Перший дипломат Сполучених Штатів в Україні поділився маловідомими фактами про події серпня 1991 року.

В історії української незалежності є особа, яка несправедливо залишалася в тіні медіа. Про нього не проводили інтерв’ю, а його сторінка у Вікіпедії практично порожня. І, між іншим, це перший американський дипломат, який працював в Україні, був свідком проголошення Незалежності та відкрив американське посольство в Києві!

Наш спеціальний кореспондент Дмитро Анопченко виявив у США свідка численних історичних подій, який був свідком без перебільшення найзначніших моментів для України.

Київ, початок дев’яностих. Люди в чергах, брак товарів, купони на продукти. Проте водночас відчувається, що назрівають якісь зміни "в атмосфері".

Молодий американський дипломат, Джон Гундерсен, отримує сюди призначення. І різниця після роботи у росії - разюча.

Джон Гундерсен, представник дипломатичної служби США:

Після того, як я прожив у Москві, де працював на посаді молодшого співробітника під пильним наглядом КДБ, і зустрічі в Міністерстві закордонних справ були майже неможливими, перебування в Києві стало справжнім святом.

У Джона всього чотири підлеглі, і вони виконують свої обов'язки в звичайній київській квартирі.

Отже, на початку ми всі разом мешкали в типовій, дуже крихітній радянській квартирі на лівому березі. Наше життя було таким, як у багатьох українців тієї епохи – піднімалися по сходах, заповнених сміттям...

Джон пригадує, що в той момент він більше був спостерігачем, адже спілкувався з простими українцями, обговорював питання з політиками й намагався зрозуміти загальні настрої...

Так, моя робота тоді - лише спостерігати. Бо ми ж формально не могли вести переговори з Україною, що була частиною Радянського Союзу. То ж мав просто повідомляти у Вашингтон про те, що відбувається у вас тут, в Україні.

Це був період, коли ні в Державному департаменті, ні в Білому домі не мали великих сподівань на те, що Україна зможе стати незалежною. Як у Вашингтоні, так і в посольстві США в Москві переважала налаштованість на партнерство з Горбачовим, а розпад Радянського Союзу сприймався як серйозна загроза.

Я поступово усвідомив: якщо прагнете демократії, то не можете залишатися частиною Союзу. І зрозумів, що ця нація має право на свою незалежність!

Джон мав нагоду зустріти президента Буша в Києві. Він провів багато годин у бесідах з лідерами Руху та Леонідом Кравчуком. Це була перша відверта розмова з американським дипломатом, де вони спілкувалися, як старі друзі, сподіваючись на підтримку Сполучених Штатів у прагненні України самостійно визначати своє майбутнє. День проголошення незалежності Гундерсен пам’ятає досі, з найбільшими подробицями, навіть через роки.

Джон Гундерсен, представник дипломатичної служби США:

Я опинився в парламенті і вперше в житті усвідомив, що стаю свідком чогось, що залишить слід в історії. У залі все ще височіла статуя Леніна, і мене охопило відчуття: назад дороги немає, все назавжди трансформується!

Про проголошення Незалежності Джон мав терміново доповісти у Вашингтон! Але для цього треба було їхати до москви!

Джон Гундерсен, представник дипломатичної служби США:

Не було ще системи захищеного звʼязку, тож я мав схопити нічний потяг із Києва до москви, щоб написати "каблограмму" - зашифроване повідомлення. Памʼятаю, у посольстві стояв такий боксик із білими дротами. І у своїй доповіді я тоді навіть не міг написати, що підтримую незалежність - я ж не дурний. Але написав: переважна кількість українців підтримують ідею незалежності.

Багатьом вашингтонським чиновникам, налаштованим на Москву (включно з тодішнім Держсекретарем), було важко це сприйняти! Проте їм довелося змиритися з новими умовами. У новоствореній державі також повинно було відкритись Посольство США. Джон став його керівником, зайняв посаду в.о. посла - тимчасового повіреного. Він отримав у розпорядження приміщення колишнього райкому партії для розміщення Амбасади.

Джон Гундерсен, представник дипломатичної служби США:

Величезна споруда, принаймні, так ми її сприймали. Насправді, це була подарована нам будівля. І я вигукнув: "Беріть!" Вашингтонська бюрократія затримала наш переїзд на близько сім-вісім місяців, але врешті-решт ми відкрили посольство. Це було досить незвично: входиш у свій кабінет і бачиш великий бюст Леніна позаду.

Наступним кроком стало рішення про передачу ядерної зброї, яка перебувала в Україні. І тепер, коли лунає чимало критики з приводу цього рішення, Джон, як свідок тих часів, є найкращою людиною, яка може дати зрозуміти ситуацію. Він зазначає, що тоді це вважалося єдиним можливим виходом, зокрема через наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.

Джон Гундерсен, представник дипломатичної служби США:

Ви ж маєте враховувати настрої того часу. Чорнобиль був лише чотири роки тому. І це вплинуло на всіх, усі прагнули безʼядерної держави.

Другий аспект полягає в тому, що це ускладнило б процес отримання міжнародного визнання Незалежності.

Джон Гундерсен, представник дипломатичної служби США:

Я не пам'ятаю особливих заперечень, бо найважливіше було отримати визнання суверенітету України.

Отже, третім і найважливішим є те, що Україна насправді володіла ракетами, але їх контроль залишався в руках Москви. Вона ніколи не погодилася б на те, щоб Київ мав можливість управляти цією зброєю.

Джон Гундерсен, представник дипломатичної служби США:

Я чув це неодноразово і переконаний у його правдивості. Росіяни прагнули зберегти контроль, тому для будь-якого запуску їм був необхідний дозвіл з Москви.

Джон у дипломатії все життя, але українська місія для нього назавжди все змінила. Він і сину імʼя дав відповідне.

Джон Гундерсен, представник дипломатичної служби США:

Ви знаєте, я вирішив назвати його Тарасом на честь Шевченка.

На фасаді його житла протягом усіх цих років майорить український прапор, як символ підтримки. І коли в неофіційних бесідах (думка дипломатів такого рівня має вагу навіть після їх виходу на пенсію) торкалася теми України, посол Гундерсон уже тоді, в дев’яностих, визначився зі своїм вибором.

Джон Гундерсен, представник дипломатичної служби США:

Я на стороні України і вірю у вашу перемогу — і це безперечно.

Історія має властивість повторюватися. У дев'яності роки у Вашингтоні панував страх перед незалежністю, оскільки існувала думка, що розпад Радянського Союзу може призвести до втрати контролю над ядерною зброєю. Сьогодні в Білому домі ситуація дещо схожа: багато хто все ще турбується про можливу поразку Росії з тих самих причин. Страх втрати контролю над ядерним арсеналом знову стає актуальним.

Джон Гундерсен, представник дипломатичної служби США:

Коли відбувався розпад Радянського Союзу, багато людей з тривогою висловлювали думки на кшталт: "Це призведе до величезних проблем". Але насправді нічого катастрофічного не сталося. Сьогодні, на мою думку, люди знову надмірно хвилюються через дії та загрози з боку Росії. Вони турбуються, як росіяни відреагують на вступ України до НАТО або на надання гарантій безпеки... Але насправді це їх не має турбувати! Україна повинна приймати свої рішення самостійно!

Ну, а сьогоднішній День незалежності Посол Джон Гундерсон вважає і своїм святом. І відзначить його обовʼязково. Бо не просто був свідком тих подій, а зробив і свій, особистий внесок.

Джон Гундерсен, представник дипломатичної служби США: