Османська спадщина Кам'янця-Подільського: які сліди залишили турки після 27 років владарювання.

Експонована бруківка в околицях османської кавʼярні.

У XVII столітті Поділля опинилося під владою турків. Місто Камʼянець-Подільський у 1672-1699 роках стало центром еялету - провінції Османської імперії. Як розповідають історики, турки залишили по одному храму для молитви вірменам і полякам, українцям - три (тому що гетьман Петро Дорошенко був їхнім союзником), а всі інші перетворили на мечеті. У місті в той час зʼявилися перші в межах України кавʼярня і фонтан.

Хоча від тих подій минуло більше трьох століть, мусульманська культурна спадщина досі зберігається в регіоні. Давайте розглянемо, що з османського періоду можна знайти в Кам'янці-Подільському.

Кафедральний собор святого Петра і святого Павла в той період став основною мечеттю. У храмі були вилучені всі християнські символи, а ренесансна каплиця була переобладнана під основу для мінарету. Висока вежа мала всередині 136 сходинок, які муедзин використовував для підйому, щоб закликати віруючих на молитву.

Коли місто знову потрапило під контроль Речі Посполитої, було ухвалено рішення зберегти мінарет, але на його верхівці встановили статую Матері Божої. Тепер це, напевно, єдиний християнський храм, що має на своїй території мусульманський мінарет.

Мінарет, розташований поруч із костелом святого Петра і святого Павла (зображення ZAXID.NET)

У іншому храмі святого Миколая, що належав домініканському монастирю, також було створено мусульманський культовий заклад. Це була мечеть, збудована на честь улюбленої дружини султана Мехмеда IV – хасекі Рабії Гюльнуш. Про це повідомив науковий співробітник заповідника Ігор Старенький в інтерв'ю для сайту "Є".

Там встановили мінбар - кафедру для проповідей імама. У християнстві його аналогами є амвон або казальниця. Мінбар виготовили з надгробних плит, оздобивши витонченим камʼяним різьбленням. На ньому є напис турецькою "Немає Бога, крім Аллаха, і Магомет пророк його".

Мінбар у костелі Миколая (фото ZAXID.NET)

На території домініканського монастиря існував фонтан сліз, що нагадував той, який можна побачити в Бахчисараї. Його спорудили на могилі доньки Галіль-паші, турецького губернатора провінції. Цей об'єкт являв собою фактично пам'ятник, з якого вода підіймалася вгору і спадала вниз краплями, подібно до сліз. Таким чином, його можна вважати першим фонтаном на території сучасної України. На жаль, в Кам’янці він не зберігся, але можна уявити його вигляд, спираючись на пізніший кримський аналог.

Фонтан сліз у Бахчисараї (зображення з Вікіпедії)

У 2016 році на Польському Ринку, що розташований у центрі Камʼянця-Подільського, археолог Павло Нечитайло та його команда виявили одну з найдавніших кав'ярень в Європі, яка, безсумнівно, є першою в Україні. Цей заклад було засновано в період Кам'янецького еялету. У документі, датованому 1681 роком, згадуються як мінімум 10 таких кав'ярень у місті.

Це був дещо відмінний заклад, ніж у сучасному розумінні. Насамперед це був чоловічий клуб, куди турки і яничари сходилися поговорити про важливі справи. Вони сідали по-східному на землю, пили улюблений напій і курили тютюн чи опіум.

Дослідники встановили, що кав'ярня мала витягнуту форму з розмірами 15 на 5 метрів, розташована на кам'яній основі з глинобитними стінами. Навколо неї простягалася брукована територія, в якій археологи знайшли три шари бруківки, з найбільш давнім — гравійно-галечним покриттям, що датується XVI-XVII століттями. Поряд розміщувалася пекарня, де виготовляли хліб "чорек", а також майстерня та магазин, в якому продавали "баранячі лапи".

Кам’янець-Подільський: Бруківка в самому серці міста (зображення ZAXID.NET)

Археологи виявили численні люльки східного стилю, а також 80 чашок з фаянсу та порцеляни, призначених для кави, які були імпортовані з Китаю, Персії та інших провінцій імперії. Розкопки свідчать про те, що кав'ярня зазнала руйнування в результаті артилерійського обстрілу: поряд із глиняними артефактами були знайдені й артилерійські ядра.

У Кам'янці-Подільському, крім величної фортеці, можна знайти численні оборонні споруди, вежі та стіни, які розкидані по всьому місту. Так званий турецький бастіон був збудований в епоху еялету. Раніше на цьому місці знаходився жіночий монастир, тому новий об'єкт отримав назву "панянський рондель" або "дівочі горщики".

Турки вдосконалили укріплення у цьому місці, яке добре обстрілювалося зовні, і вимурували арковий артилерійський бастіон. У XIX столітті у колишній оборонній споруді працював продуктовий склад і театр.

На архівному зображенні з Вікіпедії турецький бастіон вказаний стрілкою.

У музеї заповідника зберігаються також окремі речі, які належали туркам і використовувались здебільшого для релігійних потреб. Це Коран, молитовні чотки та коврик, а також залишки надгробних мусульманських плит. Де був турецький цвинтар, науковці точно не знають, але припускають, що поруч з головною мечеттю.

Нагадаємо, що кілька років тому в старовинному палаці Крупенських, розташованому в селі Кривчик поблизу Кам'янця-Подільського, була знайдена історична таблиця. Дослідники розшифрували її й попередньо визначили, що вона датується початком XVIII століття. За їхніми припущеннями, цей артефакт міг бути перенесений з Хотинської фортеці. Перекладачі виявили, що напис виконано османською мовою, а в тексті згадуються султан Ахмед ІІІ та Сілахдар Дамад Алі-паша (також відомий як мученик Алі-паша), який займав пост великого візира в період його правління з 1713 по 1716 рік.