Про значення спокійного відмовлення "ні" наполегливому опоненту.

Як правильно захищати свої інтереси та позицію в умовах зовнішнього тиску, а також підтримувати курс України.

В англійській мові існує термін "assertiveness". Як зазначає наша колишня співвітчизниця, англійська авторка Carina Cocrell-Ferre, важко знайти точний переклад цього слова на російську чи українську. Воно має значення, близьке до таких понять, як "напористість", "недовірливість" або "самовпевненість".

Це вказує на здатність уникати конфліктів, не відмовляючись від їх обговорення.

Не лізти на рожен, але й не відступати ні на дюйм, чітко, і водночас толерантно окреслюючи свою позицію.

Ця характеристика, здається, в повній мірі властива людям, що проживають на Британських островах. Вона відображається як у британському кінематографі, так і в розмовах представників британської еліти.

Дізнався, що український переклад цього терміна звучить як "асертивність". Це поняття детально розглядається у міжнародній психотерапії.

Найбільше мені подобається таке її визначення: "Асертивність - це поведінка, що поєднує внутрішню силу та ввічливість у стосунках з іншими людьми. Це здатність у ситуації зовнішнього тиску коректно відстоювати свої інтереси та свою лінію поведінки, спокійно казати "ні" тому, що вас не влаштовує та продовжувати в соціально прийнятній формі ефективно наполягати на своїх правах".

Ви вже усвідомили, про що я натякаю.

Володіння навичками "асертивності" може стати важливою порадою для Зеленського під час майбутніх переговорів з Трампом, Венсом, Рубіо та іншими представниками американської політики.

Уникати спроб переконати їх через факти, не чинити тиску на їхню совість і не піддаватися емоційним поривам.

Проте й не варто залицятися до панів, як радять деякі з наших прихильників трампізму. Не слід бездумно погоджуватися, сподіваючись на ласку. Не визнавати провини, не піддаватися на спроби спровокувати, зламати чи переконати в безперспективності опору.

Але ввічливо, з чарівною усмішкою, з усією повагою наполягати на своєму, так, щоби Трамп шкірою відчував, що його "оксамитово" так посилають в ж..., але упіймати співрозмовника на свідомій образі не міг би.

Яким чином це може проявитися в реальному житті?

Sure! However, it seems like there isn't any specific text provided for me to make unique. Please share the text you would like me to rephrase, and I'll be happy to help!

Існує один чудовий приклад з популярного літературного твору, який читали багато моїх однолітків, а фільм, знятий за ним, переглянули всі. Чи пригадуєте той діалог?

"- ...Запрошую вас придбати кілька журналів - на підтримку дітей у Німеччині. Лише по півкарбованця за кожен!"

- Ні, не візьму.

- Але чому ви відмовляєтеся?

- Мне это не нужно.

Чи вам байдуже до дітей у Німеччині?

Відомий психолог і психотерапевт, а також автор книг, Мануель Сміт, один із творців концепції асертивності, в своїй праці "Упевненість у собі" описує певний стиль спілкування як "заїжджену платівку". Для тих, хто не знайомий із вініловими платівками, поясню: при частому та необережному прослуховуванні, голка програвача може почати перескакувати, внаслідок чого одна й та ж фраза або мелодійний фрагмент повторюється без кінця.

Сміт вважає, що беземоційне і регулярне повторення одних і тих самих аргументів у спілкуванні допомагає уникнути конфліктів, але водночас свідчить про намір маніпулятора поставити вас у безвихідь.

Який вигляд мала би розмова Зеленського з досвідченими маніпуляторами Трампом і Венсом, якби він наклав свої відповіді на трафарет вищенаведеного діалогу про "німецьких дітей"?

Пропоную всім читачам зануритися у світ власних мрій і уяви. Сподіваюся, це принесе вам задоволення.

