Призначення Осіпова на посаду керівника Держкіно відбулося без проведення конкурсу, що викликало занепокоєння в кіноспільноті. Вони оприлюднили заяву, в якій висловили свою стурбованість щодо кризи довіри до державної політики в сфері кіно.

Аналітичний центр "Інститут законодавчих ідей" спільно з громадською організацією "Коаліція діячів культури" розробили звернення від кінематографічної спільноти, яке стосується державної політики у галузі кінематографії в Україні. Це звернення стало наслідком публічного форуму, що відбувся 17 квітня 2025 року, і було присвячено аналітичному звіту про діяльність Державного агентства України з питань кіно (Держкіно), підготовленого зазначеним Аналітичним центром.

У звіті проведено аналіз діяльності попереднього керівництва Держкіно, зокрема оцінено його результативність у розробці та впровадженні політики, а також у наглядовій функції в галузі кінематографії.

Окрім аналізу діяльності Держкіно, під час заходу відбулось обговорення законопроєкту №6194 "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки кінематографії", який пропонує суттєві зміни до законодавства України про державну підтримку кінематографії.

Після проведення обговорення представники кінематографічної спільноти оприлюднили заяву, що стосується державної політики в галузі кіно в Україні.

Заявники акцентують увагу на відсутності конкурсу для обрання Голови Держкіно, а також на систематичному порушенні конкурсних процедур під час призначення керівників державних підприємств і організацій у галузі кінематографії. Вони вважають, що призначення Андрія Осіпова на посаду Голови Держкіно без проведення конкурсу вимагає від Міністерства культури пояснень. Зокрема, вони запитують, чому для відбору виконавчого директора Українського культурного фонду було організовано конкурс, а для призначення голови Держкіно - ні.

Пропонуємо вашій увазі текст заяви:

Заява щодо кризи довіри до Державного агентства України з питань кіно та бачення державної кінополітики

Згідно з аналітичним звітом, підготовленим "Інститутом законодавчих ідей", а також результатами публічного обговорення, що відбулося за ініціативи ІЗІ та громадської організації "Коаліція діячів культури", можна зробити висновок про серйозну кризу довіри до Державного агентства України з питань кіно (Держкіно). Серед основних причин цього явища – ряд системних проблем в управлінні, недосконалість процедур прозорості та недостатня ефективність виконання обов'язків Агентства, особливо у сфері розподілу державних коштів на кінопроєкти. Кіноіндустрія неодноразово підкреслювала ці питання.

Основні причини кризи, виявлені в процесі аналізу та публічного обговорення, включають:

Непрозорість і неефективність роботи: Діяльність Державного агентства України з питань кіно стала причиною багатьох запитів щодо її прозорості, результативності та відповідальності, зокрема в контексті публічного звітування і доступу до інформації про фінансування.

Проблеми з добором керівництва та складу Ради з державної підтримки кінематографії (РДПК): Послаблення вимог до професійних компетентностей у 2019 році вплинуло на якість відбору керівниці Держкіно, що призвело до скандалів. Формування нового складу РДПК також викликало сумніви щодо дотримання принципів прозорості та доброчесності.

Ознаки конфлікту інтересів: Зафіксовано окремі випадки, коли члени РДПК голосували за проєкти, які вони раніше оцінювали як експерти. Крім цього, серед переможців конкурсного відбору були проєкти членів Ради, а також осіб чи компаній, пов'язаних із підсанкційними олігархами або телеканалами, які мають власне фінансування. Наявні механізми запобігання конфлікту інтересів потребують перегляду та вдосконалення.

Нераціональний та неефективний розподіл бюджетних коштів: Аналітики звертають увагу на випадки фінансування проєктів, що вже реалізовані, фінансування комерційно успішних без участі держави проєктів, значні витрати на міноритарну копродукцію з обмеженим стосунком до України. Витрачання значних державних коштів (наприклад, 600 млн грн), включаючи кошти від міжнародних партнерів на такі проєкти, в умовах, коли існують гостріші потреби, виглядає демонстративно цинічним. Подібна практика викликає обґрунтовану критику з боку фахового середовища.

