Польща проводить вибори президента: основні моменти щодо голосування та кандидатів.

Вибори президента Польщі: коли голосують

Поляки обирають президента кожні 5 років. Чергові вибори було призначено на 18 травня 2025 - це перший тур голосування.

Виборчі дільниці працюватимуть з 7 ранку до 21 години вечора (08:00 - 22:00 за Києвом).

У разі, якщо жоден із претендентів на пост президента не здобуде більше 50% голосів, другий тур виборів відбудеться 1 червня. У цьому турі змагатимуться двоє кандидатів, які отримали найбільшу кількість голосів під час першого туру.

Новий президент повинен прийняти присягу до 6 серпня 2025 року, оскільки саме в цей день завершуються повноваження нинішнього президента Анджея Дуди.

Слід підкреслити, що Дуда вже пройшов через два терміни на посту президента і, відповідно до Конституції, не може висувати свою кандидатуру на новий термін.

На пост президента можуть претендувати лише ті громадяни Польщі, які мають щонайменше 35 років, не мають обмежень у виборчих правах та зібрали не менше 100 000 підписів на свою підтримку.

На виборах цього року було зареєстровано 13 претендентів:

Хоча за посаду президента змагатимуться понад 10 кандидатів, згідно з передвиборчими опитуваннями, основна боротьба розгорнеться між трьома політиками: Рафалом Тшасковським, Каролем Навроцьким та Славоміром Менценом.

Згідно з останнім опитуванням перед виборами, проведеним United Surveys для Wirtualna Polska 13-15 травня:

У разі проведення повторного голосування з участю Рафала Тшасковського та Кароля Навроцького, експерти передбачають, що Тшасковський здобуде перемогу з 56,2% голосів, тоді як його суперник отримає 43,8%.

Вибори президента в Польщі мають значну вагу для України, оскільки результати цих виборів можуть суттєво змінити курс зовнішньої політики Варшави.

Якщо Тшасковський здобуде перемогу, можна очікувати, що підтримка України залишиться на колишньому рівні. Натомість, обрання Навроцького може призвести до ускладнень у двосторонніх зв’язках, особливо враховуючи наявні історичні суперечності.

Рафал Тшасковський - це ім'я, яке може бути переписане як "Рафал Тшасковський".

Мер Варшави, віце-голова "Громадянської платформи". У 2009-2013 роках був депутатом Європарламенту, а також обіймав посади міністра адміністрації та цифризації, секретаря Міністерства закордонних справ і депутата Сейму. Тшасковський вже балотувався в президенти Польщі - у 2020 програв у другому турі Анджею Дуді.

Фото: Рафал Тшасковський - це ім'я, яке може бути переписане як "Рафал Тшасковський". (Getty Images)

Відомий своїми проєвропейськими поглядами та ліберальною позицією. Тшасковський виступає за зміцнення обороноспроможності Польщі та збереження якомога більшої допомоги Україні.

Він виступає за членство України в НАТО та Європейському Союзі. Однак, під час передвиборчих дебатів Тшасковський висловив суперечливу думку, зазначивши, що Україна повинна стати "буферною зоною" між Польщею та Росією.

Каролій Навроцький

Історик і керівник Інституту національної пам'яті, який має намір взяти участь у виборах з підтримкою партії "Право і справедливість". Він є консервативним політиком, що виступає на захист традиційних цінностей.

Фото: Каролій Навроцький (Getty Images)

Навроцький підтримує мирне врегулювання війни в Україні, але вважає, що питання територіальних поступок має вирішувати європейська спільнота разом з Україною. Також він відомий своєю критикою "бандерівської ідеології" та закликами до України визнати відповідальність за Волинську трагедію

Славомір Менцен

Ультраправий претендент від "Конфедерації", який виступає проти Європейського Союзу. Відстоює рішучу внутрішню політику та прагне досягти максимального суверенітету Польщі, в той же час проявляючи негативне ставлення до України.

У лютому 2025 року Славомір Менцен відвідав Львів, де зняв відео біля пам'ятника Степану Бандері, охарактеризувавши його як "терориста". Він також висловив думку, що Львів є "культурно польським містом".

Изображение: Славомир Менцен (Getty Images)

Менцен висловлював підтримку блокаді польсько-українського кордону з боку фермерів, виступав проти надання допомоги українським біженцям і звинувачував Україну в "невдячності". Кандидат від ультраправих вважає, що для досягнення миру в Україні необхідно "налагодити діалог" з кремлівським лідером Володимиром Путіним.

Детальніше про позиції кандидатів у президенти Польщі стосовно України можна дізнатися з статті "Польща готується до виборів: хто стане новим президентом і який вплив це матиме на Україну".

У Польщі функціонує змішана форма правління, що поєднує елементи парламентської та президентської систем, в якій повноваження розподілені між президентом і парламентом.

Президент володіє істотними конституційними повноваженнями і виконує ключову функцію, зокрема в галузі зовнішньої та оборонної політики, а також має право накладати вето на рішення законодавчого органу. У той же час, парламент виступає як основний законодавчий орган, що здійснює контроль над урядовими структурами.

Анджей Дуда, який наразі обіймає посаду президента і є членом опозиційної партії "Право і справедливість", часто перешкоджає реалізації ініціатив уряду Дональда Туска. Це призводить до напруги між різними гілками влади та ускладнює процес ухвалення рішень.

Президентські вибори 2025 року можуть мати критичне значення: якщо кандидат від правлячої коаліції, Рафал Тшасковський, здобуде перемогу, це відкриє нові можливості для впровадження парламентських ініціатив і посилить єдність урядових структур.

У свою чергу, успіх кандидата від "Права та справедливості" (Кароля Навроцького) може посилити політичну напругу та ускладнити функціонування парламенту.