Пантеон, мова, мить тиші. Аналіз діяльності комітету з гуманітарних та інформаційних питань Верховної Ради за перші шість місяців 2026 року.

Незважаючи на наполегливу діяльність комітету в сферах культури, мови та національної пам'яті, основні медійні законопроєкти так і не були затверджені парламентом.

"Детектор медіа" публікував моніторинги роботи Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики за друге і перше півріччя 2025 року, перше і друге півріччя 2024 року, перше і друге півріччя 2023-го, перше і друге півріччя 2022-го, друге і перше півріччя 2021-го, друге і перше півріччя 2020-го, друге півріччя 2019 року, Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики за перше півріччя 2019 року, друге й перше півріччя 2018-го, друге й перше півріччя 2017-го, друге й перше півріччя 2016 року. Всі моніторинги державної політики читайте за посиланням.

З лютого по липень 2026 року відбулася 15-та сесія IX скликання Верховної Ради України.

Нагадаємо, парламент під час воєнного стану працює без канікул, не анонсує свої засідання з міркувань безпеки. Рік назад відновилися трансляції засідань парламенту у прямому ефірі. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав відповідну постанову. Наразі трансляції відбуваються на ютуб-каналі "Рада", оскільки на ефірному каналі триває трансляція телемарафону "Єдині новини".

Протягом першої половини 2026 року Комітет гуманітарної та інформаційної політики не зміг представити жодного медійного законопроєкту на розгляд сесійної зали. Члени комітету зосередили свою увагу на питаннях національної пам'яті, культури та мовної політики, а також продовжили роботу над змінами до закону "Про рекламу". Однак ані цей закон, ані законопроєкт №12111 "Про внесення змін до закону "Про медіа"", який був прийнятий у першому читанні в грудні 2024 року, не отримали схвалення на 15-й сесії. Як відомо, "Детектор медіа" проводить аналіз діяльності комітету в галузі медіа, інформаційної політики та кіновиробництва, зокрема, стосовно його рішень щодо:

* платформи соціальних мереж та онлайн-видання;

* медійної індустрії (телебачення, ОТТ та ІРТV, інформаційні платформи, радіо);

* ринку аудіовізуальних послуг;

* рекламного ринку;

* еволюції кіноіндустрії та кінозалів;

* державної політики у сфері інформації та інформаційної безпеки;

* висвітлення діяльності Верховної Ради.

Склад та засідання комітету

Протягом 15-ї сесії в складі комітету відбулися деякі зміни. 27 травня 2026 року до комітету приєднався Дмитро Слинько. Наразі в комітеті працює 17 народних депутатів, з яких десять представляють фракцію партії "Слуга народу". Список підкомітетів залишився без змін.

На кінець липня 2026 року на розгляді комітету було 136 питань, де комітет визначений як головний виконавець. З них 33 законопроєкти стосуються медійної галузі й інформаційної політики, кінематографії, реклами, культури та мови. Для порівняння -- майже сто законопроєктів пов'язані з захистом прав дітей.

План на 15-ту сесію виконаний частково, як і в попередні роки. Загалом комітет розглянув станом на липень понад 30 питань. Переважна більшість членів комітету регулярно брала участь у засіданнях комітету та підкомітетів, які відбувалися у змішаному форматі (онлайн та офлайн), усього протягом цієї сесії відбулося 10 засідань комітету, з них два виїзних. Комітетські слухання у першому півріччі 2026 року не проводилися.

Протоколи та стенограми публікувались своєчасно на веб-сайті комітету. Відеозаписи засідань швидко завантажувалися на YouTube-канал комітету.

У першому півріччі 2026 року комітет гуманітарної та інформаційної політики залишався одним із найбільш відкритих. На думку членів комітету (і від влади, і від опозиції), робота комітету протягом 15-ї сесії була стабільною. Політичних розбіжностей під час ухвалення рішень у комітеті практично не було.

Законодавча активність

Протягом 15-ї сесії Верховна Рада не ухвалила жодного закону, який стосується медіа, зокрема євроінтеграційний законопроєкт №12111 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа".

Водночас ухвалено низку законодавчих актів, які стосуються питань мови, культури та політики національної пам'яті. У лютому Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №14144, який посилює державну політику національної пам'яті та запроваджує нові механізми вшанування громадян, загиблих унаслідок збройної агресії Росії. Документ також уточнює механізми проведення загальнонаціональних меморіальних заходів і використання систем оповіщення. Президент України підписав закон на початку березня.

Фактично закон закріплює на державному рівні щоденний ритуал пам'яті. Ключові новації:

1. Введення щоденної загальнонаціональної хвилини мовчання о 9:00, присвяченої пам'яті військових, добровольців, медиків, рятувальників, журналістів, волонтерів та цивільних осіб, які втратили життя внаслідок війни. Місцеві органи влади та самоврядування відповідають за інформування населення про початок і завершення цього заходу.

2. Вшанування пам'яті жертв Голодомору. Кожного року в четверту суботу листопада о 16:00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання та акція "Запали свічку".

Оголошення про загальнонаціональну хвилину мовчання та старт всеукраїнської акції "Запали свічку" передається через засоби масової інформації, без врахування їхньої форми власності, а також за допомогою систем оповіщення та інформаційних каналів у сфері цивільного захисту.

26 січня 2026 року під час засідання Комітет висловив рекомендацію парламенту затвердити цей проєкт у другому читанні та в цілому.

15 січня Верховна Рада прийняла постанову "Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави" (№ 4764-IX). Цей документ передбачає оновлення правопису української мови з урахуванням актуальних наукових підходів і поліпшення мовної якості законодавчих текстів та інших нормативних актів. Серед інших цілей постанови - розвиток українськомовного аудіовізуального контенту в суспільних медіа, посилення заходів проти розповсюдження деструктивних проросійських наративів у медіапейзаже, а також забезпечення функціонування Єдиного глосарія термінів права і його узгодження з перекладом Глосарія acquis ЄС.

Наприкінці травня Верховна Рада ухвалила постанову № 15053 про запровадження Дня української музики, якою передбачається встановлення Дня української музики, що відзначатиметься щорічно у третю суботу вересня. Мета ініціативи -- вшанувати внесок українських виконавців і діячів музичної індустрії у розвиток національної культури, підтримати культурний спротив в умовах збройної агресії Росії тощо. Запропонована дата, пов'язана з проведенням фестивалю "Червона рута" 1989 року, який став знаковою подією в історії української культури та сучасної української музики. Ініціатор постанови -- народний депутат, голова підкомітету з питань музичної індустрії Олександр Санченко.

4 червня Президент України підписав Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки кінематографії в Україні" (№ 6194), який започатковує масштабну реформу вітчизняної кіноіндустрії. Парламент ухвалив цей закон ще в грудні 2025 року. Мета закону -- перетворити український кінематограф на економічно стійку та міжнародно визнану галузь. Реформа охоплює багато етапів процесу створення фільму -- від написання сценарію до популяризації готового продукту на світовій арені. Серед головних новацій: підтримка популяризації; гнучке фінансування та "нацрибейти"; цифровізація через "Дію"; інвестиційна привабливість; інклюзивність.

1 липня Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт № 15360, що передбачає створення Українського національного пантеону. Цей законопроєкт має на меті заснування в Києві меморіального комплексу, який стане місцем вшанування пам'яті багатьох видатних особистостей, що зробили значний внесок у боротьбу за незалежність України, захист її територіальної цілісності, розвиток культурної, наукової та освітньої сфери, а також у збереження української мови та мистецтва. Кандидатури для увічнення розглядатиме спеціально створений дорадчий орган, до складу якого увійдуть експерти з історії, культури, національної пам'яті та представники громадськості. Після цього Верховна Рада затверджуватиме рішення стосовно кожної особи окремими законами, а президент їх підписуватиме. Законопроєкт також визначає критерії для відбору кандидатів та процедуру ухвалення рішень щодо перепоховання, яке може проводитися не раніше ніж через 20 років після смерті особи.

Напередодні 30 червня, комітет з гуманітарних питань та інформаційної політики одностайно висловив підтримку законопроєкту № 15360 "Про Український національний пантеон", рекомендувавши парламенту затвердити його в першому читанні та в цілому.

15 липня Верховна Рада прийняла постанову № 15338, яка містить звернення до Організації Об'єднаних Націй, парламентів та урядів країн-членів ООН, держав Європейського Союзу та НАТО, Європейського Парламенту, ЮНЕСКО, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ та Парламентської Асамблеї НАТО. У документі засуджується політика систематичного культурного геноциду, що здійснюється Російською Федерацією проти українського народу.

Цей документ має на меті об'єднати міжнародну підтримку для захисту української культурної спадщини від систематичного знищення з боку Росії. У зверненні підкреслюється, що напади на музеї, історичні та архітектурні пам'ятки, архіви, бібліотеки, релігійні об'єкти та об'єкти, що входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, не є випадковими наслідками війни. Вони є частиною свідомої політики Росії, мета якої — знищення національної ідентичності українського народу. Хоча термін "культурний геноцид" не закріплений у Конвенції ООН про запобігання геноциду та покарання за нього 1948 року, він активно використовується в міжнародно-правовій практиці для опису дій, що спрямовані на знищення культурних, духовних і історичних основ існування народу. Саме такої правової та політичної оцінки Україна закликає надати вчинкам Росії.