Недоліки законодавства та регуляторних актів: Чинний порядок, що дозволяє підтримувати вже зняті проєкти, викликає питання. Законопроєкт № 6194, що стосується державної підтримки кінематографії в Україні, також містить ряд недоліків, що можуть призвести до неоднозначного тлумачення та надмірної дискреції. Зокрема, проєкт містить пропозиції, які можуть послабити вимоги до кандидатів у РДПК, ігнорує важливі аспекти кінематографії як мистецтва, спадщини, освіти та потребує суттєвого доопрацювання.

Відсутність стратегічного підходу та взаємодії з професійними колами: Незважаючи на публічні обіцянки, Стратегія розвитку кіно до 2027 року так і залишилася неофіційно затвердженою. Презентований проєкт стратегії викликав значний суспільний резонанс і багато критичних відгуків. Діалог і співпраця з кіноіндустрією відсутні. Робота Громадської ради при Держкіно носить формальний характер і не відповідає сподіванням представників спільноти щодо її функції як платформи для комунікації між громадськістю та Держкіно.

Недостатня підзвітність і відсутність відповідальності: У відповідь на громадські запити щодо виявлених проблем, управлінські структури не вжили жодних публічних заходів для виправлення порушень чи притягнення винних до відповідальності.

Учасники дискусії виявили сильне розчарування щодо ситуації в кінематографічній індустрії, підкреслюючи відчуття "повної зради з боку держави" та охарактеризували нинішні обставини як "рейдерське захоплення" і "ганьбу".

Для відновлення довіри до Держкіно та ефективного розвитку української кінематографії бачення державної кінополітики має базуватися на:

Покращення прозорості, доступності даних і підзвітності управлінських органів: Це передбачає впровадження систематичного публічного звітування та забезпечення максимальної відкритості інформації про фінансування та діяльність РДПК і експертних комісій.

Розв'язання проблеми конфлікту інтересів: створення ефективних механізмів для запобігання конфлікту інтересів, закріплених у законодавчих актах.

Створення та ухвалення інклюзивної, професійно обґрунтованої Стратегії розвитку кінематографії України: з урахуванням інтересів усіх учасників процесу та з ясним баченням підтримки національного кіно як мистецького явища, а не лише як галузі.

Встановленні чітких та зрозумілих правил: Уточнення нормативного регулювання щодо умов та критеріїв державної підтримки, зокрема обмеження надмірних дискреційних повноважень

Сприяння професійному та конструктивному спілкуванню з громадою: Відновлення сталого діалогу з професійними колами шляхом ефективного функціонування громадських консультативних органів.

Оптимальне та цілеспрямоване використання бюджетних ресурсів: Орієнтація фінансування на підтримку національного кінематографу, нових дебютних проектів та виявлення "свіжих голосів" у часи війни, замість інвестування в вже реалізовані або комерційно успішні проекти, які не потребують державної допомоги.

Забезпеченні відповідальності за порушення та зловживання.

Переосмисленні завдань та функцій Держкіно: Враховуючи не лише виробництво, але й з урахуванням культурного, освітнього, наукового значення кінематографії та збереження кіноспадщини.

Попри складні обставини, учасники обговорення підкреслили можливості та витривалість українських представників кінематографії. Відновлення довіри можливе лише за умови прозорості, підзвітності, залучення різних груп, стратегічного обґрунтування політики, а також постійного професійного діалогу та співпраці з громадою.

Of course! Please provide the text you would like me to make unique.

Аналітичний центр "Інститут законодавчих ідей" - незалежний юридичний аналітичний центр, який працює заради прийняття законодавства без корупційних, дискримінаційних норм і його подальшої ефективної імплементації.

ГО "Коаліція дієвців культури" - спільнота фахівців у сфері культури, об'єднана усвідомленням необхідності створення прозорих і справедливих правил для дієвців культури й взаємодії з іншими сферами.