Реформа старшої школи: які нововведення чекають на учнів 10-12 класів в Україні та як буде організовано навчальний процес.

Сергій Колебошин, ініціатор законопроєкту щодо академічних ліцеїв, поділився деталями реформи старшої школи в Україні. Він розповів про зміни, які очікують учнів 10, 11 та 12 класів, а також про нові підходи до навчального процесу. За його словами, навантаження на учнів у новій 12-річній програмі буде зменшене в порівнянні з поточними вимогами для 10-11 класів.

Як пояснив розробник і куратор дослідження PISA, яке надає доказові дані про якість освіти, Андреас Шляйхер, під час реформи додали не 12-й клас, а 10-й, бо 11-12 це вже буде профілізація. А 10 клас є фактично адаптаційним у профільній освіті, розповів він в інтерв'ю НУШ. Це клас пошуку, м'який вхід у профіль, можливість для дитини дрифтувати між різними профілями.

Як проходитиме процес навчання у 10, 11 та 12 класах?

Сергій Колебошин повідомив, що навчальний процес у 10-11-12 класах буде структурований на три основні компоненти: базову програму, профільні дисципліни та факультативні курси.

"Основна частина навчальної програми залишається єдиною для всіх учнів, проте профіль може обирати сама дитина. Третім елементом є факультативні курси, які відповідають інтересам учня. Саме в цьому контексті важливу роль відіграє великий академічний ліцей," - зазначає він, підкреслюючи, що така структура сприяє забезпеченню належної якості та різноманітності вибіркових курсів.

Учень з фізичним напрямком може обрати, наприклад, курс з історії кінематографії або міжнародної журналістики, а потім продовжити навчання у вищому навчальному закладі, не пов'язаному з фізикою. Або ж дитина може усвідомити своє захоплення і змінити профіль, щоб у 11-12 класах вивчати те, що їй справді до душі.

Також, за словами автора цього законопроєкту, реформування старшої школи дасть можливість ввести у школу ставку освітнього кар'єрного радника чи ментора - людини, яка допомагатиме дитині обирати профіль.

"Що відбувається після дев'ятого класу? У невеликій школі організовують батьківські збори, на яких оголошують: один з профілів буде зосереджений на українській мові, а другий – універсальний," - розповідає Колебошин. Він зазначає, що вибір одного з профілів робиться не стільки через попит на поглиблене вивчення української мови, скільки для того, щоб виділити години для вчителя. Інші учні залишаються в класі з універсальним профілем.

Ліцей з автономним статусом відкриє нові горизонти для викладачів.

Сергій Колебошин зазначає, що існують успішні приклади, коли вчителі, які викладають у старших профільних школах, мають вищі доходи. Це пов'язано зі складнішею підготовкою до уроків та специфікою їхньої роботи. Проте, як він підкреслює, в Україні така ситуація стане реальною лише при підвищенні соціального забезпечення для педагогів.

"Якою б не була створена мережа та якими б досконалими не були наші програми, все це не матиме сенсу без висококваліфікованих вчителів у школах. А для цього потрібно забезпечити гідну оплату праці педагогів," - зазначає він, додаючи, що реформа відкриє нові можливості для вчителів.

Він наводить приклад наукових ліцеїв, підкреслюючи, що законопроєкт не заважає впровадженню монопрофільності.

"Необхідно буде знайти компроміс і вирішення проблеми. Наукові ліцеї є яскравим прикладом підвищеної якості в спеціалізованих закладах," - зазначає автор законопроєкту.

Раніше OBOZ.UA повідомляв про дії батьків, які підтримують тісні та довірливі зв'язки зі своїми повнолітніми дітьми.