Окрім законодавчих ініціатив і постанов, у березні комітет ухвалив заяву, в якій висловив неприйнятність подальшого членства Росії в ЮНЕСКО через регулярні напади на культурну спадщину, зокрема на об'єкти, що входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Приводом для цього стало свідоме використання безпілотників агресором для атаки на історичний центр Львова, який є частиною світової спадщини. Комітет рішуче засудив ці дії Російської Федерації.

Протягом першого півріччя 2026 року комітет на своїх засіданнях обговорив ряд важливих тем, що стосуються інформаційної політики та культурних аспектів. Зокрема, в березні було рекомендовано парламенту прийняти у першому читанні проєкт закону № 11115, який передбачає внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності платформ, що забезпечують спільний доступ до інформації, через які розповсюджується масова інформація. Цей законопроєкт необхідно доопрацювати до другого читання відповідно до статті 116 регламенту Верховної Ради.

В кінці березня комітет з гуманітарних питань та інформаційної політики ухвалив звіт Національної ради з телебачення і радіомовлення, в якому рекомендував парламенту визнати діяльність медійного регулятора задовільною. Проте, парламент не обговорив це питання на своїй 15-й сесії.

У квітні комітет розглянув урядовий проєкт № 15117 про внесення змін до Закону України "Про Український культурний фонд". І рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт за основу в першому читанні. Документом пропонується уточнити перелік основних завдань УКФ, а також урегулювати процедури розробки та затвердження його пріоритетних напрямів роботи. Окремий блок змін стосується створення правових засад для фінансування довгострокових проєктів, а також урегулювання процедури призначення голови УКФ у разі припинення повноважень попереднього керівника. Водночас передбачено вдосконалення процедури формування наглядової ради, механізмів дострокового припинення повноважень її членів і проведення рейтингового інтернет-голосування при їх обранні.

У червні комітет обговорив важливість підтримки цілісності державної мовної політики на фоні підготовки до першого раунду переговорів з приводу вступу України до Європейського Союзу. У дискусії взяли участь народні депутати з різних комітетів, а також віцепрем'єрка з гуманітарних питань і міністр культури Тетяна Бережна та віцепрем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка. Тарас Качка зауважив, що Україна планує внести уточнення в План заходів, відзначаючи, що ці зміни є незначними і в основному стосуються перенесення термінів реалізації. Серед запланованих удосконалень – покращення доступу до суспільно важливої інформації та питання дублювання актів місцевого самоврядування мовами національних меншин. Також виникли окремі питання стосовно закону про мову, і Качка підкреслив, що однією з цілей є посилення ролі української мови як інструменту міжетнічного спілкування.

14 липня комітет розглянув проєкт постанови № 15383 про духовний гімн України і рекомендував парламенту включити його до порядку денного, визначити невідкладним і прийняти за основу і в цілому. Члени комітету відзначили актуальність законодавчої ініціативи, наголосивши, що її реалізація сприятиме формуванню єдиного підходу до виконання духовного гімну України під час державних та інших урочистих заходів, а також зміцненню української історичної пам'яті та культурної ідентичності.

В рамках 15-ї сесії комітет організував два виїзних засідання. 11 лютого відбулося виїзне засідання в офісі Національної суспільної телерадіокомпанії України. Основними питаннями порядку денного стали документування злочинів Росії щодо журналістів, аналіз стану Суспільного мовлення та його подальший розвиток в умовах війни і процесів євроінтеграції. На засіданні були присутні керівники регіональних філій Суспільного з Харкова, Херсона та Дніпра — тих міст, які найбільше страждають від російської агресії. Вони поділилися інформацією про те, як працюють медійники в умовах бойових дій.

15 липня комітет провів виїзне засідання в Державній науковій установі "Книжкова палата України імені Івана Федорова". Учасники зустрічі підкреслили, що Книжкова палата знаходиться у вкрай складному становищі. Особливу увагу було приділено питанням безпеки, оскільки фонди установи розташовані в районах Києва, що часто піддаються російським обстрілам. Члени комітету акцентували на важливості розробки системних рішень для надійного захисту національної книжкової спадщини.

1 травня відбулося виїзне засідання підкомітету з інформаційної політики та європейської інтеграції комітету гуманітарної та інформаційної політики, яке проходило спільно з Тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради. Основною темою було розслідування злочинів, скоєних збройними формуваннями Росії проти журналістів. Як підкомітет, так і ТСК очолює заступниця голови комітету Євгенія Кравчук.