Існує інший метод, який Сміт охрестив "туманом на морі". Автор рекомендує, коли на вас намагаються вплинути через почуття провини, спровокувати емоційні реакції або маніпулювати, поводитися так, ніби ви - цей самий туман: щільний, непроникний, через який нічого не проглядається, і водночас незалежний та неконтрольований, щось, що неможливо схопити.

Гра "туман" допомагає нам зосередитися лише на тому, що було прямо висловлено, а не на неясних натяках. У цьому процесі ми уникаємо спроб вгадати думки співрозмовника і не тлумачуємо його слова. Адже саме натяки та недомовленості часто стають найважчим тягарем для нашої душі.

Власне кажучи, асертивність - це навіть не стільки манера спілкування, скільки стиль існування в світі, де тобою намагаються маніпулювати.

Ось принципи цього стилю, викладені Мануелем Смітом.

1. Я маю право оцінювати власну поведінку, думки емоції і відповідати за їх наслідки. (Маніпулятор намагатиметься переконати тебе, що оцінювати твої дії в усіх випадках має хтось більш "мудрий" і авторитетний).

2. Я маю право не приносити вибачення і не обґрунтовувати свої дії. (Маніпулятор намагається переконати: Ти мусиш нести відповідальність за свою поведінку перед оточуючими, бажано, щоб ти звітував про свої вчинки, пояснював їх і вибачався за свої рішення).

3. Я маю право самостійно роздумати, чи дійсно я несу відповідальність за вирішення проблем інших і в якій мірі. (Маніпулятор: Ти зобов’язаний більше дбати про інституції та інших людей, ніж про власні інтереси. Отже, відмовся від своєї гідності і пристосуйся до обставин).

4. Я маю право змінити власну думку. (Маніпулятор: Якщо ти вже висловив якусь точку зору, ти не повинен її змінювати. Інакше ти виявиш власну некомпетентність).

5. Я маю право на помилки та відповідальність за них. (Маніпулятор: ти не можеш дозволити собі помилок. Якщо ти згрішиш, відчуєш провину. Щоб уникнути цього, твої вибори повинні бути під контролем).

6. Я можу висловити свою позицію: "я не впевнений". (Маніпулятор: ти зобов'язаний дати відповідь на все запитання).

7. Я маю право бути незалежним від доброзичливості інших. ( Маніпулятор: Ти маєш робити все, щоб люди тебе любили, бо відчуваєш в них потребу).

8. Я маю право ухвалювати нелогічні рішення. (Маніпулятор: Розумно лише те, що є логічним.

9. Я можу висловити свою думку: "я тебе не розумію". (Маніпулятор: Тобі слід звертати увагу на бажання інших, "зчитувати їхні думки". Інакше ти виглядатимеш як безсердечний невдаха, і ніхто не захоче з тобою спілкуватися).

10. Я маю право висловити свою думку: "мене це не хвилює". (Маніпулятор: Ти повинен старатися бути чуйним та емоційно залученим до всіх подій у світі. Інакше ти виглядаєш як байдужий егоїст.)

Sure! However, it seems like there isn't any specific text provided for me to make unique. Please share the text you would like me to rephrase, and I'll be happy to help!

Гадаю не всім ці правила сподобаються. А особливо, якщо прикласти їх до дій Президента країни. (Ми ж усі хочемо від нього визнання провини, каяття, звітів).

Але порадую - російським колегам Мануеля Сміта вони теж не подобаються, бо надто багато критики на адресу асертивності лунає в російському секторі Інтернету. І це зрозуміло: такого ступеня незалежності особистості, яку пропонує Сміт, вони собі не можуть дозволити.

Проте в демократичній державі важливо враховувати ці норми. Це стосується не лише Зеленського, а й кожного з нас. Ці принципи можуть бути корисними.

Отже, принаймні, ми зможемо навчитися ефективно спілкуватися один з одним, уникати впливу маніпуляторів і не зводити дискусії в нашій країні до безкінечних конфліктів.