Відкриття України: чарівна Коломия - серце Покуття.

Коломия — містечко на заході України, яке знаходиться в Івано-Франківській області, вздовж річки Прут. Це місто часто називають столицею Покуття — етнографічної області, що розташована між Гуцульщиною та Поділлям.

Коломия приваблює поєднанням історії, культури, традицій і затишної атмосфери. Редакція 057 розповість про цікаві місця, які тут варто відвідати.

Коломия може похвалитися багатовіковою історією. Перші письмові згадки про це місто відносяться до 1240 року, проте поселення на цій території з’явилося набагато раніше. У середньовічний період Коломия стала важливим торговим і стратегічним вузлом на шляху, що з'єднував Галицьке князівство з Європою.

Упродовж століть Коломия перебувала під владою різних держав -- Польщі, Австрії (Габсбурзької імперії), міжвоєнної Польщі, СРСР, а з 1991 року -- у складі незалежної України. Цей багатий історичний досвід залишив свій слід у культурі, архітектурі та ментальності міста.

Коломия є одним із важливих осередків українського народного мистецтва, особливо в контексті гуцульської та покутської культур.

Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття

Це — найбільша в Україні колекція, що охоплює етнографію, декоративне мистецтво, вишивку, іконопис та дерев'яну пластику. Музей зберігає понад 22 000 експонатів, починаючи з епохи трипільської культури і до сучасності. У 18 експозиційних залах можна знайти широкий спектр народного мистецтва, яким славиться цей регіон з давніх-давен.

Особливу увагу привертають зразки дерев'яної різьби, а також мистецькі вироби з металу і рогу. Народний костюм є втіленням традицій ткацтва, вишивки, обробки шкіри та плетіння. Художня кераміка яскраво демонструє еволюцію гончарства в регіонах Покуття та Гуцульщини. В експозиції особливе місце займають писанки, а також унікальні гуцульські сирні іграшки-обереги.

Основою для заснування музею у 1987 році стало відкриття методу збереження яєць, що використовуються для розпису писанок, який забезпечив тривале збереження колекцій. Крім того, занепад традицій писанкарства через ідеологічний тиск радянських органів влади також став важливим фактором, що спонукав до охорони писанкових шедеврів.

Перша музейна експозиція розміщувалась у церкві Благовіщення Пресвятої Богородиці, архітектурній пам'ятці XVI століття. У 2000 році в центральній частині Коломиї було спеціально зведено приміщення для музею, споруда якого виконана у формі яйця-писанки, висотою 13 м. Тепер це візитівка міста, яка потрапила до книги рекордів України та до книги рекордів Гіннеса. Це єдиний такий музей в світі. Тут експонують більш як 14 тисяч екземплярів писанок. Це магічне місце особливо рекомендуємо відвідати перед Великоднем.

Архітектурний ландшафт Коломиї являє собою унікальне поєднання галицького модернізму, австрійського класицизму та функціоналізму міжвоєнного періоду. Місто вражає своїм збереженим історичним центром, з мальовничими вуличками, старовинними костелами, церквами, синагогами та кам'яницями.

Триповерхова будівля Коломийського міського магістрату була зведена у 1877 році на місці, де раніше стояла дерев'яна ратуша, що згоріла. Пожежа 1865 року знищила цю стару ратушу і значну частину навколишніх споруд на площі. У 1871 році чергова катастрофа призвела до знищення 27 будинків. Внаслідок цих подій, коли у 1877 році почали відновлювати зруйновані будівлі, було вирішено перенести нову ратушу на південно-західний кут площі. Споруда отримала унікальне розташування на розі, чого не спостерігається в жодному іншому магістраті України, адже ратуші зазвичай розташовуються прямо на площі. На традиційному місці для ратуші було вирішено збудувати житло для місцевих жителів.

Виконана в стилі неоренесансу. На вежі розміщено герб міста та куранти з трьома циферблатами. В 1880 році в приміщенні ратуші кілька годин провів під арештом Іван Франко, якого затримав жандармський пост за порушення паспортного режиму.

Як і за старих часів, зараз приміщення ратуші займає міська влада - тут розміщується Коломийська міська рада.

Храм Благовіщення Пресвятої Діви Марії

Благовіщенська церква є одним із найстаріших прикладів гуцульської дерев'яної архітектури, що дійшла до сучасності. Вона має статус національної пам'ятки.

Незважаючи на існування двох точок зору щодо дати зведення церкви (1587 р. та XVIII ст.), натурне обстеження головних архітектурно-конструктивних вузлів будівлі дає змогу віднести її будівництво на кінець XVI ст.

