Писанкарство — це духовний міст, що пов'язує Україну з Європою, його історія налічує тисячі років.

Україна, що знаходиться на перетині Східної та Західної Європи, володіє надзвичайно багатою історією та культурною спадщиною, які свідчать про її європейську сутність.

Протягом своєї історії територія сучасної України була місцем проживання численних народів і культур, починаючи з трипільської цивілізації і до скіфських племен, а також у часи давньоруської епохи та Козаччини. Це призвело до формування багатої культурної спадщини, яку необхідно берегти і захищати. Важливо усвідомлювати, що Україна вже давно є невід'ємною частиною Європи, незважаючи на численні спроби ворога спотворити нашу унікальну культуру та переписати нашу історію.

Писанка як доказ культурної єдності України та Європи

Українське писанкарство є яскравим свідченням культурної спадщини, завдяки якому ми можемо вивчати єдиний культурний код Східної Європи, що виражається навіть у візерунках на шкаралупі яєць.

Якщо розглядати культурну карту Європи, то історично Україна -- один із центрів писанкарства, що охоплює Карпати, Польське Підкарпаття, Схід Литви та Захід України. Цей "етнічний пояс" має спільні риси. Наприклад, ритуальне створення писанок з молитвою на світанку та натщесерце. Писанка виконує функцію оберега -- яйце дарували на весілля, при народженні, залишали на могилах предків. Спільною рисою є віра у циклічність життя, де яйце -- символ Всесвіту, що оновлюється щовесни.

Офіс підтримки відновлення при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій провів дослідження, присвячене технікам, символіці та семантиці писанок у країнах Центрально-Східної Європи. Мета цього дослідження — розкрити, чому українська писанка вважається важливою складовою європейської культурної спадщини.

Україна є невід'ємною складовою європейського культурного простору. Її традиції не є другорядними, а органічно вписуються в загальний контекст, маючи історичні паралелі та смислові зв'язки з широкою культурною територією, що включає Балтійські країни, Карпати та Центральну Європу.

Розповідаємо детальніше про спільні риси українських та європейських писанок:

Символіка писанок – це не просто мистецьке вираження, а своєрідна мова давніх знаків, що існує в різних культурах. В Україні, Литві, Румунії та Польщі можна спостерігати подібні образи. Зірка-сонце постає як символ космосу та божественного, безкінечник уособлює вічність і потік часу. Птиці, зерно та дерева виступають як символи родючості, нових початків та предкової спадщини.

Археологічні відкриття, що походять з періодів Київської Русі, Галицького князівства, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Австро-Угорщини, підтверджують наявність спільних традицій воскового розпису. Також виявлено схожість у календарних весняних обрядах, зокрема святкуванні Великодня, як в Європі, так і на українських землях.

В Україні, Литві, Польщі, Словаччині писанка виконує оберегову функцію, передається від матері до доньки, використовується у весільному, поховальному, весняному обрядах. Це означає, що ми маємо справу не з декоративною практикою, а з феноменом живої культурної спадщини, до якої Україна належить повноправно.

Україна є частиною Європи не лише в географічному сенсі, але й у плані цінностей та світогляду.

Писанка є священним об'єктом, що символізує глибокі цінності: повагу до життя, збереження спадщини предків та відповідальність перед природним світом. Ці цінності співзвучні європейським. Завдяки писанці Україна виражає ті ж ідеї, що й інші європейські нації, але робить це в унікальному, неповторному візуальному стилі.

Писанкарство — це не просто традиційне мистецтво, що уособлює родючість і відновлення, а й важлива складова культурного простору України, яка відображає європейську ідентичність. Це глибокий духовний зв'язок між Україною та Європою, що має тисячолітню історію. Якщо вважати писанку своєрідним культурним кодом, то її трактування підтверджує: ми є частиною Європи, адже разом творили її історію.

Вражає, наскільки багатогранними є техніки писанкарства та мотиви розпису в Україні. Різні регіони, такі як Гуцульщина, Покуття, Лемківщина, Буковина, Закарпаття, Полтавщина, Слобожанщина, Поділля, Полісся, Наддніпрянщина та Таврія, зберігають унікальні традиції, кольори та символіку, які передаються з покоління в покоління. Проте, незважаючи на цю різноманітність, існує спільний культурний контекст: українські писанки відображають традиції багатьох європейських народів. Саме в цьому полягає особливість народного мистецтва — в його різноманітті, яке водночас об'єднує, оскільки має спільну основу та коріння. Цю думку висловила Генеральна директорка Національного музею народної архітектури та побуту України Оксана Повякель.

Подання писанки на реєстрацію в ЮНЕСКО.

Збереження культурної спадщини охоплює не тільки її популяризацію, але й забезпечення міжнародного захисту. У грудні 2024 року, під час 19-ї сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО, що відбулася в столиці Парагваю, до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства був внесений перший спільний елемент України та Естонії – "Писанка: українська традиція та мистецтво декорування яєць".

Початок роботи над цією номінацією був покладений у 2017 році. Вона включає три основні складові: "Українська писанка: традиції та мистецтво", "Гуцульська писанка: традиційні практики" та "Оздоблення великодніх яєць в українських традиціях".

"Цей досягнення є результатом нашої колективної роботи, що підкреслює міцність нашої спільноти. Ми заявляємо всьому світові: жива спадщина об'єднує нас, надає відчуття належності і відображає нашу ідентичність," – зазначив Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.

Українці усім серцем люблять Великдень. Це свято, яке об'єднує сім'ї, щоб святкувати разом з близькими. Це час для обміну теплом та турботою. Великдень символізує перемогу життя над смертю, світла над темрявою, що дуже актуально у часи, коли ми щодня наближаємо Перемогу та як ніколи потребуємо віри.

Отже, роль писанкарства перевищує лише естетичний аспект. Під час розфарбування писанок ми формуємо символи, що уособлюють захист і благополуччя, надаючи кожному яйцю глибокий зміст та духовну значущість. Це ті цінності, які визначають нас як європейську націю на ментальному та культурному рівнях.