Поетеса з бурхливими пристрастями, що сміливо підносила свою голову до пащі тигра та прославляла Сталіна в своїх віршах.

Неординарна поетеса Раїса Троянкер, яка в юності втекла з дому, приєднавшись до мандрівного цирку після того, як закохалася в приборкувача тигрів, завжди привертала увагу чоловіків. Їх немов магнітом тягнуло до неї, а кожного вечора у неї міг з'явитися новий залицяльник. Троянкер походила з традиційної єврейської родини, яка "прокляла" її через вибраний спосіб життя. Поетеса поспішала жити, адже померла від раку у віці всього 37 років.

ZAXID.NET ділиться захоплюючими подробицями про життя Раїси Троянкер, яка у своєму недавньому виданні згадала про "улюблений голос Сталіна".

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

Раїса Троянкер з'явилася на світ у 1908 році в Умані, в родині ортодоксальних євреїв. Її батько працював охоронцем у синагозі. Відомостей про ранні роки життя Раїси не так багато: вона закінчила семирічну школу, а потім продовжила навчання в профспілковій кооперативній школі.

У ранній юності Раїса закохалась у приборкувача тигрів - італійця Леоніда Джордані - та втекла із мандрівним цирком. За різними свідченнями, на такий крок підлітка наважилась у 13 або ж у 15 років. Протягом року Рая виступала із цирком, а її коронним номером було вкладання голови у пащу тигра. Згодом Раїса вирішила покинути цирк, але на згадку про ті часи у неї залишився шрам від пазурів тигра на нозі.

"Вона походила з традиційної єврейської сім'ї, де їй привили любов до стародавніх єврейських пісень і суворо забороняли споживати свинину. Проте, коли їй виповнилося тринадцять, її вигнали з родини, адже закохалася в італійця, який працював в цирку як дресирувальник тигрів, і втекла разом із ним," - згадував друг Раїси, письменник Юрій Смолич.

Біографія Раїси Троянкер сповнена романтичних стосунків та поетичних творів. Вона почала писати вірші в ранньому віці, і вже у 17 років її перший вірш був опублікований в уманській окружній газеті "Робітничо-селянська правда". У тому ж році Рая стала членом місцевої філії Союзу селянських письменників "Плуг".

Кожна дитина має свою неповторність, і "Оптіма" це цілком визнає. Дистанційна школа пропонує індивідуалізований підхід до кожного учня, беручи до уваги їхній особистий темп та вподобання в навчанні. Завдяки висококваліфікованим педагогам і сучасним технологіям, діти здобувають глибокі знання, які супроводжуватимуть їх протягом усього життя. "Оптіма" - надійний союзник у підготовці до успішного майбутнього!

Після стосунків з Леонідом Джордані, Рая завела роман з письменником Онопрієм Турганом, який був на вісім років старший за неї. Вони вирішили створити сім'ю, і в їхньому шлюбі з'явилася донька Олена. Це одруження стало, можна сказати, останньою краплею для родини Троянкер, адже Рая вийшла заміж за чоловіка, який не належав до єврейської громади.

Рая писала про це так:

"Мій батько вигнав мене і наклав прокляття."

Оскільки у мене є дитина від "гоя".

Він говорив, щоб земля розсипалася.

"Під нами, Оленко, разом з тобою"

Раїса Троянкер із донькою Оленою

Дочка Олена у своїх спогадах про матір зазначала: "Моя мама, напевно, дуже любила мене, але це була якась незвичайна любов. Коли я була здорова і в мене все було добре, вона рідко цікавилася моїм життям. Здавалося, вона мало знала про мене... Проте, коли я хворіла, вона змінювалася. Ставала уважнішою, лагіднішою, і ніжно називала мене пестливими іменами... Я відчувала щастя. Я так цінувала моменти хвороби, коли бачила маму поруч з моєю постіллю".

Після укладення шлюбу з Онопрієм Раїса оселилася в Харкові, де стала активною учасницею літературної групи "Авангард" і публікувала свої твори в численних періодичних виданнях. Саме в Харкові побачила світ її перша поетична збірка під назвою "Повінь".

