Перші ліфти та парове опалення в столиці: де розташований цей будинок у Києві та які в ньому цікаві деталі (фотографії)

Це не лише шедевр архітектури у стилі неоренесансу, а й яскравий приклад того, як впливові родини формували сучасний образ Києва.

Неподалік від Червоного корпусу Національного університету імені Тараса Шевченка, стоїть дивовижний особняк. Це біло-блакитна будівля з напівкруглою ротондою, що колись належала Олександру Терещенку.

Ця споруда є не лише архітектурною цінністю, але й яскравим символом великої родини, без якої сучасний Київ навряд чи набув би тих рис, які ми бачимо сьогодні. Видання "Телеграф" детальніше розкриє цю тему.

Олександр Терещенко є представником відомої династії цукрових магнатів, які зробили значний внесок у розвиток української культури та економіки. Його маєток, збудований наприкінці XIX століття, славився розкішним оформленням, сучасними на ті часи системами опалення, унікальними картинами та скульптурами, а також золотими елементами інтер'єру. Терещенки не лише насолоджувалися розкошами -- вони також щедро фінансували мистецтво та освіту, вважаючи це своїм моральним обов'язком перед суспільством.

Будинок на Скоропадського, 7 виконаний в стилі неоренесансу з елементами необароко. Характерними є півциркульні віконні прорізи, рустування фасадів, ордерна система. Пишний антаблемент із ліпленням у фризі, люкарна на даху та розкріповка карниза додають будівлі вишуканості. Асиметрична композиція акцентує на наріжжі будинку.

Головний вхід, розташований з боку вулиці Скоропадського, оздоблений розірваним фронтоном над арковим порталом, який обрамлений доричними колонами та пілястрами з композитними капітелями. Східний фасад виділяється ризалітом, що містить балкон та вхід.

У цьому будинку налічувалося 33 кімнати, які включали як офісні приміщення, так і житлові апартаменти. Цей особняк став одним з перших у Києві, що отримав електричне освітлення та парове опалення. Однією з його незвичайних інженерних характеристик були два ліфти, спеціально створені для транспортування продуктів з підвалу на кухню — це було справжнім нововведенням для кінця XIX століття.

Інтер'єри того часу вражали багатством деталей: різьблені дерев'яні стелі, китайські вази XVIII століття, старовинні меблі та унікальні декоративні елементи, що збереглися до наших днів. Особливо варто відзначити "золоту залу" з позолоченою ліпниною та "зелену залу", яка, за припущеннями, слугувала будуаром для дружини Олександра.

Перша половина XX століття стала справжнім викликом для родини Терещенків і їхнього маєтку. Під час революційних подій у будинок увірвалися озброєні люди, які нищили цінності та твори мистецтва, що були зібрані родиною. Проте, попри руйнування, більшість скарбів вдалося врятувати та передати до музеїв Києва.

Згодом ця будівля отримала нове призначення: в її стінах розташувалися медичні установи, а з 1969 року вона перетворилася на Національну медичну бібліотеку. Це сприяло збереженню будівлі в excellent стані та зробило її доступною для відвідувачів. З часів СРСР хол особняка слугує місцем для проведення художніх виставок. Однією з перших стала експозиція робіт видатного українського художника Івана Марчука.

Ознайомившись з випробуваннями, які пережив маєток Терещенка, кожен, хто проходить поруч з цією будівлею, може відчути атмосферу минулих епох. Це не просто архітектурна споруда, а жива частина історії Києва, що розповідає свої власні історії.

Раніше "Телеграф" розповідав, де знаходиться "будинок з вежками" і чим він особливий. Він є одним із найвиразніших прикладів неоготичного стилю в архітектурі Києва.