Члени комітету, які входять до цієї ТСК, брали активну участь у її роботі протягом першого півріччя 2026 року. Приміром, голова комітету Микита Потураєв виступив з ініціативою створити реєстр релокованих медіа -- як інструмент збереження громад і їхньої ідентичності в умовах війни.

У першій половині 2026 року активно функціонував підкомітет з національної та культурної пам'яті під керівництвом Ірини Констанкевич. Зокрема, 14 квітня в рамках його діяльності відбулася робоча зустріч, присвячена моніторингу виконання Постанови Верховної Ради "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2026-2027 роках". 21 квітня учасники обговорили необхідність створення комплексної державної політики у сфері пам'яті, яка б не обмежувалася окремими подіями, а забезпечувала системний підхід до вшанування значних постатей української історії та культурної спадщини. Присутні підкреслили важливість створення урядового координаційного комітету, який би забезпечив узгодженість дій різних інституцій, органів влади та партнерських організацій. 13 травня відбулася ще одна робоча нарада підкомітету, на якій обговорювали підготовку до ювілею Богдана Гаврилишина.

У процесі моніторингу рішень комітет зосередив свою увагу на питаннях затвердження української орфографії, а також на розробці чітких і детальних стандартів володіння англійською мовою для різних категорій посад, які охоплюють держслужбовців, прокурорів, освітніх працівників, податківців і митників. Це рішення було прийнято в рамках виконання Закону України "Про використання англійської мови в Україні".

Протягом першого півріччя 2026 року були розроблені законодавчі ініціативи, які підготовлені робочими групами в тісній співпраці з іншими депутатами.

Проєкт закону № 14391, який має на меті євроінтеграцію, передбачає внесення змін до ряду законодавчих актів України з метою покращення процедур державного управління в сфері культури та охорони культурної спадщини.

проєкт закону № 15261 про внесення змін до деяких законів України щодо визначення рівня володіння українською мовою іноземними громадянами;

Проєкт законодавства № 15331, який передбачає внесення коректив до Кримінального кодексу України, з метою інтеграції культурного елемента до категорії злочинів геноциду.

Проект закону № 15412, що передбачає внесення коректив до ряду законодавчих актів України, спрямований на підтримку та розвиток української мови в статусі державної.

Окрім цього, під час 15-ї сесії функціонувала робоча група, яка займалася розробкою законодавчих ініціатив для впровадження положень Європейського акта про свободу медіа в українське законодавство. Цю групу створили в комітеті наприкінці січня. Ініціативу започаткувала заступниця голови комітету Євгенія Кравчук. До складу робочої групи увійшли народні депутати, представники центральних органів виконавчої влади, громадських об'єднань та асоціацій, а також медіаексперти. Діяльність групи триває в рамках п'яти тематичних підгруп, серед яких:

1. Захист журналістів і їхніх джерел у рамках судових проваджень.

2. Гарантування ефективного функціонування публічних медіа і медійного регулятора.

3. Ясність у державній рекламі та забезпечення конкуренції в медіа-секторі.

4. Впровадження нових регуляторних ініціатив (оцінка, коригування медіа-пропозицій, співпраця з платформами).

5. Гарантування ясності та збалансованості регуляторних повноважень у медійному секторі.

Міжнародна діяльність та участь у заходах

Члени комітету брали активну участь у міжнародних заходах і працювали в міжнародних інституціях. Найактивнішою на міжнародній арені, як і попередні роки, була заступниця голови комітету Євгенія Кравчук.

Завдяки активній діяльності Євгенії Кравчук, яка представляє Україну в постійній делегації Парламентської асамблеї Ради Європи, у квітні цього року ПАРЄ ухвалила резолюцію під назвою "Протидія дискримінації за релігійною ознакою та захист свободи релігії або переконань у Європі". У документі підкреслюється, що релігійні переконання все частіше стають інструментом пропаганди та гібридних війн. Резолюція також зазначає, що порушення свободи релігії або переконань можуть мати зв'язок зі збройними конфліктами та іноземною окупацією, що особливо актуально у контексті агресії Росії проти України. ПАРЄ висловила занепокоєння тим, що релігія все більше використовується як засіб впливу та маніпуляцій у пропагандистських кампаніях.

У квітні делегати Парламентської асамблеї Ради Європи, серед яких і двоє членів комітету — Ірина Констанкевич та Павло Сушко, виступили з закликом не допустити участі Росії у цьогорічному Венеційському бієнале. Спільну письмову заяву підписали 71 представник з 29 країн. Підписанти висловили своє обурення рішенням фонду Венеційської бієнале, яке дозволило Росії знову відкрити свій національний павільйон на 61-й міжнародній художній виставці. На їхню думку, культура має підтримувати цінності демократії, дотримання прав людини та верховенства права, а не надавати легітимність країні, що веде агресивну війну проти України.

