Відкриття України: Чортків - місто з двома ратушами, дерев’яними витворами мистецтва та костелом у формі тризуба - ФОТО

Чортків — це місто, що знаходиться в Тернопільській області, в південному регіоні Західного Поділля. Воно розташоване на межі між Тернопільським плато на півночі та Дністровським каньйоном на південь.

Місто розташоване в глибокій низині широкого каньйону річки Серет, яка є лівою притокою Дністра, на відстані 76 км від обласного центру.

Історія найменування

"Демонична" назва може викликати страх у деяких, проте не варто панікувати: існує думка, що "Чортків" бере свій початок від одного з перших власників, Єжи Чартковського, який у 1522 році збудував тут перший дерев'яний замок. Однак ще у 1427 році це поселення згадувалося як Чартковіце, яке належало Прадонтичу і входило до складу Теребовлянського повіту. Тож походження цієї назви залишається загадкою. Водночас мандрівник-блогер Андрій Бондаренко вважає Чортків одним з найпрекрасніших міст: окрім замку та вражаючих панорам, тут можна знайти дві ратуші, два готичних костели, дві старовинні синагоги, дві зразкові дерев'яні церкви та безліч яскравих австрійських вілл.

Старовинна Ратуша з дерев'яною вежею в стилі фахверк

Ця унікальна архітектурна споруда, зведена наприкінці XIX - на початку XX століття, вирізняється дерев'яною конструкцією, годинником із чотирма циферблатами, виготовленим у Швейцарії, та флюгером у вигляді півника на шпилі. Ратуша виконує функції як музейного простору, так і активної торгової зони. Цікаво, що це місце стало улюбленим серед кінематографістів: тут знімали такі фільми, як "Вершники", "Діти підземелля", "Квартет Гварнері" та "Вишневі ночі". Площа Ринок, що оточує ратушу та торгові ряди, має свою особливість: вона не є типовою для Західної України. Тут відсутня площа в класичному значенні, а натомість розташовані вузькі вулиці, що формують так званий "серединний квартал", що є справжньою рідкістю для України.

Нова Ратуша конструктивізму

Побудована в період з 1926 по 1930 рік у стилі конструктивізму, ця будівля є важливим елементом архітектурного ансамблю площі Ринок та виконує функцію сучасної адміністративної установи міста. Нова ратуша має квадратну форму в плані та складається з трьох поверхів. Зліва до головного фасаду приєднана ратушна вежа, яка увінчана великою банею з маківкою. На вежі розміщені годинники, які додають їй особливого шарму.

Храм Святого Станіслава (Домініканський)

Один з найвеличніших католицьких храмів України виходить фасадом на площу Ринок. Неоготична споруда XIX-XX ст. із високою баштою та монументальним фасадом. Одна з візитівок міста, доступна для відвідувань під час служб.

Цю споруду збудували в 1610 році для монастиря ордену Домініканців. Вона була укріплена мурами, які слугували захистом для місцевих мешканців під час нападів татар. Серед її відвідувачів були польські монархи Ян Казимир та Ян III Собєський.

На початку XX століття старий костел був трансформований у готичному стилі з ініціативи архітектора Яна Саса-Зубжинського. Нова святиня отримала розкішні скульптури святих, які прикрашали її інтер'єр. Проте, храм не минули лихі часи: під час Першої світової війни російські та німецькі війська вивозили його дзвони, а в 1941 році радянські війська підпалили будівлю, знищивши також ченців. У радянський період костел використовувався як склад. Лише наприкінці 1980-х років святиню повернули домініканцям. Сьогодні це знову діючий храм, в якому знаходиться чудотворна ікона та орган, що звучить під час богослужінь.

Дерев'яні церкви — втілення народної творчості.

Церква Вознесіння Господнього (1717 р.) -- храм, зведений без гвіздків у традиції дерев'яного зодчества Поділля, з трьома верхами та піддашшям на фігурних кронштейнах

Відразу ж вражає його складний силует з трьома високими верхами і подовженим бабинцем. Центральний купол з двома заломами домінує над іншими двома, що мають по одному залому, а довершеності пам'ятці надає піддашшя на фігурних кронштейнах, яке слугувало парафіянам для захисту від негоди. Не менш цікавою є і дерев'яна дзвіниця, відбудована у 90-ті роки минулого століття, і затишний, майже домашній інтер'єр храму.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1635 р.) -- одна з найстаріших дерев'яних церков регіону, з автентичним іконостасом XVIII ст. та триярусною дзвіницею.

Храм, виконаний в унікальному стилі, характерному для Західного Поділля, поєднує в собі елементи як подільської, так і карпатської традицій дерев'яного будівництва. Його зведення розпочалося в 1635 році завдяки чортківським майстрам: кушніру Миколі Драчуку та швецю Гаврилу Журавлю. Церква тричі піддавалася руйнуванням з боку турків і татар, але кожного разу її відновлювали, а з часом також зазнавала численних перебудов. У XIX столітті були додані два нові зруби: один з боку нави, інший — з боку вівтаря. Після радянських часів храм пережив період занепаду, але вже в перші роки незалежності його вдалося реконструювати, і ця робота виявилася вельми успішною. Для цього довелося практично повністю розібрати будівлю і знову звести її, використовуючи нову деревину, при цьому зберігаючи традиції XVII століття.

Собор святих Апостолів Петра та Павла

Освячений у 2001 році, цей об'єкт у вигляді українського тризуба став втіленням сучасності та духовності Чорткова. Він є яскравим архітектурним елементом, що підкреслює панорамний вигляд міста.