Перший "Оскар" та рекорд Яремчука: 10 найзначніших культурних здобутків України у 2024 році
У нашій добірці -- найяскравіші моменти року, які увійдуть в історію
Кінець року наближається, і підсумувати культурні здобутки виявилося непростим завданням. Незважаючи на війну та спроби агресора захопити не лише нашу землю, а й культурну спадщину, українська культура продовжує еволюціонувати та вражати світ своїми досягненнями.
Документалісти перетворили складні свідчення на всесвітньо визнані фільми, музиканти створили хіти, натхнені болем, а розробники відеоігор інтегрували зону відчуження у глобальну масову культуру.
"Телеграф" запрошує вас пригадати 10 найзначніших культурних та культурно-соціальних подій, що вразили й надихнули у 2024 році.
11 березня 2024 року увійшло в історію українського кінематографа: документальна стрічка "20 днів у Маріуполі" режисера Мстислава Чернова здобула "Оскар" у категорії "Найкращий документальний фільм". Це перша нагорода Американської кіноакадемії, яку отримала Україна, і справжній прорив на світовій кіноарені.
Фільм отримав низку нагород на українській кінопремії "Золота дзиґа", фестивалі "Санденс", британській премії BAFTA, а також приніс Чернову премію Гільдії режисерів США за його видатні досягнення. Команда стала останніми репортерами, які зафіксували трагедію на початку облоги міста, за що їх відзначили Пулітцерівською премією та Шевченківською премією.
— Це велика честь для мене. Проте, можливо, я стану першим режисером на цій сцені, який зізнається: я не мав наміру створювати цей фільм. Було б чудово, якби я міг обміняти цю нагороду на те, щоб Росія ніколи не нападала на Україну... Але разом ми можемо зробити все, щоб правда здобула перемогу, а пам’ять про людей з Маріуполя та всіх, хто віддав своє життя у цій війні, залишалася вічною, — підкреслив Чернов, отримуючи нагороду.
Фільм розповідає про перші тижні повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, коли Маріуполь став епіцентром одного з найстрашніших воєнних злочинів сучасності.
Фільм зберігає свою значущість не лише на екрані, але й у реальному житті. У цьому році "20 днів у Маріуполі" зайняв дев'яте місце серед найпопулярніших запитів у Google серед українців, ставши беззаперечним лідером у категорії "Фільми".
8 серпня на широкий екран вийшов документальний фільм "Яремчук. Неповторний світ краси" — зворушлива історія про життя і творчість Назарія Яремчука, першої поп-зірки незалежної України.
Цей фільм став найуспішнішою документальною стрічкою в історії України, випередивши "20 днів у Маріуполі". Його касові збори досягли 15,3 мільйона гривень, а кількість проданих квитків наблизилася до 100 тисяч. Протягом 11 тижнів прокату картина демонструвалася в 96 кінотеатрах у 109 населених пунктах України, а також радувала глядачів на міжнародних екранах.
Покази стрічки "Яремчук: Незрівнянний світ краси" пройшли у восьми містах Сполучених Штатів.
Ідея фільму була запропонована та реалізована дочкою Назарія — Марією Яремчук. Вона також підготувала музичний альбом з каверами на найвідоміші пісні батька, що отримав назву RE:Yaremchuk. Альбом містить 11 треків, виконаних популярними українськими виконавцями, такими як Jamala, O.Torvald, Pianoбой, Dantes, Tember Blanche та багатьма іншими.
Стрічка була знята компанією Knife! Films під управлінням продюсера Максима Сердюка і режисера Артема Григоряна. За словами авторів, у фільмі представлена не лише біографія Назарія Яремчука, а й відображено процес змін і дорослішання країни.
Один із найцікавіших аспектів -- використання голосу, схожого на голос самого Яремчука. Оскільки в архівах збереглося небагато його інтерв'ю, команда за допомогою штучного інтелекту та актора дубляжу відтворила звучання голосу Назарія.
Розробка фільму тривала близько трьох років і була зупинена у зв'язку з повномасштабним вторгненням, що призвело до затримки прем'єри.
11 січня 2024 року українська музична сцена отримала справжній хіт -- пісню Teresa & Maria, яка стала найпопулярнішою композицією року. Лише на платформі Spotify трек зібрав рекордні 46 мільйонів прослуховувань.
У національному відборі на "Євробачення 2024" трек здобув понад 723 тисячі голосів, що на 600 тисяч перевищує результат пісні, яка фінішувала другою.
На самому конкурсі, який цього року відбувався у шведському Мальме, Alyona Alyona та Jerry Heil виконали Teresa & Maria блискуче. Тож пісня вийшла до фіналу і посіла почесне третє місце, набравши 453 бали. Це стало черговим підтвердженням успіху України на "Євробаченні".
Національний відбір став однією з найгарячіших тем року за версією Muzvar Awards, привернувши увагу як українських, так і міжнародних любителів музики.
2024 рік виявився важливим етапом у кар'єрі Джамали, адже вона була удостоєна Шевченківської премії за свій альбом QIRIM. Цей музичний твір став справжнім шедевром, в якому вдало переплелися традиції кримськотатарського фольклору. До складу альбому увійшли 15 народних композицій, зібраних з різних куточків Криму, які отримали нове звучання завдяки оригінальним оркестровим аранжуванням.
А кліп на містичну старовинну пісню Arafat Dağindan отримав нагороду "Кліп року" за версією Megogo Music Awards. Відео стало найдовшим кліпом в історії української музики, тривалістю 6 хвилин 28 секунд.
-- Це неймовірна подія для української музики. Пісня кримськотатарською мовою, без жодного штучного інструменту, зуміла конкурувати з абсолютними поп-хітами. Це перемога, яка показує силу й унікальність нашої культури, -- прокоментувала цей успіх Джамала.
Альбом QIRIM отримав визнання на міжнародній арені: він зайняв 6-ту позицію у рейтингу World Music Charts Europe, а Джамала стала першою українською співачкою, яка очолила плейлист Spotify Equal.
20 листопада 2024 року відбувся бажаний реліз комп'ютерної гри "S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля", розробленої українською студією GSC Game World.
Це перша гра в серії, випущена на консолях, і одна з найочікуваніших за версією PC Gaming Show 2024. Вона очолила топи продажів Steam ще до релізу. А в Росії, де шутер також активно завантажували, його купівлю могли прирівнювати до державної зради.
У всесвіті Чорнобильської зони, представленому в S.T.A.L.K.E.R. 2, гравці отримали не лише захоплюючий сюжет, але й вражаючу графіку. Жодна з існуючих відеокарт не здатна відобразити всі графічні налаштування цієї віртуальної реальності на найвищому рівні.
Ця гра стала поштовхом для нового сплеску інтересу до української інді-музики, і, безумовно, не лише в Україні. Зарубіжні гравці відкрили для себе сучасну українську музичну сцену. Розробники залучили понад 400 треків вітчизняних виконавців. Завдяки цьому, у чарти знову повернулися хіти SadSvit і композиція "Хризантеми" Анастимози, яку багато хто почув вперше в трейлері.
Незабаром шанувальники гри отримають можливість придбати артбук, натхненний її всесвітом, який випускає видавництво "Мальопус". Цей видання обіцяє стати незамінним помічником для всіх, хто хоче глибше зануритися у світ Зони, адже воно детально висвітлює аномалії, артефакти, істот, зброю та інші важливі елементи гри.
12 жовтня гурт "Океан Ельзи" відсвяткував своє 30-річчя. П'ять концертів у Палаці спорту, два повноцінних альбоми українською та англійською мовами, а також тур США -- це лише частина того, чим "Океан Ельзи" відзначив свій ювілей на українській сцені.
Альбом "Той день" виявився справжнім скарбом для шанувальників, адже знову переніс їх у часи ностальгії за класичним "ОЕ".
Попри перевірки ТЦК та повітряні тривоги, за п'ять концертів гурту вдалося зібрати 10,5 мільйонів гривень, які були передані на потреби ЗСУ.
16 листопада Українському Радіо виповнилося століття. Його діяльність стартувала в Харкові в 1924 році, і воно стало однією з перших радіостанцій на європейському континенті. У 1920-х роках радіо активно завоювало популярність у багатьох країнах, зокрема в Англії, Чехії, Італії, Франції та Німеччині.
До святкування ювілею на українських платформах з'явилася низка програм, які дозволяють поринути в історію завдяки архівним записам та музичним творам.
Серед них: радіоподорож через епохи з голосами знакових письменників 20-го та 21-го століть (ексклюзивні записи Івана Багряного, Василя Симоненка, Ліни Костенко тощо), музичні записи "Художнього фонду Українського Радіо", документальний фільм.
А національний банк України увів в обіг пам'ятну монету "100 років із часу заснування Українського Радіо" номіналом 5 гривень.
6 грудня 2024 року ЮНЕСКО офіційно додало українську "Програму з охорони кобзарсько-лірницької традиції" до списку найбільш значущих практик збереження нематеріальної культурної спадщини.
Кобзарсько-лірницька традиція охоплює не лише виготовлення кобз, лір та бандур, але й мандрівне виконання пісень -- дум, які співаються в стилі речитативу. Ця традиція стала важливим елементом збереження культурної пам'яті та ідентичності, адже кобзарі передавали свої твори усно.
З початку цього року в Україні активно триває процес збереження кобзарської спадщини: було здійснено записи 13 кобзарів, зібрано понад сто їхніх творів, знято шість документальних фільмів, підготовлено три тематичні лекції та запущено портал "ДУМА" для популяризації знань.
Згідно з даними Мінкульту, під час повномасштабного російського вторгнення шестеро братчиків кобзарських цехів стали на захист України.
Цього року Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" та Одеський літературний музей отримали статус об'єктів, включених до Міжнародного списку культурних цінностей, що користуються особливим захистом.
Український інститут книги оприлюднив результати дослідження "Зміцнення позиції української книги", які демонструють помітний прорив: популярність українських книжок у 2024 році зросла на 20% порівняно з минулим роком.
Зокрема, українська мова стає дедалі більш зручною для читачів: близько 50% респондентів вказали, що віддають їй перевагу. Українці також активно сприяють розвитку книгарень та видавництв, які, у відповідь, підвищують свої прибутки.
Понад 50% молоді в Україні займаються читанням книг щодня або кілька разів на тиждень. Для багатьох з них література стала не лише джерелом інформації, але й способом розслабитися, відійти від повсякденних турбот і здобути нові враження. Крім того, читання все частіше сприяє зміцненню національної свідомості та мовної ідентичності.
У суботу, 8 червня, на київському аукціоні Goldens встановили рекорд у світі сучасного українського мистецтва. Пейзаж Івана Марчука "Зійшов місяць на Дніпром" пішов з молотка за $250 тисяч. Загальна сума, з урахуванням комісії та авторського збору, сягнула $300 тисяч.
Ця картина, виконана в 1980 році та має розміри 70 на 100 сантиметрів, відтворює загадковий нічний пейзаж українського села. Полотно протягом тривалого часу перебувало в приватній колекції, а його попередні оцінки коливалися в межах $150-200 тисяч. Після проведення аукціону новим володарем твору став ще один колекціонер.
Ця угода встановила нові рекорди не лише для творчості Марчука, а й для всього сучасного українського мистецтва. Наприклад, у 2022 році його картина "Сад спокуси" була продана на благодійному аукціоні Art Can Help за 120 тисяч доларів, причому частина виручених коштів була перерахована фонду "Повернись живим" на підтримку Збройних Сил України.
Українське мистецтво викликає все більший інтерес як на внутрішніх, так і на міжнародних аукціонах. Ці рекорди свідчать про його неповторну цінність та значення в культурному контексті.