Наприкінці травня комітет Парламентської асамблеї Ради Європи, що займається питаннями рівності та недискримінації, висловив свою підтримку проекту резолюції під назвою "Поборення гендерних стереотипів у медіа", автором якої є Євгенія Кравчук.

У червні Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію під назвою "Подолання гендерних стереотипів у медіа", яка отримала підтримку 94 депутатів. У цьому документі асамблея закликала держави-члени Ради Європи активно впроваджувати медіаграмотність на всіх освітніх рівнях, щоб діти, молодь та дорослі могли розпізнавати гендерні стереотипи, дезінформацію, мову ненависті та маніпулятивний контент. Крім того, резолюція рекомендує проводити національні інформаційні кампанії, насамперед спрямовані на молодь, і забезпечувати рівноправне представлення жінок і чоловіків у новинах, політичних і спортивних репортажах, культурних заходах, рекламі та серед експертів у ЗМІ.

У червні, під час панельної дискусії на тему медіа в Україні в умовах війни на Конференції з відновлення України (URC 2026) у Гданську, Євгенія Кравчук наголосила на тому, що Росія цілеспрямовано знищує українську журналістику як інститут. Це відбувається як на фронті, так і в інформаційному просторі на окупованих територіях. Вона підкреслила, що пропагандистська машина Росії не зупиниться навіть після завершення бойових дій. За її словами, Росія виділила 185 мільярдів рублів, що дорівнює майже 2 мільярдам євро, на антипропаганду проти країн Європейського Союзу та НАТО. У порівнянні з минулим роком, цей бюджет зріс на 50%. Депутатка також ознайомила присутніх з роботою тимчасової слідчої комісії парламенту, яка займається злочинами проти журналістів. "Ми дослідили практично тисячу випадків воєнних злочинів, що стосуються журналістів — різні форми залякування та нападу. І ми змогли підтвердити, що це відбувається систематично та навмисно. Це не випадкові втрати під час бойових дій", — підсумувала Євгенія Кравчук.

8 липня Парламентська асамблея ОБСЄ ухвалила резолюцію на тему "Тривалі воєнні злочини проти медійників і порушення їхніх прав під час агресивної війни Росії проти України", яка була включена до Гаазької декларації, що підсумовує результати 33-ї сесії асамблеї. Цей документ був розроблений на основі висновків Тимчасової слідчої комісії, що займається розслідуванням злочинів, вчинених Росією щодо журналістів та працівників медіа. Ініціаторами даної резолюції виступили делегації України та Франції в рамках ОБСЄ.

У резолюції підкреслюється системний характер злочинів Росії проти медіа, які включають в себе вбивства та поранення журналістів, цілеспрямовані напади на працівників ЗМІ, незаконні арешти, катування та зникнення людей, залякування, а також політично мотивовані судові процеси. Окрім цього, зазначаються кібератаки, руйнування медіаінфраструктури, придушення незалежного мовлення на окупованих територіях і заміна його на державну пропаганду.

Парламентська асамблея ОБСЄ також висловила занепокоєння через утримання українських журналістів у полоні, відсутність доступу міжнародних організацій до місць їх утримання та смерть журналістки Вікторії Рощиної в російському полоні. Резолюція закликала Росію припинити переслідування, катування, затримання, ув'язнення та залякування журналістів, надати міжнародним організаціям доступ до українських медійників, яких незаконно утримує країна-агресорка, надати повну інформацію про обставини смерті Вікторії Рощиної та забезпечити притягнення до відповідальності всіх винних, а також негайно звільнити всіх українських медійників.

"Асамблея одноголосно підтримала спеціальну українську резолюцію щодо системних воєнних злочинів Росії проти людяності. Документ закликає до посилення економічного й дипломатичного тиску на Росію, вимагає негайного припинення вогню та виведення військ, а також звільнення всіх військовополонених, цивільних заручників і безпечного повернення депортованих дітей. У Гаазі ми відчуваємо, що підтримка України не слабшає, вона залишається сильною та одностайною", -- зазначив голова комітету, керівник постійної делегації від України в ПА ОБСЄ Микита Потураєв.

8 липня Микита Потураєв був знову обраний на посаду віцепрезидента Парламентської асамблеї ОБСЄ.

Крім участі в міжнародних подіях, члени комітету організовували зустрічі з представниками державних установ, неурядових організацій та іноземними партнерами.