Церква має хрестоподібну форму в плані і один купол, а її дахи та стіни покриті гонтом. У 1845 році, під керівництвом отця Івана Озаркевича, відбулася реконструкція (розширення) церкви, яку здійснили Григорій Лехнік і Михайло Лойвонюк, про що свідчить напис на втраченому надпоріжнику нових південних дверей бабинця. Того ж часу в храмі був встановлений новий чотириярусний різьблений іконостас, позолочений і замінивший старий. Дзвіниця, зведена в XVIII столітті, є типовим прикладом дерев'яної дзвіниці гуцульського стилю, виконаної у вигляді "четверика на четверику". Перший ярус представлений рубленим четвериком, другий - відкритою аркадною галереєю, увінчаною невеликим наметовим дахом. Подвір'я храму, що виходить на вулицю, огороджене, а до нього веде красива брама з дашком, виконана в традиціях гуцульського мистецтва.

Після довготривалої боротьби з московським патріархатом, церква знову повернулася під юрисдикцію УГКЦ.

Церква Святого Ігнатія Лойоли

Пам'ятка архітектури, що має місцеве значення, була створена завдяки ініціативі польської громади, яка у 1887 році запросила отців-єзуїтів до міста для зведення костелу. Офіційна угода на будівництво була підписана в 1895 році. 2 серпня 1896 року відбулося освячення наріжного каменю для нового мурованого неоготичного костелу святого Ігнатія Лойоли. Хоча основні роботи завершилися 31 листопада 1897 року, остаточне оздоблення тривало до 1905 року. У 1899 році також було зведено окрему будівлю монастиря та навчальний заклад для сестер-урсулянок.

Проектування костелу було довірене архітектору та інженеру з Коломиї Діонізію Кричковському. Будівля, зведена з цегли, має архітектурну завершеність, що підкреслюється витонченим шпилем, увінчаним хрестом.

Історія єзуїтів закінчилась у 1939 р., відразу після приходу Червоної Армії. До 1940 р. костел на вул. Львівській, теперішній Івана Франка, належав до німецької колонії Флеберґ. У 1946-1990 рр. представники радянської влади перетворили костел на склад і меблевий магазин, понищили фігури святих, розібрали орган. 3 листопада 1990 р. повернений римо-католицькій громаді міста храм було освячено як парафіяльний. У приміщенні святині зберігається копія відомої в католицькому світі ікони Божої Матері (оригінал знаходиться в Польщі).

Сьогодні цей костел є важливою архітектурною пам'яткою Коломиї та частиною її історико-культурної спадщини. Він має статус пам'ятки архітектури місцевого значення.

Парк міста на честь Кирила Трильовського

Парк Трильовського є найдавнішим зеленим оазисом Коломиї. Це чудове місце в серці міста, яке ідеально підходить для прогулянок, пікніків або відпочинку з малечою. У парку регулярно організовують ярмарки, фестивалі та концерти. Його облаштування розпочалося ще в 19 столітті за фінансової підтримки міського магістрату. Найстаріше дерево парку — гінкго дволопатеве, родом з Японії, яке вже налічує понад сто років. Окрім того, тут ростуть дуби, сріблясті клени, горіхи сірі, магнолії, робінії та амурський бархат. Сьогодні парк є частиною державного реєстру пам'яток садово-паркового мистецтва.

У парковій зоні є пам'ятник польському поету Адаму Міцкевичу, а також відомому на початку 20 століття доктору права - Кирилу Трильовському. Цей монумент встановлено у 1997 році. Є у парку і сучасні пам'ятники. У 2016 році відкрили оригінальну скульптуру Котику Ґудзику. Ця незвичайна скульптура стала сотим пам'ятником коту в цілому світі. У планах автора скульптури Олега Лобурака створити ще 6 скульптур котів, які розмістять у цьому ж парку.

У Коломиї варто завітати до синагоги, що розташована на вулиці Валовій — наразі це концертна зала. Не пропустіть Коломийський академічний драматичний театр імені І. Озаркевича, який є одним із найстаріших театрів у Галичині, заснованим у 1848 році. Також цікавою локацією є мистецький центр "Світовид", де регулярно проводять виставки, концерти та кінопокази, а також відбуваються фестивалі писанкарства, народної творчості, музики та поезії.

Коломия є ідеальним стартовим пунктом для мандрівок по Гуцульщині (Косів, Верховина, Яремче), Карпатським горам (Писаний Камінь, Снігова, Чорногора), а також для відвідування монастирів і замків на Покутті, річкових сплавів і велосипедних маршрутів.

Місто також характеризується розвиненою транспортною інфраструктурою — тут є залізнична станція, зручні автомобільні дороги та маршрутні таксі, що сполучають його з Івано-Франківськом, Чернівцями та Львовом.