Після хвилі громадського протесту у Львові планують відновити меморіальну таблицю на честь радянської кінорежисерки.

У Львові після суспільного обурення встановлять нову пам'ятну таблицю радянській кінорежисерці Ларисі Шепітько. На оновленій дошці не буде згадок про СРСР, водночас буде підкреслено українську ідентичність акторки та її зв'язок із містом. Про це повідомляє Львівський портал.

Як повідомив Андрій Москаленко, перший заступник міського голови, Львівська міська рада не надала належного пояснення щодо даної таблиці, що призвело до численних суперечок.

"Побачив багато інформації щодо таблиці, присвяченої Ларисі Шепітько. Хочу подякувати всім, хто підняв це питання. На жаль, рішення щодо цієї таблиці ми неналежно прокомунікували, через що виникло багато дискусій. Хочу одразу уточнити: йдеться не про зняття, а про заміну таблиці. Ми ще не відновлювали фасад, оскільки плануємо встановити нову таблицю", - пояснив він.

На його думку, питання не стосується скасування вшанування Лариси Шепітько, а лише стосується модернізації самої меморіальної дошки.

"Таким чином, таблицю було знято, але лише через те, що на ній містилися згадки про радянські нагороди та формулювання, які вважалися основними заслугами, що не відповідають сучасним уявленням та історичній дійсності. У новій версії акцент буде зроблено на вклад у розвиток українського кіно та підкреслено її зв'язок зі Львовом", - зазначив представник влади.

Отже, нова меморіальна дошка на честь Лариси Шепітько буде оформлена в одному стилі з пам’ятними таблицями, які наразі створює Львівська міська рада згідно з оновленим брендбуком міста. Вона буде розташована на тому ж місці - на фасаді будинку за адресою вул. П. Ковжуна, 8.

Зняття меморіальної дошки на вулиці Ковжуна, 8 у Львові. Зображення: Олег Радик.

Водночас львівський історик Микола Бандрівський з обуренням прокоментував демонтаж пам'ятної таблиці Ларисі Шепітько, охарактеризувавши цей акт як "ганебний".

"Це ж яким треба бути відбитим галицьким хрунем, щоби аж так не знати і не поважати українську культуру і дати наказ про знищення цієї меморіальної дошки Лариси Шепітько..!" - наголосив він.

Історик зазначив, що Лариса Шепітько, талановита кінорежисерка з України, була відома у всьому світі кіномистецтва свого часу. Її творчий спадок є цінним не лише для України, а й для світової культури в цілому. Як він підкреслив, акторка здобула популярність не завдяки впливу Радянського Союзу.

Фільми Лариси Шепітько рідко з'являлися на радянських екранах, оскільки їхній стиль був занадто європейським. Так, Лариса Шепітько справді була радянською кінорежисеркою. А ким ще вона могла бути в ті часи? - зауважив він.

Микола Бандрівський зазначив, що в цій ситуації його особливо вразила апатія львівців, а також місцевих художників, скульпторів та інших представників мистецтва, які, на його думку, не виявили жодної реакції на зняття меморіальної дошки.

"Ви ж мабуть розумієте, що своїм мовчанням і тупим небажанням відстоювати правду, ви даєте "зелене світло" усім тим відморозкам від влади, які, таки, начисто донищать наш Львів..." - підкреслив він.

Проте думка львівського історика не є одностайною. Зокрема, радник голови Львівської обласної державної адміністрації та журналіст Олег Радик виступив на підтримку зняття таблиці, присвяченої Ларисі Шепітько. Він підкреслив, що детально дослідив усі згадки та біографічні дані про режисерку, але зазначив, що "про Україну та Львів там не йдеться". Незважаючи на це, чиновник визнає талант акторки.

Інтерв'ю, що відбулося після отримання "Золотого Ведмедя" на Берлінському кінофестивалі 1978 року, викликало чималий інтерес. Журналісти запитали режисерку про її мотиви створення фільму "Восхождение" (The Ascent). У відповідь Шепітько підкреслила, що її метою було дослідити те, що вона називала "духовною стійкістю" радянських людей, яка допомогла їм подолати нацизм. [...] У своїх вступних словах на показі фільму "Крылья" (1966) вона зазначила, що прагнула розповісти про покоління радянських громадян, які витримали тягар війни і відбудови, - поділився він.

Лариса Шепітько була радянською кінематографісткою, яка працювала як режисерка, сценаристка та акторка. Її життя розпочалося в 1938 році в Артемівську (тепер відомому як Бахмут) на Донеччині. Вона здобувала освіту в середній школі у Львові.

Протягом своєї кар'єри кінорежисерка отримала безліч престижних відзнак, включаючи "Золотого ведмедя" на Берлінському міжнародному кінофестивалі. На жаль, вона трагічно загинула в автомобільній аварії у 1979 році.

У доступних публічних джерелах немає даних про погляди Лариси Шепітько стосовно СРСР і України.

Нагадаємо, 30 вересня у Львові на вулиці Ковжуна, 8 демонтували таблицю пам'яті радянській кінорежисерці Ларисі Шепітько через "численні звернення громадськості до робочої групи, яка займається перейменуванням вулиць, названих іменами російських діячів".