Поза межами бронзової епохи. У Китаї археологи натрапили на залізний інструмент, який має космічне походження.

Об'єкт під маркуванням K7QW-TIE-1, зовні схожий на подовжену сокиру, виявився не бронзовим, а залізним. Головна аномалія в тому, що 3000 років тому технологій виплавки заліза в цьому регіоні просто не існувало, пише Arkeo News.

Хімічний аналіз, проведений за допомогою електронної мікроскопії, виявив вміст нікелю на рівні 7,41%. Цей елемент розподілений по всій структурі металу з незвичною для стародавніх матеріалів однорідністю. У деяких місцях концентрація нікелю досягає 20%. Досягти такого рівномірного змішування без використання сучасних печей неможливо, оскільки залізо та нікель мають різні темпи дифузії під час процесу плавлення. Така хімічна однорідність спонукала науковців відмовитися від версії про природне походження інструмента.

Вирішальним свідченням космічного походження стали рівноосні феритові зерна — кристалічні утворення, які формуються тільки при надзвичайно повільному охолодженні металу протягом мільйонів років. Такі умови можливі лише у вакуумі космосу, всередині металевих метеоритів. Це вказує на те, що майстри Саньсіндуй, ймовірно, не плавили руду, а скоріше механічно обробляли фрагменти небесного тіла, що впало на нашу планету.

На відміну від подібних знахідок на півночі Китаю, де залізо з метеоритів часто поєднували з бронзою, артефакт із Саньсіндуй є виключно монометалічним. Його надзвичайна твердість свідчить про можливе практичне застосування: ймовірно, саме цей "небесний" інструмент використовували майстри для створення знаменитих бронзових масок і скульптур. Крім того, розташування артефакту в жертовній ямі підкреслює його священний статус, вказуючи на те, що він був даром з небес.

Сьогодні 20-сантиметровий артефакт знаходиться в лабораторії консервації музею Саньсіндуй. Через тисячолітню корозію метал став вкрай тендітним, тому всі наступні дослідження будуть проводитися виключно без шкоди для нього. Ця знахідка є лише тринадцятим підтвердженим випадком вживання метеоритного заліза в давньому Китаї, проте за своїм технологічним значенням вона наразі не має аналогів у всьому регіоні.