Від нас пішла графиня Аманда Філдінг – одна з перших дослідниць у галузі психоделіків.

Аманда Філдінг, засновниця фонду Бекклі, яка легалізувала наукові дослідження ЛСД та псилоцибіну для лікування депресії, померла у віці 82 років.

Аманда Філдінг, графиня Вемісс і Марч, яка стала ключовою та ексцентричною фігурою у русі за легалізацію наукових досліджень психоделічних препаратів для терапевтичних цілей, померла 22 травня у Бекклі-парку, своєму маєтку шістнадцятого століття поблизу Оксфорда в Англії. Їй було 82 роки.

Про її загибель від раку печінки стало відомо завдяки фонду Бекклі — організації, яку вона заснувала в корівнику на своїй обгородженій території. Цей фонд був створений з метою фінансування наукових досліджень ЛСД, псилоцибінових грибів та екстазі, які вона дуже цінувала.

Відома як Леді Розумогнучка та Божевільна Графиня, Філдінг колись просвердлила крихітну дірку у своєму черепі для збільшення кровотоку -- середньовічна практика, що називається трепанацією. Вона вірила, що психоделічні препарати можуть використовуватися для лікування депресії та інших недуг, що нині є перспективною галуззю наукових досліджень.

"Аманда була мостом між епохою психоделіків шістдесятих та цим новим терапевтичним відродженням психоделіків", -- сказав в інтерв'ю Майкл Поллан, автор бестселера 2018 року "Як змінити свій розум" про науку цих препаратів. "Вона була важливою рушійною силою у цій галузі".

"Це був незвичний, відокремлений світ, і його вплив був потужним," -- поділилася вона минулого року у журналі House & Garden. "Будівля нагадувала замок Сплячої Красуні, де все було заросле, окрім топіарію – навіть він перетворився на джунглі, які могли поглинути все в будь-який момент."

У середині 60-х років минулого століття вона закохалася в Барта Хьюгеса, привабливого голландського дослідника, який захоплювався трепанацією та ЛСД — сильним галюциногеном, створеним на основі діетиламіду лізергінової кислоти.

"Я стояла перед вибором: продовжувати стосунки та щодня вживати ЛСД у значних кількостях, або ж відмовитися від нього", -- поділилася Філдінг в інтерв'ю The London Standard у 2024 році. "Отже, я обрала вживати ЛСД".

Цей досвід був "даром богів", як вона пізніше казала, "який міг розширити бачення та розуміння реальності". Прагнучи ще більше розширити межі свого розуму, Філдінг стала одержимою трепанацією, вірячи, що проколювання черепа знімає тиск та збільшує кровотік, можливо, створюючи постійний кайф.

Оскільки жоден хірург не погодився допомогти, вона вирішила здійснити цю процедуру сама, використавши стоматологічне свердло на своєму горищі, після того як зробила собі анестезію. Процес був зафіксований на плівку, і в результаті з'явився короткий документальний фільм під назвою "Серцебиття у мозку" (1970). Прем'єра стрічки в галереї Сайдам у Нью-Йорку призвела до того, що кілька глядачів втратили свідомість.

"У стрічці Філдінг обрала відрізати свій чубчик та використати свердло", -- зазначав Ентоні Хейден-Гест у виданні New York. "Хвилини тягнулися безкінечно, поки вона втратила півтора пінти яскраво-різнобарвної крові. За мною чулися звуки, схожі на падіння стиглих слив на траву, коли глядачі почали розходитись".

Для Філдінг дірка стала одкровенням.

"Я думала тоді, що це було схоже на приплив", -- розповіла вона журналу Cabinet у 2007 році. "Я відчула певний спокій, це було схоже на повернення, наче я піднімалася у собі до більш природного рівня".

Вона звернулася до науковців, але ніхто не сприйняв її слова всерйоз. Спочатку це сталося через те, що вона відкрито ділилася своїми тривалими стосунками з голубом. ("Ми були як дві половинки одного цілого", -- зізнавалася вона колись, "пара закоханих, яка ніколи не розлучалася".) Крім того, наукова спільнота переживала свого роду похмілля після заборони психоделіків, що настала в епоху миру та любові 1960-х років.

На початку 1990-х років Філдінг усвідомила, що єдиним шляхом подолати табу навколо цих препаратів та свою репутацію ексцентричної особи є заснування наукової фундації, що фінансуватиме дослідницькі ініціативи, які не отримали б підтримки від урядів чи університетів. Першими членами ради стали вчені Альберт Хофманн та Олександр Шульгін.

Вона організовувала симпозіуми і навіть мала можливість виступити у Палаті лордів.

"Ну, це може зробити кожен", -- сказала вона The Standard. "Просто треба знати лорда".

Філдінг знала багатьох. Її суспільний статус допоміг їй зібрати гроші від заможних знайомих. Організація співпрацювала з видатними вченими, такими як Девід Натт, який нині працює в Імперському коледжі Лондона, та Робін Кархарт-Харріс, нині в Каліфорнійському університеті в Сан-Франциско.

Вони ініціювали низку досліджень, присвячених ЛСД, псилоцибіну (з магічних грибів) та МДМА (екстазі), довівши, що ці препарати, які стали символами контркультури, можуть допомагати в зменшенні симптомів депресії, тривожності та інших психічних розладів. Філдінг була вказана як співавтор у більш ніж 80 наукових публікаціях.

У 2019 році вона заснувала компанію Beckley Psytech, що займається розробкою швидкодіючих психоделічних препаратів для комерційних цілей. На початку цього місяця Філдінг продала компанію Atai Life Sciences, яка отримала підтримку мільярдера Пітера Тіля, в угоді на суму 390 мільйонів доларів.

Аманда Клер Маріан Філдінг народилася 30 січня 1943 року в Оксфорді. Її батьки, Безіл та Маргарет Філдінг, були двоюрідними братом і сестрою та нащадками Габсбургів, австрійської династії, та двох дітей Карла Другого.

Її батько працював художником, проте ніколи не отримував значних доходів, що робило їхню родину культурно багатою, але фінансово скрутною. У їхньому домі опалення та електрика вважалися чимось екстраординарним.

"Мій батько мав пристрасть до естетики," – поділилася вона з The Standard, "тому всі кошти, які йому вдавалося заробити, він витрачав на вишукані предмети."

Аманда навчалася в монастирській школі, однак залишила її в 16 років, вирішивши вирушити до Шрі-Ланки, щоб займатися буддизмом, але так і не зуміла туди потрапити. Згодом вона продовжила освіту в Оксфордському університеті, де вивчала порівняльне релігієзнавство, але не завершила цей курс.