Ольга Сумська розповіла в інтерв'ю про стрічку "Збори ОСББ" та акторів, які служать у Збройних Силах України. Дізнайтеся більше на порталі Кіно.

5 Я живу емоціями та відчуттям вдячності: мій блог в Instagram.

Напередодні прем'єри в ексклюзивному інтерв'ю для проєкту "Інтерв'ю24" Ольга поділилася подробицями зйомок, які проходили у надзвичайно стислі терміни, а також розповіла про своїх колег на майданчику. Актриса відкрито висловила свою думку щодо бронювання акторів і розкрила, яким має бути кіновиробництво в умовах війни. Про ці та інші цікаві моменти читайте далі на Кіно 24.

Не пропустіть Військо - не кінець життя: розмова з Костянтином Темляком про службу та фільм "БожеВільні"

Ви стали свідками нової української комедії "Збори ОСББ", яка з'явиться на великих екранах 12 грудня цього року. Чому вам слід знайти час для перегляду цього фільму?

"Збори ОСББ" - це чудовий фільм, який є надзвичайно актуальним сьогодні. Усі питання, що обговорювалися на наших кіношних зборах, збігалися з тими, які писали в чаті мешканців мого будинку. Сценаристи розповідали нам, що пишучи цю історію, вони дійсно сиділи в чатах своїх під'їздів у месенджерах та брали ситуації звідти. Мені здається, що саме тому глядачеві фільм буде до смаку. І точно підніме настрій добрим гумором. А позитив у цей складний час нам потрібен як ніколи.

"ОСББ: Збори" – перегляньте онлайн-трейлер стрічки!

Зйомки фільму проходили в умовах обмеженого часу. Поділіться, будь ласка, більше інформації про сам процес зйомки, які виклики та перешкоди виникали під час роботи.

Хоча я вперше приєдналася до цієї команди, мені вдалося швидко адаптуватися вже з першого дня. На знімальному майданчику я мала можливість співпрацювати як з новими акторами, так і з тими, з ким уже давно знайома. Здається, ми встановили справжній рекорд — всього 11 знімальних днів! Важко навіть уявити, хто ще зміг би створити якісний український фільм за такий короткий термін. Наша команда діяла надзвичайно злагоджено, і всі ми впевнені в успіху цього проекту. Ми вклали в нього максимум зусиль і любові.

Поділіться історією свого героя.

У цьому фільмі я виконую роль пані Ірини, директорки дитячого садка, де проходять збори ОСББ. Вона — сильна, дуже неординарна особистість. У неї є свої секрети, певні недомовленості та непорозуміння, які ми в підсумку розкриваємо і вирішуємо. Звісно, у неї є свої захоплення. Перед початком зйомок кожному актору потрібно адаптуватися до ролі. Коли відчуваєш цю особливу "хімію", ти легко входиш у ритм і почуваєшся на своєму місці. Важливо було зосередитися, зібрати всі сили та одразу вжитися в образ. Схоже, що нам це вдалося!

На знімальному майданчику були не лише професійні актори. Як вам працювалося в команді разом із кумирами сучасної молоді?

Міша Лебіга, відчуваючи тривогу через те, що не є професійним актором, сказав: "Тільки не судіть мене занадто суворо". Після завершення зйомок можу з упевненістю стверджувати: хоча він і не має акторської освіти, його харизма та природність у кадрі вражають. Ця органічність — це те, чим не можна навчити, адже вона є вродженою рисою. Вважаю, що акторів не слід навчати надто довго, адже найцінніші уроки засвоюються в театрі та на знімальному майданчику під час практичної роботи. Іноді викладачі не відпускають своїх учнів, надто їх опікуючи та уникаючи практики, що є суттєвим недоліком. Робота на знімальному майданчику — це перш за все школа життя. Якби я була викладачем, то обов'язково дозволила б своїм студентам брати участь у зйомках і сприймала це абсолютно нормально. Було надзвичайно цікаво зустріти Євгена Яновича. Я давно стежу за його творчістю, і раптом ми опинилися разом на майданчику! Це стало незабутнім моментом. Не можу не зазначити про Тоню Хижняк, яка колись вразила мене своєю грою у серіалі "Спіймати Кайдаша". Вона — молода та обдарована акторка, яка має великі перспективи попереду.

