Львівський філармонійний оркестр підвів підсумки свого сезону та оголосив про новий напрямок діяльності.

Новий напрямок діяльності оркестру - участь у проєктах на межі культури й терапії

13 липня Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика підсумувала свій 122-й концертний сезон незвичайною подією, яка поєднала музику з підтримкою постраждалих від російської агресії. Цей захід також став своєрідною музичною прелюдією до нового напрямку, на якому симфонічний оркестр філармонії планує зосередитися в наступному, 123-му сезоні.

Новий напрямок діяльності оркестру - участь у проєктах на межі культури й терапії. Унікальний для України проєкт включає інструменти реабілітації травмованих військових, ветеранів та цивільних, що постраждали від війни.

Особливий акцент дня було зроблено на відкритій релаксаційній сесії Renaissance ("Відродження"), що мала місце у філармонії. Цей захід об'єднав симфонічну музику, виконану камерним ансамблем оркестру під керівництвом молодої диригентки Наталії Кіричук, з електронною ембієнтною музикою, створеною в партнерстві з ветераном ЗСУ Олександром Іваньком. Аранжування партитури здійснив відомий британський композитор і музикотерапевт Найджел Осборн, використовуючи матеріали з реабілітаційного центру Unbroken, з яким він співпрацює вже кілька років.

Відкрита релаксаційна сесія Renaissance (фото Віталія Грабара)

Цей проєкт є одним з перших в Україні, що демонструє використання музики як терапевтичного засобу для ветеранів у контексті академічного мистецтва.

Закриття сезону було відзначене музичними творами Мирослава Скорика, патрона філармонії. У програмі прозвучала його "Елегія", виконана оркестром під керівництвом диригента Хобарта Ерла (США-Україна). Цей твір Скорика вперше прозвучав у Львові саме в аранжуванні Ерла, який вже понад три десятиліття очолює оркестр Одеської філармонії.

Це було елегантно і стильно, але справжнім емоційним вибухом став Концерт для фортепіано з оркестром для лівої руки, написаний Морісом Равелем.

Історія першого виконавця, австрійського піаніста Пауля Вітгенштейна, який жив і працював у першій половині XX століття, в сучасних українських умовах набуває, на жаль, значної актуальності. Це сповнене трагізму, але водночас і оптимізму.

Пауль Вітгенштейн народився 11 травня 1887 року у Відні в сім'ї промисловця Карла Вітгенштейна. Через два роки народився його брат, майбутній філософ Людвіг Вітгенштейн. Їх мати, учениця Карла Гольдмарка, була чудовою піаністкою. Серед гостей дому Вітгенштейнів були Пабло Казальс, Едуард Ханслік, Макс Кальбек, Густав Малер, Еріка Моріні, Арнольд Шенберг, Марія Солдат-Регер, Ріхард Штраус, Бруно Вальтер.

Дебют Пауля як піаніста відбувся 26 червня 1913 року у Віденському Музикферайні та тримав схвальні відгуки. Проте з початком Першої світової війни Пауля мобілізували. Під Замостям його було поранено та взято в полон російськими солдатами, йому ампутували праву руку. У 1915 році його було звільнено з табору для військовополонених в Омську, він повернувся до Відня.

Музика Моріса Равеля та Мирослава Скорика виконувалася під керівництвом диригента Хобарта Ерла (фото Віталія Грабара).

Попри все Вітгенштейн вирішив продовжити кар'єру піаніста, попри відсутність правої руки. Для цього він вивчив нове видання "П'ятдесяти вправ для лівої руки" Вільгельма Тапперта та звернувся до творів Ференца Ліста для Гези Зічі (цей угорський музикант теж втратив праву руку). Він аранжував для себе твори Баха, Бетховена, Шопена, Гріг, Мендельсон Бартольді, Гайдна, Моцарта, Пуччіні, Шуберта, Шумана, Йоганна Штрауса та Вагнера. Він вивчав нові твори, написані спеціально для нього старим учителем Йозефом Трудом. Крім того, він почав замовляти твори для фортепіано для лівої руки відомим сучасним композиторам.

У 1929 році Моріс Равель створив фортепіанний концерт ре-мажор, відомий як "Концерт для лівої руки". Цей яскравий та емоційний музичний витвір був виконаний у Львові.

Солістка Віоліна Петриченко разом із диригентом Хобартом Ерлом (фото Віталія Грабара).

"Мені випала честь виконати один із найсильніших творів, написаних у відповідь на жахи війни. Думаю про тих, хто вижив, вистояв, залишився з втратами -- але жив і живе! Українські композитори теж писали такі твори. Концерт Борткевича для лівої руки -- вже в моїх планах", ‒ розповіла солістка Віоліна Петриченко.

Щодо Вітгенштейна, то він, після анексії Австрії нацистською Німеччиною, емігрував до США, де викладав фортепіано та помер у 1961 році.

Твір для лівої руки та історія Вітгенштейна стали символами незламності та своєрідними ключами для нової діяльності музикантів.

Оркестр має на меті продовжити серію мистецьких заходів, присвячених травмочутливому мистецтву, у партнерстві з ініціативами Victory Beats та Art Therapy Force ГО "Арт Дот". Вже з початку наступного концертного сезону щомісяця проходитимуть події, в рамках яких філармонія стане важливим центром відновлення через музику.

Події відбуватимуться у Львівській філармонії та на інших локаціях, зокрема у Центрі експертизи з лікування бойової травми Superhumans Center. Формат роботи розроблятиметься командою фахівців, які мають ґрунтовний досвід у сфері травмочутливого мистецтва. А одна з основних місій проєкту -- це створення безпечного простору для вираження та опрацювання складних емоцій, а також сприяння психоемоційному відновленню військових, ветеранів і цивільних, які проходять лікування та реабілітацію після поранень, отриманих унаслідок бойових дій або терактів з боку Росії.

Цей соціальний напрям роботи оркестру буде реалізовуватися на волонтерських і добровільних засадах. Музиканти запрошують колег з інших інституцій Львова долучитися до цієї важливої справи.

У філармонії наголошують, що цей напрям має стати одним з основних в роботі оркестру у наступному сезоні.