Перший шлюб Раїси виявився короткочасним, і в 1930 році вона уклала другий союз. Її новим обранцем став російський поет Ілля Садоф'єв. У тому ж році вийшла в світ друга збірка її поезій під назвою "Горизонт". Цікаво, що обидві її збірки були присвячені чоловікам: "Повінь" — Онопрію Тургану, а "Горизонт" — Іллі Садоф'єву. Рік після весілля Раїса переїхала до Ленінграда.

Другий шлюб Троянкер теж був нетривалим, як і третій - із актором Євгеном Григор'євим. У житті поетки було багато романів та чоловіків. Є й легенда про роман із Володимиром Сосюрою, завдяки якому нібито трапився її літературний дебют.

Юрій Смолич, близький товариш поетки, зазначав, що її творчість охоплювала дві основні теми, які перепліталися між собою: "романтика давніх єврейських звичаїв та безмежна еротика". Один з найвідоміших творів Троянкер - вірш "Трава прив'ялена і заніміла осінь...", в якому вона порушує тему втрати невинності.

Зацікавленість Раїсою Троянкер виходила не лише з її привабливості та сексуальності; вона також мала широкий кругозір і вміло підтримувала бесіди.

"Рая вражала всіх своєю віртуозністю в спокусах, а її еротична аура була просто незабутньою. Здавалося, що її фізичне бажання пронизувало повітря навколо неї, створюючи відчутну атмосферу, насичену енергією її істоти. Коли ти наближався до неї, переходячи цю невидиму межу, відчував, як потрапляєш у сферу магнетичних полів, які викликали запаморочення, прискорювали серцебиття і затримували дихання, залишаючи лише одне – бажання цієї маленької, мініатюрної спокусниці. Це не лише мої враження – багато з моїх друзів, які мали щастя бути її коханцями, висловлювали схожі думки, адже всі вони піддавалися чарівності Раї," - згадував Смолич.

Свої вірші поетка любила підписувати "Рай-я", тобто рай - це я. Зацікавленість Раїсою Троянкер виходила не лише з її привабливості та сексуальності; вона також мала широкий кругозір і вміло підтримувала бесіди. на чимало тем. Вона цікавилась мистецтвом, гуманітарними науками, не обмежуючись лише літературою.

Раїса Троянкер разом зі своїми товаришами по перу.

Смолич характеризує Троянкер як німфоманку. Літературознавиця та дослідниця "Розстріляного відродження" Ярина Цимбал підтверджує, що Раїса дійсно проходила лікування від німфоманії: існує лист, в якому вона це згадує.

"Вона володіла неймовірною, справжньою сексуальною аурою, що притягувала увагу чоловіків; багато з них мали з нею інтимні стосунки. Але як це вплинуло на її творчість? Відверто кажучи, ніяк. У її поезії є вірш, присвячений першому сексу, але загалом питання тілесності не є домінуючим. Її твори містять цілком зрозумілі теми: наприклад, після народження доньки Оленки, вона написала кілька віршів про материнство, про зв'язок з дитиною. Більш значущими в її поезії є, наприклад, теми єврейської ідентичності, стосунків із батьком та родинних зв'язків з Уманню. Цій темі присвячено цілий розділ у збірці "Горизонт", як зазначає Ярина Цимбал."

Під час Другої світової війни Раїса виконувала обов'язки військового кореспондента і була удостоєна медалі "За оборону Советского Заполярья". У 1942 році вона випустила свою останню поетичну збірку "Суровая лирика", написану російською мовою. Ця колекція виділялася серед інших, оскільки містила пропагандистські меседжі, присвячені "бессмертному Леніну" та "улюбленому голосу Сталіна".

Раїса Троянкер пішла з життя у віці 37 років у російському Мурманську через рак.

При підготовці матеріалу використано дані Вікіпедії, "Суспільного", "Громадського радіо", "Читомо", видання "ВиЧЕрпно".