, щоб наважитись на книжку.

Можливо, вона була б у формі щоденника, або якихось записок. Думаю, для чоловіків така книжка була б досить провокативна.

А ви зараз займаєтеся якимись проектами?

Недавно вийшла нова книга "Джимсик у пошуках друга" про пригоди песика Джимсика. А у серпні вийшла моя збірка віршів "Передчуття". Вона складається з двох частин: "Світло" і "Тінь". У ній є ще вірші, які я присвячувала колишньому чоловікові, і вже ті, що писала після розлучення.

Ця збірка має для мене глибоко особисте та терапевтичне значення. Впевнена, що багато жінок зможуть знайти в ній підтримку, адже це голос пробудженої, сміливої жінки, яка не боїться змін і щиро визнає свої мрії та страхи. Насправді, це своєрідна розмова з самою собою, і я вважаю, що кожна жінка веде таку бесіду в глибині своєї душі.

Ви вже тривалий час займаєтеся підприємництвом у галузі творчості. Ви займаєтеся створенням та продажем книг, метафоричних карт і творчих щоденників. Які трансформації відбулися на ринку за останні п'ять років?

Я маленька підприємниця і з березня планую найняти свою першу працівницю. Мій бізнес повністю онлайн, у мене немає фізичного магазину. Для мене вести справи сьогодні означає постійно стикатися з новими викликами. Необхідно безупинно розвиватися, вивчати нові ринки і працювати над різними можливостями, щоб донести свій продукт до споживача.

Наразі я активно працюю над освоєнням міжнародних онлайн-ринків, таких як Amazon та Etsy, оскільки в Україні ситуація є досить складною. Моя продукція не належить до категорії товарів першої необхідності, тому в умовах, коли люди орієнтуються на задоволення базових потреб, я постійно шукаю нові можливості для співпраці та креативні колаборації.

Навіть бувають моменти, коли мені здається, що я не зможу більше нічого вигадати чи написати. Моя творчість завжди виникає з внутрішніх імпульсів, адже я втілюю те, що переживаю. Мабуть, саме тому моя робота резонує з людьми, адже вона насичена енергією. Я ніколи не орієнтуюсь на комерційні тренди чи ринкові потреби; створюю лише те, що важливо для мене і що прагне бути реалізованим.