Вшанування пам'яті кінопродюсера і героя Станіслава Притули

Він був цілковито відданий своїй справі і мав змогу зробити правильний та справедливий вибір.

"Державне агентство України з питань кіно оголосило про загибель на фронті голови Громадської ради при Держкіно, кінопродюсера Станіслава Притули, якому було 40 років."

Станіслав із самого початку війни встало на захист України. Він загинув 22 січня 2025 року, а до цього протягом кількох днів не було можливості зв'язатися з ним.

"Станіслав був не просто художником, а Людиною з великої літери — чутливою, відданою своїй справі та глибоко небайдужою до всесвітніх подій. Ми висловлюємо щирі співчуття його родині, друзям, колегам та всім, хто мав привілей знати і цінувати Станіслава. Його мужність, дарування та відданість залишаться для нас прикладом", — підкреслили в Держкіно.

Голова Української гільдії режисерів Жанна Максименко-Довгич підкреслила, що ця втрата є значною для України, для українського кінематографу, а також для всіх, хто співпрацював зі Станіславом і спільно з ним відстоював справедливість.

"Воїн, кінопродюсер та непересічна особистість, що не залишалася байдужою до долі країни, загинув. Знову ми втратили людину, з якою пов'язували надії на майбутнє, того, хто не боявся взяти на себе відповідальність. Саме тому з перших днів повномасштабного вторгнення він опинився на фронті, на передовій", - зазначила Максименко-Довгич.

Станіслав з'явився на світ 30 квітня 1984 року в столиці України, Києві. Він завершив навчання в школі №149, а потім здобув вищу освіту в Київському національному лінгвістичному університеті. Його кар'єра розпочалася в Державному агентстві України з питань кіно, де він обіймав посаду начальника управління державного регулювання та реалізації кінопроєктів. Пізніше він став начальником відділу кіно в компанії Family Production.

Дружина Станіслава Лариса Титаренко зазначила, що він завжди робив чесний вибір.

"Я принесла вам біль. Стас загинув. Пробачте -- ті, хто знав його і любив. Кожного дня цієї війни -- й у 2014, і три нескінченні останні роки, -- я виймала з грудей своє серце й міцно стискала його в долоні: "Тримайся. Ми вистоїмо. Він вціліє. Все буде добре". Зараз у мене в руці попіл і страшна пустка всередині... Прощавай, коханий. Чекаю на тебе у майбутньому. Там ми знову будемо щасливими", - написала дружина воїна.

Лариса згадала, яким сяючим був її чоловік. Вона також підкреслила важливість пам'ятати про тих, хто пожертвував своїм життям заради свободи.

"Стас мав силу тримати правильний, чесний вибір, який рухав ту часточку Всесвіту, де він жив, до світла. Знайдіть в собі сили на щоденні правильні рішення. Щоби не намарною була праця тих, хто тримав над нами небо й загинув. А ще - поцілуйте коханих, обійміть дітей, і скажіть їм, що ви їх любите. Скажіть це просто зараз, не відкладайте на потім, бо воно може не настати", - закликала дружина загиблого захисника.