Ольга Сумська / Зображення від пресслужби фільму

Який персонаж з "Зборів ОСББ" найбільше припав вам до душі?

У цілому, всі герої цього фільму вражають. Коли ансамбль акторів працює злагоджено, спостерігати за їхніми взаємодіями стає справжнім задоволенням. Вони чудово доповнюють один одного, і кожен з них займає своє унікальне місце в історії, без жодних зайвих персонажів. Величезна подяка режисерові та команді кастингу за те, що обрали саме таких талановитих акторів — це мої колеги, з якими я завжди мріяла зустрітися.

Наприклад, я дуже ціную Ніну Набоку і уважно стежу за її творчістю. До речі, наша перша зустріч відбулася саме в кіно. Мені пощастило зіграти на прем'єрі вистави "Повернення блудного батька" разом із Мішею Кукуюком, і ми успішно гастролюємо містами України. Наш творчий дует розвивається і в кінематографі. Ігор Портянка став для мене справжнім відкриттям. Я знав його як прекрасного актора, але коли ти кілька днів поспіль відчуваєш його величезну енергетику та унікальний акторський стиль, це просто неймовірно. Мені б хотілося побачити його на театральній сцені. А Вітя Жданов! Він втілює справжність і природність у кожній своїй ролі.

Під час війни в Україні продовжують знімати фільми, серіали. Зокрема, українські серіали зараз складають гідну конкуренцію серіалам Netflix. Чи є у вас улюблений новий серіал чи фільм? Якщо так, то який і чому?

Сьогодні українське кіно просто вражає. Нещодавно я переглянула фільм "Буча". Цей фільм покладений на реальні події, які відбувалися на початку повномасштабного вторгнення. Я знайома з прообразом головного героя, волонтером Костянтином Гудаускасом, який врятував більше двохсот українців з Бучі та Ірпеня. Я знаю Костю й те, що він пройшов. Як було цікаво потім подивитися на екрані втілення цього образу! Костя - громадянин Казахстану, і його могли виселити. Ми змогли домовитися з вищим керівництвом, аби він залишився в Україні. Мене вразив монтаж і надзвичайна гра акторів. Я навіть забула, що це мої колеги. Відчуття правди домінувало і заповнювало всю тебе. Фільм дуже сильний, і я бажаю успіху всій команді, яка створила його.

Існує думка, що ми не маємо права створювати фільми про такі трагічні події. Проте команда стрічки "Буча" спростувала це твердження. Нам необхідно донести до світу правду про те, що сталося. Хоча у фільмі присутні моменти, що вражають, криваві сцени ви не побачите. Вважаю, що саме такі фільми сприяють збереженню пам'яті про пережиті жахи і привертають увагу міжнародної спільноти до трагедії, яка відбувається в Україні.

Я хочу подякувати команді, яка знімає якісне українське кіно в цей непростий час. Хочеться бачити більше хороших сценаріїв, які б збагачували нас і виховували нове покоління. Щоб це не було чимось на кшталт куплених закордонних історій, які потім переписуються і в такий спосіб знімається довготривалий та багатосерійний продукт. Кіно має величезну місію - воно має надихати молодь і давати їй напрямок для розвитку.

На жаль, у нашому прокаті немає дитячої анімації, окрім "Мавки". Це було справжнім викликом... І тепер погляньте на те, як це викликало резонанс і які результати ми отримали! Це значне досягнення. Українське кіномистецтво, озвучення, пісні – все це невід'ємна частина ідеології, яка дозволяє впливати на молодь та надихати нове покоління глядачів.

Багато молодих акторів заявили про себе якраз під час повномасштабної війни, коли підвищився попит до всього українського. Хто з молодих колег дійсно вразив вас?

Дивовижна акторська родина Рудинських справляє на мене величезне враження. Я в захваті від успіхів унікальної трупи театру Івана Франка. Нещодавно я мала можливість поспілкуватися з Сашком, і одна його історія мене вразила. Він розповів, як, не знаючи англійської, за всього лише пів року вивчив її, щоб отримати ролі у світовому кінематографі. Зараз він працює в Європі, і це стало для мене справжнім джерелом натхнення. Також вражає, наскільки сильною є зв'язок у цій родині — це відчувається як на сцені, так і у кіно.