На початку 2026 року відбулася зустріч із новою командою Міністерства культури, на якій були представлені основні напрямки діяльності та пріоритетні проєкти на цей рік. У лютому ж відбулася бесіда з Уповноваженою з питань захисту державної мови Оленою Івановською, в рамках якої обговорювалися питання міжінституційної співпраці та перехід від формального дотримання мовної політики до реальних, системних змін у суспільстві.

У лютому також відбулася зустріч з генеральним директором міжнародної організації "Репортери без кордонів" Тібо Брюттеном, а також іншими представниками цієї організації. Крім того, 1 липня члени комітету провели переговори з Представником ОБСЄ з питань медійної свободи Яном Браату та співробітниками його офісу.

Члени комітету стали учасниками конференції "Resilient Culture. Cultural Resilience", яка була присвячена важливості культури, музейних установ і міжнародного співробітництва у збереженні історичної пам'яті та культурної стійкості України в умовах повномасштабної війни. Захід відбувся наприкінці березня в Києві.

Також у другій щорічній міжнародній конференції "Співпраця заради стійкості", яка зібрала 29 -- 30 березня у Львові понад 40 делегацій і 10 міністрів культури з різних країн Європи.

Представники комітету часто отримують запрошення на різноманітні медійні події в галузі. Наприклад, наприкінці червня у Києві Микита Потураєв і Євгенія Кравчук взяли участь у ХІ Форумі "Воєнні медіавиклики". Вони також долучилися до жвавої дискусії, де медійники, політики, експерти з медіа та фахівці з військових комунікацій обговорювали найгостріші проблеми та складні дилеми, які сьогодні постають перед журналістами.

У коментарі для "Детектора медіа" голова комітету Микита Потураєв, що представляє фракцію "Слуги народу", зазначив, що основними завданнями комітету в першій половині 2026 року залишаються розробка закону № 12253, який вирішено ухвалювати у співпраці з законом № 12111. Крім того, важливими аспектами роботи є реалізація Європейського акту про свободу медіа в контексті зобов'язань за дорожньою картою євроінтеграції, а також питання національної пам'яті.

-- Сподіваюся, ми восени винесемо відразу два закони (12111 і 12253), які остаточно виправлять / заповнять лакуни, які залишилися після прийняття законів про медіа і про рекламу, відповідно до європейської Директиви про аудіовізуальні сервіси. У нас там залишилися невеличкі борги. Щоб ці борги закрити, був уже напрацьований проєкт № 12111. Значно довший час зайняла робота над проєктом № 12253, тому що у нас виникли дискусії щодо лібералізації на рекламному ринку, які необхідні, тому що українські медіа потерпають від нестачі грошей. До кінця не компенсовані втрати, які рекламний ринок поніс із початку повномасштабного вторгнення. Тому українським медіа всіх рівнів треба дати можливість додаткових заробітків. Але тут уже питання, наскільки ми зможемо лібералізувати рекламу, яких бізнесів. Багато часу було витрачено і на визначення архітектури цих рішень. Ті чи ті варіанти, прорахунки, що та чи та модель дасть конкретно в грошах для медійного ринку. Але ми цю роботу теж нарешті завершуємо. І я сподіваюся, що цей тандем законів 12111 та 12253 піде на розгляд Верховної Ради у вересні.

Ще одним важливим напрямком є розробка Європейського акта про свободу медіа (European Media Freedom Act). Відповідно до наших зобов'язань у рамках дорожньої карти євроінтеграції, ми повинні інтегрувати його у наше законодавство до початку 2027 року. Це відбудеться зовсім скоро. Наразі працює п’ять робочих груп, які займаються різними аспектами EMFA. Процес координує голова профільного підкомітету Євгенія Кравчук. Ми слідуємо запланованому графіку і сподіваємося, що вже у вересні зможемо представити першу версію цього комплексного закону.

Зрозуміло, що найзручніше було б скористатися чатом GPT або іншим штучним інтелектом для перекладу, але такі важливі питання потребують серйознішого підходу. Для Європи це є прямою дією. Для держав-членів цей акт стане невід’ємною частиною їхнього законодавства. Ми, хоч і залишаємося країною-кандидаткою, також повинні здійснити подібні кроки. Необхідно ввести його в українське законодавство, і саме цим займається робоча група.

На мою думку, у нас є всі можливості дотриматися встановлених термінів і представити його в Верховній Раді до початку грудня, принаймні в рамках першого читання. Я також сподіваюся, що документ буде розглянутий і в другому читанні.

