Пекло в Покровську: фронт розколюється, дрони полюють на всіх.

Поки на Заході думають щодо зброї, на сході України тривають важкі бої. Найгарячіше в Покровську. Зараз росіяни зосередили на ньому максимальні зусилля, аби зімкнути кліщі навколо агломерації міст, які є найбільшими на південному сході Донеччини. Ворог активно застосовує там тактику випаленої землі, рівняючи все навкруги КАБами та артилерією.

Утім, найбільшою проблемою наших оборонців зараз стала порушена росіянами логістика. Всі шляхи в бік Покровська і Мирнограда вже під повним контролем ворожих ударних дронів. Попри це нашій знімальній групі вдалося потрапити до Покровська. Протягом сюжету підтримайте наш збір на дрони для 32-ї бригади, яка боронить місто у вогні.

Ось як виглядає траса Добропілля-Краматорськ сьогодні. Лише місяць тому цей шлях був основним маршрутом для логістики в регіоні Донеччини. Тепер комунікація знаходиться під загрозою з боку російських ударних безпілотників. Всі села, розташовані вздовж дороги й у зоні дії ворожих дронів, поступово перетворюються на спустошені місця. Найбільше від атак безпілотників страждають Андріївка та Новотроїцьке.

Олег, житель с. Андріївка:

Всі бояться виїжджати... "Укрпошта" щось остерігається, але все ж приїжджає раз на тиждень. Інтернет-провайдери також виявляють побоювання, енергетики не менш обережні. Ми самі покривали витрати, адже залишалися без електрики. Все зробили власними силами: знайшли кабель, залізли, виконали роботу. Військові наші та місцеві мисливці допомогли, вони ввімкнули РЕБ і охороняли нас, поки ми натягували лінію.

Чим ближче до Покровська, тим більше видно наслідків руйнувань та спалених автомобілів. Хоча лінія фронту від траси Добропілля-Краматорськ знаходиться більш ніж за 20 кілометрів, що за стандартами військової теорії вважається досить глибоким тилом.

Уже в цей час в аграріїв з Покровського району мав початись збір врожаю, принаймні пшениці, але його не буде. Не буде через те, що вся техніка, яка заїжджає тут, на ці поля вздовж траси Краматорськ-Добропілля, росіянами нищиться. Ц рештки російської "Молнії", вона вибухнула неподалік траси Добропілля-Краматорськ.

Тактику знищувати логістику у ближніх тилах росіяни відточили ще на Курщині, тепер активно застосовують на Донеччині. Саме завдяки їй ворогу вдається просуватись і створювати загрозу оточення навколо агломерації Покровськ-Мирноград. І з кожним днем горловина мішка, в якому розташовані ці два міста, стає вужчою.

Військові 32-ї Сталевої бригади готуються до виїзду в Покровськ, щоб доставити провізію та боєприпаси для його захисників. Ураховуючи ситуацію, це надзвичайно небезпечна, якщо не безглузда, місія - шлях патрулюють російські безпілотники. Але у бійців немає іншого вибору: без своєчасних постачань оборона міста стане неможливою.

Цього разу команді вдалося проникнути і вийти з зони безпеки непоміченими. Проте будь-який транспортний засіб, який з'являється на шосе або в місті, негайно стає мішенню для ворожих безпілотників. Лінія фронту простягається на багато кілометрів уздовж головної дороги, і для російських дронів тут не існує жодних перешкод.

Цю ділянку шляху наші військові охрестили дорогою смерті, і не без підстав. Вона з'єднує Покровськ з Добропіллям і розташована прямо за моєю спиною. Зараз по ній майже нікого не зустрінеш, адже росіяни вже встановили повний контроль над цією територією за допомогою FPV-дронів.

Дрони б'ють навіть по цивільних автомобілях, які намагаються вирватись з охопленого вогнем Покровська. Через великий ризик поліція евакуацію тут уже не проводить.

Таким чином, Дмитро намагається збити черговий російський безпілотник, що з'явився в повітрі над дорогою. Однак, використання автоматичної зброї в таких умовах є вкрай непростим завданням. У Покровську йому залишається покладатися лише на свій слух та швидкість реакції.

Дмитро, солдат 32-ї Сталевої окремої механізованої бригади:

Просто тьма-тьмуща, от тут особливо вони баражують. Постійно.

Протягом останніх кількох тижнів до дронів додалися також ворожі диверсійно-розвідувальні групи. Російським передовим підрозділам вдалося проникнути в міську забудову Покровська. Частину з них вдалося знищити, але точна кількість ворогів, які залишилися в місті, залишається нез’ясованою. Цей чоловік обшукував зруйновані квартири, чим привернув увагу Дмитра. Як з’ясувалося, він місцевий житель і просто намагався знайти їжу, оскільки гуманітарну допомогу до міста більше ніхто не намагається доставити.

Дмитро вважає, що можливо, невеликі групи росіян, які вижили, могли інтегруватися в місцеву громаду. У Покровську все ще проживає кілька тисяч людей.

Дмитро, солдат 32-ї Сталевої окремої механізованої бригади:

Вони досить винахідливі, як і ми, намагаються знайти різні шляхи, щоб пройти повз нас непоміченими. Так, вони можуть переодягнутися і з'явитися в образі цивільних. Ми ж, у свою чергу, намагаємося не створювати тиску на цивільних, обмежуючись лише перевіркою документів, і робимо це максимально ввічливо.

Російські війська здійснюють постійні бомбові атаки на Покровськ. Щоденно на місто скидається від 20 до 30 керованих авіаційних бомб, не рахуючи ударів з дронів та артилерії.

Підрозділ, яким командує Віталій, боронить передмістя Покровська і не дає росіянам змоги прорвати нашу оборону. Але ситуація, каже військовий, вкрай напружена. З кожним днем ворог нарощує зусилля для оточення всієї агломерації. Для окупантів Покровськ вкрай важлива політична мета.

Віталій, солдат 32-ї Сталевої ОМБР:

Розові мрії в них там появились. Звіру вони розказали, що взяли чи зайшли в Покровськ. Вони зараз будуть активно це розвивати і активно кидати туди багато ресурсів, тому що Покровськ - велике місто. Тому, я думаю, що вони багато ресурсів сюди закинуть.

Для забезпечення якісної та, що найголовніше, результативної оборони міста, нашим захисникам бракує як особового складу, так і, в першу чергу, безпілотників. Без цих технологій у сучасних бойових умовах перемога стає неможливою.