Олександр Рудинський та Ольга Сумська / Зображення від пресслужби фільму

Чимало ваших колег нині відстоюють інтереси нашої нації. Проте нерідко можна натрапити на думки, що людям з культурної сфери необхідно надавати захист. Які ваші погляди на цю ситуацію?

На мою думку, проблематика мобілізації акторів є надзвичайно актуальною в наш час. Хоча деякі артисти вирішують піти на фронт добровільно, трапляються випадки, коли їх просто забирають із гастрольних автобусів. Один з моїх колег, наприклад, був рекрутований під Ужгородом. Він не встиг навіть повернутися додому, як опинився спершу на навчанні за кордоном, а потім вже на фронті. Ми разом із колегами організували збір коштів на необхідне спорядження для цього актора та багатьох інших. На жаль, наші колеги, які боронять Україну, зазнали серйозних поранень, а деякі навіть загинули. Я згадую Олексія Хільського, з яким ми працювали над серіалом "Кріпосна". Він був надзвичайно обдарованою особистістю. Це велика трагедія та непоправний біль для його родини, особливо для його дружини Надії Хільської.

Згадуючи перші дні війни, я завжди думаю про Пашу Лі. Талановитого та неймовірного актора, якого ми втратили, коли він рятував дітей в Ірпені. Я зберігаю його останні повідомлення, де ми домовлялися про зустріч на ранковій програмі, куди його затвердили ведучим. Страшно втрачати таких талановитих людей, цвіт нашої нації. Сьогодні, коли я бачу, що всі наші збори нікуди не рухаються, то не знаю, як далі людям пояснити, наскільки все страшно і непередбачувано там, у пеклі.

Ситуація з бронюванням є доволі складною. Вона залежить від театрального репертуару та індивідуальних поглядів акторів. В умовах війни, з огляду на жахливі події, що сталися з нашими військовослужбовцями, багато хто починає задумуватися: звідки може виникнути бажання захищати свою країну? Вочевидь, що не всі відчувають спонтанне прагнення боронити Україну. На жаль, це пов'язано з відсутністю належної мотивації та необхідних ресурсів.

Окрім роботи на зйомках, ви також активно гастролюєте з театральною трупою. Яка з вистав вам зараз найбільш близька? Що саме приваблює вас у ній і чому її варто відвідати?

У нас чудовий антрепризний колектив і вистави: "Наші Кайдаші", "Основний інстинкт", "Повернення блудного батька" та інші. У зірковому складі є Тарас Цимбалюк, Наталка Денисенко, Віталій Борисюк, Володимир Горянський. Це медійні особистості, завдяки яким наші люди цікавляться театром, а після вистави донатять. У холі театру ми щоразу встановлюємо спеціальну скриньку для збору донатів, завдяки чому вже вдалося відправити дві автівки та кілька дронів на різні напрямки для наших захисників. Ви прекрасно знаєте, наскільки складно зібрати бодай якусь суму в інтернеті. А ось так наживо, коли ти спілкуєшся з глядачами і заохочуєш їх задонатити, вони відгукуються, і це дорого вартує.

Ольга Сумська / Зображення від пресслужби фільму

Які стратегії використовувати для роботи під час обстрілів або в містах з частими повітряними тривогами?

Ми були у найвіддаленіших куточках країни, хіба що не зовсім близько до бойових дій. Але у Харків, наприклад, сьогодні часто заїжджаємо. Люди чекають нас з нетерпінням. І це дорогого вартує! Пам'ятаю, коли ми вперше приїхали восени 2022 року і відкрили сезон у театрі Шевченка. Не передати словами це єднання, сльози, любов та вдячність глядачів, які нас чекали. Заради цих емоцій і такого єднання ми їздимо, адже відчуваємо, наскільки важко кожному, особливо там, під постійними обстрілами. Граємо вистави на сцені під землею. Якби ж в кожному місті була така сцена, це було б значно надійніше і безпечніше для глядачів та акторів. Бо у Запоріжжі, наприклад, коли КАБи летять, думаєш, що головне - швидко доїхати.

Молишся за лаштунками, аби не прилетіло. Молишся, щоб зіграти без тривог. Якщо тривога лунає, ми обов'язково зупиняємо виставу і чекаємо на закінчення.

Де берете сили та натхнення на роботу після нічних обстрілів, новин про трагічні події? Скажімо, які є антистрес-лайфхаки від Ольги Сумської?