Ще одним важливим напрямком нашої діяльності стала політика національної пам'яті. Комітет, у співпраці з Офісом президента та урядом, активно залучався до створення законодавства про національну пам'ять, ініційованого Президентом України Володимиром Зеленським.

Це, безперечно, стало для нас великою честю і відповідальністю. Ми раді, що після багатьох років дискусій, які розпочалися ще за часів президента Кучми, нарешті був ухвалений закон про Національний пантеон. Таким чином, незабаром ми зможемо побачити і сам Національний пантеон.

Хотів би відзначити, що багато членів комітету беруть участь у міжвідомчих робочих групах, які включають істориків, експертів, представників політичних рухів поза парламентом, а також активістів громадянського суспільства. Вони займаються практичною реалізацією цього закону. Ця діяльність є для нас надзвичайно важливою і не повинна завершуватися лише прийняттям закону. Насправді, ухвалення закону стало лише початком нового етапу у розвитку політики національної пам'яті в Україні.

Якщо розглядати інші законодавчі ініціативи, які отримали підтримку комітету та були ухвалені Верховною Радою, варто зазначити постанову, що підкреслює важливість української мови в зміцненні державності України. Цей документ визначає українську мову як один із ключових елементів національної безпеки та державного суверенітету. Це питання має велике значення в умовах війни, яку веде Росія, намагаючись знищити не лише українську ідентичність, але й культуру та мову. Яскравим підтвердженням цього є їхня політика на тимчасово окупованих територіях, що включає знищення українських книг, закриття україномовних шкіл та інші подібні дії.

Ще один значущий закон, основною ініціаторкою якого виступила віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк, в розробці якого ми також брали участь, -- це закон, відомий як закон про національну хвилину мовчання. Спостерігаємо, що ця традиція вже стає невід'ємною частиною нашого сучасного життя.

Ще одним напрямом є просування важливих питань на міжнародній арені. Багато членів нашого комітету є активними парламентськими дипломатами, Микола Княжицький на польському треку, Євгенія Кравчук, Ірина Констанкевич і Павло Сушко працюють в ПАРЕ РЄ. Я очолюю делегацію в ОБСЄ. До речі, ми там працюємо разом із головою комітету зі свободи слова Ярославом Юрчишиним, що теж дуже допомагає просувати наші наративи й теми.

Ми підтримали ініціативу Верховної Ради, яка звернулася до міжнародних організацій з вимогою осудити політику Росії, що спрямована на систематичний культурний геноцид українського народу. Ще на початку року, у співпраці з товариством Рафаеля Лемкіна, ми розробили законопроєкт, що передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України, аби включити культурну складову до визначення геноциду. Таким чином, ми розширюємо трактування цього злочину, спираючись на ідеї, які автор концепції геноциду Рафаель Лемкін висловлював у 1947-48 роках, хоча, на жаль, ці формулювання не знайшли відображення в міжнародних документах.

Я мав нагоду представити цю концепцію на форумі, присвяченому підтримці української культури, який відбувся у березні у Львові завдяки Тетяні Бережній. Я щиро вдячний їй та всьому міністерству за цю можливість. Захід був надзвичайно представницьким — на ньому були присутні міністерства культури з усіх країн Європейського Союзу, а також делегація з Японії. Десять міністрів культури особисто взяли участь у форумі. Ми отримали значну підтримку, і колеги висловили готовність співпрацювати відповідно до українських ініціатив.

Якщо ми розширимо визначення злочину геноциду, включивши до нього культурний аспект, це може спонукати їх активно підтримувати ухвалення подібних рішень у своїх країнах. Це відкриє нам можливість переслідувати не лише російських військових злочинців у формі, а й усіх, хто має відношення до злочинів проти української культури, за значно серйозніші правопорушення. Таким чином, ми зможемо говорити не про окремі випадки, а про цілісні злочинні дії.

Цей аспект також відображає діяльність Тимчасової слідчої комісії, яка проводить розслідування злочинів Росії проти журналістів та медіа, утвореної за ініціативою Євгенії Кравчук. Піврічний звіт чітко демонструє, що Росія проводить системну політику, що має на меті не лише фізичне знищення представників медіа, але й підрив свободи слова та діяльності медіа в цілому. Це надзвичайно важливе питання. Ми активно пропагуємо ці ідеї на всіх міжнародних форумах. Наша команда продовжить працювати над аспектами, що зміцнюють нашу культурну ідентичність, допомагають захищати українську культуру і, в свою чергу, сприяють відновленню нашої культури після війни.

На думку Миколи Княжицького, голови підкомітету з культурної політики та члена комітету від фракції "Європейська солідарність", перші шість місяців цього року стали для комітету досить успішними у плані виконання його завдань.

