Павел Казарин: У человечества был надежный ориентир, но, к сожалению, он угас: Дональд Трамп разрушил всё -- Блоги.

После завершения Второй мировой войны Соединенные Штаты превратились не только в экономическую державу. Они начали активно продвигать идеи глобальных ценностей. С образованием биполярного мира Вашингтон занял место столицы коллективного Запада.

Следующий текст представлен на оригинальном языке.

Падіння радянського блоку лише укріпило цей статус. Демократія та свобода вже не сприймались як один із можливих шляхів, а стали основною артерією. Світ нагадував величезний комікс-фестиваль, де держави наслідували тріумфатора і приймали його життєві принципи. Вашингтон став символом надії, і цей символ не мав конкурентів.

Гілберт Честертон зазначав, що Рим не став улюбленим через свою велич, а навпаки — його велич з'явилася завдяки любові людей до нього. Сполучені Штати приваблюють не лише завдяки джинсам чи кока-колі, а швидше завдяки "небесному образу" цих речей. Голлівуду було простіше, ніж будь-якому іншому кінематографічному центру, адже популяризувати міф про країну набагато легше, якщо у вас вже є гарантована аудиторія.

Світ усвідомлював, куди прямує Форрест Ґамп: він мчить до глобалізації, свободи та епохи першого афроамериканського президента. Люди розуміли, чому необхідно рятувати рядового Раяна: адже це пов’язано з ленд-лізом, планом Маршалла та Західним Берліном. Світ бачив значення ковбоїв: їхній спадок полягав у праві власності та встановленні верховенства закону.

Від кожного героя американської літератури, від кожного персонажа кінематографа можна було протягнути символічну нитку в сучасність, щоб потім оголосити цю лінію маршрутним листом до свободи. Герої "Титаніка" пливли до Америки Кеннеді та Рейгана. Індіана Джонс шукав артефакти минулого як представник світлого майбутнього. А Джон Макклейн приваблював не лише особистою харизмою, а й декораціями країни, яку він з разу в раз рятував на Різдво.

Символічний образ неможливий без фундаменту. І останні пів століття весь символічний капітал Сполучених Штатів спирався на американську ж реальність. У цій реальності були айфон і демократія, жувальна гумка та свобода слова, чизбургер і боротьба за права. Ми жили у світі, де лише 41 рік відділяв Барака Обаму від Мартіна Лютера Кінга, - і це дозволяло нам говорити про тріумф останнього. А отже - про тріумф Гарві Мілка та Ерін Брокович, Джанґо й Альдо Райна, Тоні Старка та Стіва Роджерса.

З будь-якої сторони американської історії простягається лінія, що веде до знайомого нам майбутнього, обіцяючи неминучий щасливий фінал. Кожен герой кіно став прообразом сучасності, і навіть у випадку невдачі вони все ж отримували перемогу в очах глядачів. Символічне значення Сполучених Штатів слугувало виправданням для всіх курйозів їхньої історії, надаючи кожному прихильнику рятівне "але". Але тепер США підтримують нужденних. Але сьогодні вони стоять на захисті слабких. Але зараз протистоять диктаторам.

Тепер усе це в минулому.

Дональд Трамп порушив не тільки усталені традиції публічної комунікації. Він змінив не лише принципи взаємин із союзниками та автократами. Крім того, він суттєво підірвав той символічний капітал, що країна накопичувала протягом багатьох років.

Дональд Трамп відібрав в американського образу всю його "моральну правоту". Ту, що ґрунтувалася на ролі та значенні Сполучених Штатів для решти світу. Ту моральну правоту, яка дозволяла співпереживати Скарлетт О'Гарі та Джону Рембо, Клінту Іствуду та Мартіну Ріггсу.

Знищуючи символічний капітал в ім'я економічних інтересів, Дональд Трамп знищує все одночасно. Американська мрія більше не відповідає етичним нормам. Джинси перестали бути символом демократичного дрес-коду. Сполучені Штати втратили свою рольову модель - "еталон для наслідування". І навіть якщо на наступних виборах нинішній президент залишить своє місце на користь суперника, пам'ять про те, що 77 мільйонів американців підтримали курс Дональда Трампа, залишиться назавжди.

У світі існував чудовий маяк. На жаль, його світло згасло.