Для мене найефективніший спосіб боротьби зі стресом — це спілкування з рідними. Ми обожнюємо проводити час разом, прогулюючись містом і відвідуючи різноманітні кафе та ресторани. Я впевнена, що наші заклади харчування — одні з найкращих у світі. Нещодавно, коли ми організовували концерт для Повітряних сил, я з командою була вражена сміливістю і оптимізмом цих людей. Їхня сила духу вражає! Саме від них я отримую натхнення і енергію. Загалом, можу сказати, що коли ти без роботи і почуваєшся внутрішньо бездіяльним, ти багато чого втрачаєш. Для актора важливо завжди бути в русі, тому я свідомо заповнюю свій розклад театральними виставами та кінопроектами. Якщо з'являється можливість знятися в кіно, я готова повністю звільнити свій графік і підлаштуватися під зйомки.

В даний момент на фронті спостерігається критична ситуація, і наші захисники мають безліч потреб. Збір коштів відбувається вкрай повільно. Поділіться, будь ласка, інформацією про ваші благодійні проекти.

Окрім моєї акторської кар'єри, я і мій чоловік активно займаємося волонтерською діяльністю та працюємо як амбасадори кількох благодійних організацій. Ми беремо участь у концертах, відвідуємо лікарні та спілкуємося з нашими захисниками. Часто зустрічаємо хлопців і дівчат, які проходять підготовку. Пам'ятаю, після одного з виступів до нас підійшли молоді чоловіки, які тренувалися, і попросили мене обійняти їх, як мама. Це справді зворушує. Також часто після вистави до нас підходять дружини військових або самі військові, які готуються до від'їзду. Вони іноді кажуть: "Дякуємо за натхнення та позитивні емоції, які ми візьмемо з собою на фронт".

Ольга Сумська / Зображення від пресслужби фільму

Ви досить активно ведете блог в інстаграмі. За ким з блогерів чи знаменитостей слідкуєте і чому?

Так, я активно використовую інстаграм, фейсбук та тікток. Представників мого покоління, які активно взаємодіють у цих мережах, не так багато. Я часто отримую пропозиції допомогти від різних фондів та притулків. З радістю відгукуюся на такі звернення. Активно слідкую у соцмережах за українськими знаменитостями та блогерами. З багатьма товаришую, тож, якщо мені потрібно терміново опублікувати нагальний збір, я звертаюся до: Ольги Полякової, Тіни Кароль, Злати Огнєвіч, Наталки Денисенко та до інших своїх колег. Ми також співпрацюємо з колегами по галузі, щоб спільно організувати збір коштів та опублікувати про це допис або сторіс у соціальних мережах. Сьогодні, коли країна переживає такі складні часи, я не хвилююся через статистику у соціальних мережах. Адже ми точно не можемо стояти осторонь та ігнорувати потреби інших. Наприклад, ми не повинні проходити повз збори та петицій. Я керуюся емоціями і почуттями вдячності, тому регулярно розміщую їх. Я не погоджуюсь з думкою, що люди втомилися від війни, адже наші воїни ніколи не втомлюються боротися за нашу свободу.

Яким чином ви розробляєте матеріали для своїх соціальних мереж? Чи важко управляти цими сторінками?

Контент в різних соціальних мережах суттєво відрізняється, оскільки аудиторія має різний вік. Я уважно аналізую статистику свого профілю в Instagram і помічаю, що мої підписники представляють різні покоління, включаючи молодь. Я займаюся навчанням і спостерігаю за тим, як молоді люди ведуть свої профілі в Instagram, проте не отримую на цьому прибутку. Хоча інколи бренди звертаються до мене, я ставлюся до співпраці дуже обережно. Я не можу ділитися своїм особистим життям у сторіс. Мені також не подобається рекламувати все підряд, адже такі сторінки виглядають як бездушні постери. Мої 700 тисяч підписників в Instagram і 100 тисяч у Facebook - це справжні прихильники, які підписалися на мене з щирим інтересом. Несподіваним відкриттям для мене став TikTok: коли мої акторські відео отримали мільйони переглядів, це стало для мене приємним сюрпризом. Я активно досліджую, як працюють алгоритми соцмереж, і мені це дуже цікаво. Перспективи безумовно є!