Комітет швидко реагував на виклики, що виникають у сферах інформації, культури та захисту прав дітей. Ми налагодили системну взаємодію з відповідними міністерствами, і я б хотів висловити вдячність за конструктивну співпрацю з Міністерством культури та віцепрем'єркою Тетяною Бережною. Основними темами нашої роботи стали мовна політика, охорона культурної спадщини та протистояння російським дезінформаційним кампаніям, які активізуються не лише в Україні, а й у країнах Європейського Союзу. Пошкодження нашої культурної спадщини є складовою частиною російської агресії проти української ідентичності, і ми не маємо права ігнорувати цю проблему.

Окремим напрямом стала робота щодо документування воєнних злочинів Росії, зокрема злочинів проти журналістів. Ми розпочали сесію виїзним засіданням на Суспільному, а також спільно з ТСК провели виїзне засідання в Дніпрі, де побачили зруйновані редакції місцевих мовників.

Я радий, що мої колеги підтримали мої законодавчі пропозиції, спрямовані на введення кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору (№15192) та за прояви українофобії (№15186). У період, коли Росія веде агресивну війну проти українського народу, такі кроки є вкрай важливими для забезпечення нашої національної цілісності.

На жаль, ефективність роботи парламенту в даний момент помітно поступається результатам нашого комітету. Багато важливих законопроєктів, які ми ретельно підготували, не доходять до етапу голосування або постійно відкладаються. Серед них – ініційований мною законопроєкт №11115 "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація", який вже більше двох років залишається поза увагою парламенту. Крім того, є й інші законопроєкти, які стосуються удосконалення процедур управління у сфері культури та культурної спадщини (№14391), визначення рівня володіння українською мовою іноземними громадянами (№15261), а також зміни до закону про медіа (№12111) та багато інших.

Список ухвалених рішень, які пройшли через наш комітет, значно менший, ніж мав би бути. Парламент підтримав ініційований Президентом України закон "Про Український національний пантеон", а також законопроєкт №14144 про щоденну хвилину мовчання на вшанування загиблих військовослужбовців. Інші ж важливі законопроєкти так і не були розглянуті, хоча підтримані й опрацьовані комітетом.

Чому багато необхідних для галузі законопроєктів місяцями стоять у черзі й не потрапляють до зали? Як представник опозиційної сили я не маю впливу на погоджувальну раду чи Офіс Президента, які фактично формують порядок денний парламенту. Тривале очікування змін до закону про медіа шкодить галузі. Деякі законопроєкти, підготовлені спільно з урядом, після його відставки будуть вважатися відкликаними -- і роботу доведеться починати заново. Хотілося б бачити більш продуктивну роботу парламенту, особливо щодо ініціатив, які професійно підготовлені комітетами, підтримуються всіма фракціями та не викликають суперечок.

Щодо пріоритетів комітету на найближчі півроку, я продовжу зосереджуватися на питаннях мовної політики та охорони культурної спадщини. Ці сфери є надзвичайно важливими, адже вони стосуються нашої ідентичності, і тому компроміси тут недопустимі. На нас чекає новий етап бюджетного процесу, і критично важливо, щоб культура отримала необхідне фінансування. Проблема з низькими зарплатами працівників культури залишається актуальною, тому це питання має бути під парламентським контролем. Україна зобов'язалася внести зміни до медійного законодавства, які безпосередньо вплинуть на процеси євроінтеграції. Розробка та ухвалення цих змін повинні стати одним із центральних напрямків нашої діяльності.

Будемо працювати над утіленням норм важливого закону про Український національний пантеон. Пантеон має увічнити тих, хто творив українську державу, культуру, науку, хто боровся за свободу -- незалежно від політичних поглядів. Це право українського народу -- вшановувати своїх героїв. Ніхто не може диктувати нам, кого ми маємо пам'ятати. Водночас ми не можемо вшановувати людей, які вчиняли злочини проти людяності -- це очевидний і незаперечний принцип. Тому робота над формуванням списків має бути максимально відповідальною, відкритою та професійною. Ніяких списків зараз немає, і, на мою думку, найближчим часом їх не буде -- це важливо пояснювати нашим польським партнерам.

Загрозою для українсько-польських відносин є не ухвалення закону, а російські впливи та політичні сили, які свідомо намагаються нас розсварити. Ми повинні це розуміти й вести мудру, стратегічну зовнішню політику, спрямовану на деескалацію, співпрацю та взаємне визнання складних сторінок нашої спільної історії.

Фотоколаж: Микола Шиманський, зображення "Детектор медіа" та матеріали з веб-сайту комітету з гуманітарних і інформаційних питань.